Спеціально для Крим.Реалії
Чергові 58-і президентські вибори в Сполучених Штатах Америки відбудуться у вівторок, 8 листопада 2016 року. Чинний президент Барак Обама не має права бути обраним у третій раз з причини обмеження термінів повноважень відповідно до «Двадцять другої поправки до Конституції США». Президент Барак Обама і віце-президент Джо Байден виконуватимуть свої обов’язки до кінця терміну, а вибори поточного року визначать 45-го президента і 48-го віце-президента Сполучених Штатів. Інавгурацію нового президента США проведуть 20 січня 2017 року.
Для США характерна двопартійна система. З середини XIX століття тут домінують дві великі партії, які регулярно змінюють одна одну при владі. Демократична і Республіканська партії незмінно перемагають на президентських виборах з 1852 року і контролюють Конгрес Сполучених Штатів з 1856 року. Крім двох провідних партій у США діють також кілька десятків федеральних третіх партій і низка регіональних.
Кандидатів в президенти, як правило, висувають від однієї з політичних партій, але були і самовисуванці. Серія президентських праймеріз і кокусів (у деяких штатах так продовжують називати внутрішньопартійну процедуру номінації кандидатів, хоча з 1832 року вона була замінена партійним з’їздом – КР) пройшла в період з лютого по червень у шаховому порядку в 50 штатах, в окрузі Колумбія і на територіях США. Цей процес відомий як непрямі вибори, коли виборці голосують за делегата на з’їзд політичної партії, який потім, у свою чергу, обирає кандидата в президенти від своєї партії.
Суперниками в змаганні за пост президента США залишилися Дональд Трамп і Гілларі Клінтон
Після проведених з’їздів Республіканської і Демократичної партій суперниками в змаганні за пост президента США залишилися Дональд Трамп і Гілларі Клінтон.
Гілларі Клінтон – колишній Держсекретар США і сенатор, була 47-ю першою леді Америки. Вона анонсувала свою участь в президентських перегонах 12 квітня 2015 року. За підсумками праймеріз здобула перемогу в 28 штатах, а також на всіх територіях і в окрузі Колумбія. 22 липня 2016 року Гілларі Клінтон заявила, що кандидатом у віце-президенти США від Демократичної партії стане сенатор від штату Віргінія Тім Кейн. Кандидатури затверджені з’їздом Демократичної партії, який відбувся 25-28 липня 2016 року.
Дональд Трамп – мільярдер і медіамагнат, президент будівельного конгломерату Trump Organization, засновник компанії Trump Entertainment Resorts, що спеціалізується на гральному та готельному бізнесі. Анонсував свою участь у президентських перегонах 16 червня 2015 року. На праймеріз здобув перемоги в 36 штатах, а також на Північних Маріанських островах. 14 липня 2016 року Дональд Трамп заявив, що кандидатом у віце-президенти США від Республіканської партії стане губернатор Індіани Майк Пенс. Кандидатури затверджені з’їздом Республіканської партії, який відбувся 18-21 липня 2016 року.
У Дональда Трампа ані в розділі «зовнішня політика і розгром ІГІЛ», ані в окремому програмному виступі 27 квітня не згадуються ні Крим, ні Україна. Кандидат зосереджений на боротьбі з тероризмом, посиленні міграційного контролю, в тому числі з Мексики, а також вибудовування рівних і прагматичних відносин з Росією і Китаєм та «дружби з ними з позиції сили».
Передвиборний штаб Хілларі Клінтон у розділі «національна безпека» присвятив окрему главу підтримці союзників і Європи в протистоянні російської агресії. «Бути твердими, але мудрими з нашими супротивниками. ... Зайняти позицію щодо Володимира Путіна. Гілларі ... буде стояти пліч-о-пліч з... європейськими союзниками, щоб зупинити і стримувати російську агресію в Європі та за її межами, а також посилити відповідальність Путіна за його дії», – йдеться в програмі Гілларі Клінтон. Зазначена глава отримала смислову основу під час окремого виступу кандидата з питання національної безпеки 2 червня, коли вона заявила: «Такі країни як Росія і Китай відкрито діють проти нас (проти США – КР). ...Москва здійснила агресивну військову акцію проти України, а значить – у самого порогу НАТО».
