Класика української літератури «Лісова пісня» незабаром стане відеогрою

У студії в передмісті Сіетла українець Дмитро Верьовка та американець Шон Веші показують фрагменти нової відеогри. «Forest song» – інтерпретація «Лісової пісні» Лесі Українки тепер і у віртуальній реальності.

У грі Лукаш отримує шанс повернутися в минуле і переписати фінал драми. Він раз за разом переживає моторошний день, коли втратив усе. Лише спілкуючись із Мавкою та іншими лісовими духами Лукаш може досягнути кінцевої мети.

«Врятувати громаду, село і відновити відносини між світами людей і духів», – пояснює один із розробників гри Дмитро Верьовка.

Символи вишиванки у грі мають магічну силу. А знання побуту і традицій українського села – ключ до перемоги.

«Все це не просто гра, а антропологічний проект», – додає Дмитро Верьовка.

Аби достеменно відтворити реалії волинського села, розробники почали співпрацювати із кафедрою фольклористики Київського університету імені Тараса Шевченка. І згодом вирушили до України: зустрічалися із місцевими, розпитували про минуле, записували фольклор. Американець Шон зізнається: уявляв собі Україну іншою.

«Все моє розуміння східноєвропейської культури базувалося на новинах: політична нестабільність, корупція, війна, природні катастрофи. І коли я поїхав в Україну – побачив багатство їхньої міфології, відчув енергетику людей. Я зрозумів, що ми можемо створити гру, яка надихне багатьох людей», – розповідає Шон Веші, співзасновник, директор із розвитку компанії Colabee.

Особливо Шон згадує один момент, коли приїхали на зйомки в село Старі Коні і випадково опинилися на похоронах.

«Вони запросили мене у маленьку церкву, де люди відспівували небіжчика. І от я стою, тримаючи мікрофон, у цьому маленькому приміщенні з незнайомцями. Для мене, як для американця, це був дуже незвичний досвід. Але це була найкрасивіша річ, яку я коли-небудь чув, як співали ті жінки. Це був янгольський спів, мене змінив той досвід», – згадує Шон Веші.

Після світового успіху їхньої попередньої гри Never Alone, в якій мова йде про одне з племен Аляски, до розробників зверталися народи Гаваїв, Ірландії, Нової Зеландії, просили зробити гру про них. Але на тлі трагічних подій – російської агресії, окупації Криму – Дмитро хотів показати світові справжню Україну, а врешті і сам відкрив її для себе.

«Я виріс в Одесі, у період, коли люди там лише російською спілкувалися. І багато речей, які я б мав знати, я не знав, українські традиції, наприклад. Тому для мене повернутися до України і дізнатися про своє коріння було дуже важливо. Я ніби відновлюю зв’язок зі своєю культурою. Я настільки збагатив своє життя, дізнавшись усі ці деталі, я відчуваю, що нині розумію хоча б частину України», – говорить Дмитро Верьовка, креативний директор компанії Colabee.

І хоч Дмитро і Шон часто їздять до України, кажуть, що природа штату Вашингтон дуже схожа на українську. Тому навіть тут, за океаном, у Сіетлі вони мають постійне джерело натхнення. Милуючись пейзажами, що так нагадують волинські, Дмитро і Шон розповідають: після років роботи в індустрії відеоігор знайшли свою нішу: світові ігри, які розповідають про культури народів планети. Так, щоби розважаючись, гравці і вчилися заразом.

«Якщо ви бачите таку пташку і наводите на неї, відкривається культурна довідка, яка пояснює, що означає цей об’єкт», – пояснює один з епізодів гри Дмитро Верьовка.

Що означає весільний коровай, як працює український млин, що таке «фігура» – це лише кілька речей, про які можна дізнатись, граючи в «Лісову пісню». А ще спробувати вивчити дещицю мови – всі діалоги і музика будуть українською.

Нині гра ще на стадії розробки, але вже збирає професійні нагороди. Бракує лише інвестицій, але й вони, переконані розробники, не забаряться. І американська гра з українською душею незабаром закохає у себе світ. Принаймні геймерів.