Вибори в Криму: чи визнає світ нову Держдуму Росії?

18 вересня відбулися вибори до російської Державної Думи, зокрема і на території анексованого Криму. За офіційними повідомленнями, загальна явка на півострові на 6 вечора 18 вересня становила трохи більше 42%. Які попередні підсумки виборів і як минуло голосування? Чи будуть легітимними для інших країн депутати, яких обрали на півострові? Про це говоримо з керівником українського Центру військово-правових досліджень ‒ Олександром Мусієнком, російським політологом ‒ Олександром Шмельовим і німецьким політологом ‒ Андреасом Умландом.

Минулого тижня Україна звернулася до парламентів іноземних держав і міжнародних організацій з проханням утриматися від участі у спостереженні за ходом виборів у Криму і не визнавати їхніх результатів. Низка країн вже засудили організовані Росією вибори на півострові. У Кремлі оголосили, що ніяк не реагуватимуть на можливу відмову парламентів іноземних держав визнати результати виборів на території Криму.

‒ З нами на зв'язку керівник українського Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Олександре, Україна робила заяву з проханням не визнавати результати виборів. А як їх можна не визнати?

Мусієнко: Це українська територія, вона окупована, і за нормами міжнародного права, зокрема ‒ Женевських конвенцій, там заборонено проводити волевиявлення громадян, обирати владу. Теоретично це було б можливим, тільки якщо б обирали український парламент. Нинішні вибори на території Криму нелегітимні, як і обрані на них представники.

‒ Що конкретно може зробити Україна в цій ситуації? Як вплине те, що Україна і низка інших країн відмовилися визнавати результати виборів?

​Мусієнко: Те, що український парламент зробив таку заяву, дуже важливо. Зараз спецпредставник України в ООН повідомив, що на Генеральну Асамблею ООН буде винесена відповідна резолюція щодо Криму, і вона буде досить жорсткою. Окрім того, Україні потрібно ратифікувати Римський статут міжнародного кримінального суду ‒ для того, щоб кримінально переслідувати осіб, які відповідальні за організацію незаконного виборчого процесу на користь окупанта. Є певні злочини, за якими міжнародний кримінальний суд може організувати переслідування. Це стосується злочинів проти людяності, військових злочинів і агресії ‒ стосовно військової агресії повноваження у суду мають з'явитися найближчим часом. Юрисдикція поширюється на весь світ. І це має бути забезпечене.

‒ Розмови про ратифікацію Римського статуту активно ведуться з 2014 року, але результату поки немає. З нами на зв'язку російський політолог Олександр Шмельов. Олександре, як би ви прокоментували вибори в Росії у цілому і в Криму зокрема? Наскільки ми знаємо, явка була невисокою, на деяких дільницях був сплеск активності після 18:00 ‒ зазвичай це пов'язане з підвозом виборців та іншими порушеннями процесу.

Шмельов: підвозів і вкидань було дуже багато, вони фіксувалися. Якісь цифри, думаю, малювалися і взагалі безвідносно до кількості виборців. Явка досить низька, і це було прогнозованим при перенесенні виборів з грудня на вересень.

‒ Партійний склад Держдуми, по суті, не зміниться. Явка у Москві і Санкт-Петербурзі була низькою. Для України характерним є те, що, якщо столиця не підтримує кандидата, то він і не перемагає на виборах. Чи настільки Україна не Росія, як писав український екс-президент Леонід Кучма?

Шмельов: Знаєте, виборці, особливо у Москві і Санкт-Петербурзі, розуміють, що поведінка людей на виборчих дільницях і майбутній склад так званого парламенту і ухвалені ним закони слабо пов'язані між собою. Якщо до 2011 року у когось ще зберігалися надії, то після масових фальсифікацій і безрезультатного протесту люди розчаровані і не вірять, що можуть на щось впливати. Вони стали жити своїм життям і не особливо звертають увагу на політичні процеси.

‒ Незалежно від того, що від Кримського півострова до складу Держдуми буде обрано 4 мажоритарних депутати, по суті, від Криму ж оберуть 225 депутатів за єдиним округом. Тобто легітимність більше половини Держдуми, а саме 229 депутатів, буде сумнівною, але ж відокремити голоси по Криму від решти території Росії буде неможливо?

​Шмельов: У моїх очах Держдума не була особливо легітимною вже в минулому скликанні, адже 2011 року за результатами голосування у «Єдиної Росії» не повинно було бути більшості. В очах тих, хто залежить від Росії, звичайно, будь-який її орган буде легітимний, яким би він не був. Зараз питання у позиції Заходу. США вже оголосили, що не визнають цю Держдуму. Тепер питання за Парламентською Асамблеєю Ради Європи, куди по ідеї має входити делегація Держдуми Росії. Звичайно, це предмет дипломатичного торгу.

‒ Що можуть дати всі ці заяви, якщо Росія не збирається на них реагувати?

Шмельов: Як будь-які дипломатичні заяви, це, в першу чергу, струс повітря. Однак новообрані російські депутати будуть позбавлені низки привілеїв.

‒ З нами на зв'язку німецький політолог Андреас Умланд. Андреасе, як ви оцінюєте легітимність Держдуми Росії?

Умланд: З точки зору міжнародного права велика частина Держдуми нелегітимна, тому що частково обиралася на території, яка не належить Російській Федерації. Проблеми будуть у тих 4 депутатів, які обиралися в одномандатних округах у Криму. Можливо, проти них будуть введені санкції.

‒ Щоб було можливим кримінальне переслідування організаторів незаконних виборів, Україні потрібно ратифікувати Римський статут. Цього не відбувається вже понад 2 роки. Які перспективи в України ратифікувати статут і що це дасть?

Умланд: Ратифікація обговорюється, і це частина умов підписання угоди про Асоціацію. Тим не менш, вона досі не відбулася, хоча міжнародний кримінальний суд вже має всі права переслідувати злочинців на території України. Ця не-ратифікація ‒ нераціональна, вона лише приводить до обмежень, зокрема, в питаннях Криму.

​‒ Чи можливе розширення санкцій відносно до тих, хто організовував виборчий процес в Криму?

Умланд: Кардинальних змін в режимі санкцій, думаю, не буде. Думаю, будуть додаткові індивідуальні санкції.

‒ Пане Олександре, що робити Україні за результатами минулих виборів до Держдуми?

Мусієнко: Ратифікувати Римський статут. Можу сказати: я сподівався на меншу явку, на те, що кримчани своїм небажанням голосувати підкреслять нелегітимність виборів. Продемонструють протест проти окупанта. Хоча явка все одно невелика ‒ 42% з урахуванням маніпуляцій. Однак і в 2012 році, до анексії, явка була 49%. Однак боротьба триває. А російську делегацію з Парламентської Асамблеї Ради Європи взагалі треба виключити, тому що Росія задекларувала невизнання європейських норм прав людини, якщо вони суперечать Конституції Росії. Росія не має ні юридичного, ні морального права брати участь в діяльності таких міжнародних організацій.