Гілларі Клінтон вже 4 березня на благодійному вечорі в Каліфорнії заявила про подібність курсу нацистської Німеччини, яка пропонувала захист етнічних німців в інших країнах, і роздаванням російських паспортів у Криму
Після лютневих подій 2014 року і появи в Криму «зелених чоловічків», Гілларі Клінтон вже 4 березня на благодійному вечорі в Каліфорнії заявила про подібність курсу нацистської Німеччини, яка пропонувала захист етнічних німців в інших країнах, і роздаванням російських паспортів у Криму. «Якщо це видається знайомим, що ж – саме це Гітлер робив ще в 30-і роки. Гітлер повторював, що з ними (з етнічними німцями – КР) обходяться несправедливо. Мовляв, я повинен піти і захистити мій народ, ось що так всіх нервує», – сказала вона. Порівняння жорстко розкритикували російські та інші спостерігачі. Наступного дня, назвавши Володимира Путіна «занадто образливим крутим хлопцем» під час виступу в Каліфорнійському Університеті в Лос-Анджелесі, Гілларі Клінтон уточнила: «Я безумовно не проводжу порівнянь. Але я рекомендую: можливо, ми можемо винести урок з цієї тактики, яку застосовували раніше».
Напевно, номінант від «демократів», перебуваючи постійно у вирі подій протягом всієї своєї кар’єри, постійно тримала і тримає «руку на пульсі планети», а окупаційні плани і види Росії на Крим, схоже, давно були в полі зору колишнього керівника Держдепартаменту.
Дональд Трамп, однак, як магнат і шоумен, швидше за все, до певного часу не фокусувався на тонких питаннях зовнішньої політики і міжнародного права і навряд чи взагалі раніше знав що-небудь про Крим. Цим визначені висловлювання кандидата від «республіканців» про анексію Криму, його «приналежність», «відсутності вторгнення» на півострів і погрози з боку НАТО, які змусили Володимира Путіна «забрати Крим». Спостерігачі та ЗМІ назвали їх м’яко «невдалими» і «незрозумілими», а думка Трампа, яка йшла врозріз із офіційною позицією США і міжнародних організацій, мала наслідком різке падіння його рейтингу. Однопартійці піддали свого висуванця жорсткій критиці.
Кандидати від третіх партій і незалежні кандидати також беруть участь у виборах. Двоє з них отримали право на висунення в достатній кількості штатів, що математично дає їм шанс перемогти на президентських виборах за результатами великих національних опитувань. Це кандидат від Лібертаріанської партії, колишній губернатор штату Нью-Мексико Гері Джонсон і кандидат від Партії зелених Джілл Стайн.
Коментуючи 2014 року російському каналу Russia Today анексію Криму, Гері Джонсон висловив думку, що Америка, з точки зору національної безпеки, не має інтересів в Україні, і гіпотетичне «втручання Сполучених Штатів у питання України було б чимось схожим на вторгнення Росії в справи Пуерто-Ріко».
У свою чергу, Джилл Стайн помітили на Russia Today в одній компанії з Володимиром Путіним. 2015 року вона заявила про те, що США «повинні стати лідерами на шляху створення нейтральної України, і це змусить Росію відмовитися від передчуття атаки» з боку Заходу. Крім того, вона вважає, що «Росія звикла володіти Україною, ... у певні проміжки часу Україна історично була частиною Росії».
Такі висловлювання навряд чи дозволять лідерам зазначених партій подолати сформований щодо них стереотип «третіх», а значить – маргінальних, політичних сил
Такі висловлювання навряд чи дозволять лідерам зазначених партій подолати сформований щодо них стереотип «третіх», а значить – маргінальних, політичних сил.
Між номінантами на вищий пост США від «республіканців» і «демократів» тривають теледебати – свого роду різновид публічних дискусій, спрямованих на те, щоб переконати виборців у своїй правоті. Два етапи передвиборних дебатів пройшли 26 вересня і 9 жовтня. Перший тур показав, що незаконна анексія Криму та російська агресія залишаються на порядку денному.
Заключні дебати заплановані на середу, 19 жовтня.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Зокрема окремі резолюції прийняли Генеральна Асамблея ООН, парламентські асамблеї ОБСЄ і Ради Європи. Європейський Союз і США запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». У Москві також апровадили низку, як там вважають, відповідних обмежувальних заходів проти Заходу.
І, якщо поглибиться у вивчення практичного контексту виборів та звернутися виключно до першоджерел, то можна з упевненістю стверджувати: в програмних документах і промовах кандидатів у президенти США «окрема кримська тема» об’єктивно відсутня. Це свідчить на користь демократії та контрастує з поведінкою учасників політичних парламентських перегонів у Росії, де на території Криму відбулися протиправні вибори до Держдуми, а зовнішня політика, фактично, диктується «господарем» однієї партії.
Втім, особиста політична і громадянська позиція, яку демонструють кандидати в Америці, відповідаючи на питання публічно, в інтерв’ю, коментарях або під час дебатів, підтверджує актуальність різко негативної реакції на агресію Росії в цілому і незаконну анексію Криму зокрема.
Істинний міжнародний контекст, стійка солідарність з думкою світової спільноти і сформульована чітка зовнішньополітична позиція Сполучених Штатів щодо захоплення Криму Росією – запорука подальшого неприйняття російської агресії майбутнім президентом Америки. Ким би він не був...
Рудольф Медведь, оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
