Акції на підтримку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, якого зараз змушують пройти психіатричну експертизу в Сімферополі, відбулися цими вихідними у різних країнах світу. Спонукати Росію припинити політичні переслідування закликали лідерів країн «Групи двадцяти» українські депутати. Втім, за даними громадських організацій, близько 30 українців зараз затримані або засуджені з політичних мотивів у Росії, і як зазначив під час акції у Києві голова Меджлісу Рефат Чубаров, з них більше ніж половина – це кримчани. У Кримській правозахисній групі, тим часом, вважають, що ця цифра може бути занижена, оскільки точна кількість таких людей – невідома через відсутність доступу до них.
Підтримати заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова у суботу вийшли люди на двох континентах. У соцмережах з’явились фотографії із акцій у Чехії, Польщі, Угорщині, Словенії, Латвії, Німеччині, Бельгії, Великій Британії та Канаді. Серед інших, до руху також долучились українські дипломати.
Президент України Петро Порошенко пізніше подякував учасникам у Facebook, зазначивши, що «ми продовжуємо боротьбу за звільнення заступника голови Меджлісу та всіх інших українських заручників Росії».
Втім, на одній із російських акцій – серії одиночних пікетів у Санкт-Петербурзі – силовики затримали учасника. Повідомляється, що там перешкодити проведенню акції намагались учасники російського об’єднання «НОД» (Національно визвольний рух – ред.).
У Києві відбулося дві акції – у п’ятницю під посольством Росії та в суботу – на майдані Незалежності.
Під гаслом «Саджайте дерева, а не людей» до російського посольства прийшов, зокрема, Геннадій Афанасьєв, який був затриманий у Криму та засуджений російською владою разом із Олегом Сенцовим, Олександром Кольченком та Олексієм Чирнієм, і нещодавно повернувся до України після обміну. Мету свої участі в акції він означив так: «Якщо вони не хочуть чути людей, не хочуть домовлятися, то ми вважаємо, що лише примусовим способом ми можемо зробити так, щоб вони звільнили наших бранців, надали лікування нашим бранцям – у тому числі й Ільмі Умерову, який зараз є примусово у психіатричній лікарні лише за те, що він мав свою позицію, свою думку».
Умови, в яких перебуває Умеров, незадовільні – адвокат
Стан заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова задовільним назвати не можна – насамперед, через те що проходити психіатричну експертизу його забрали, не долікувавши у кардіологічному стаціонарі. Про це в коментарі Радіо Свобода заявив адвокат Умерова Микола Полозов.
«Це – літня людина, людина, що страждає на низку серйозних захворювань: хвороба Паркінсона, хвороба серця, підвищений тиск, діабет другого типу. І ті умови, в яких він перебуває, безумовно, є для нього стресовими: не забезпечується необхідний режим харчування, дієта», – пояснює він.
Український уповноважений з прав людини Валерія Лутковська направляла звернення до російської колеги з проханням промоніторити умови утримання Ільмі Умерова. На сайті представника російського омбудсмена в анексованому Криму Людмили Лубіної з’явилась інформація, що такий візит відбувся, але «надати кращі умови у цьому лікувальному закладі не є можливим».
За словами Миколи Полозова, минулого тижня захист Умерова направив до суду клопотання, зокрема, щодо дострокового завершення експертизи і переведення його до кардіологічного відділення.
Сама експертиза відбувалась у формі бесіди, і завершилась минулого тижня, каже адвокат. Відповідно, 7 вересня має відбутись засідання комісії, яка заслухає висновок експерта.
«З якою метою його потрібно було утримувати три тижні у психіатричній клініці? Ну, у мене немає іншої відповіді, ніж – що це показовий тиск на нього як на лідера кримських татар і на всіх кримських татар з метою змусити їх до лояльності російській владі», – зауважує Полозов.
За його словами, суд першої інстанції вже ухвалив заборону Меджлісу як організації – незабаром має бути рішення апеляційного суду; кримськотатарським лідерам Рефату Чубарову та Мустафі Джемілєву заборонено в’їзд на півострів, а двоє заступників Чубарова – це і Ільмі Умеров, і Ахтем Чийгоз – зазнають кримінального переслідування. Окрім того, адвокат звертає увагу на викрадення і вбивства кримських татар, які відбуваються на півострові і потребують ефективного розслідування.
Також тиск відчувають і медійники, зокрема, днями відбулися обшуки у кримськотатарської журналістки, говорить Полозов.
Раніше повідомлялось також про переслідування українських і проукраїнських журналістів та громадських активістів на півострові.
Ситуацію у Криму можуть обговорити у кулуарах саміту G20 – Чубаров
Українські депутати звернулись до лідерів країн «Групи двадцяти» із закликом спонукати Росію звільнити українських політв’язнів, зокрема, й Ільмі Умерова.
Як зазначив на акції у Києві голова Меджлісу Рефат Чубаров, у нього є інформація, що ця тема буде обговорюватись у кулуарах під час саміту G20 у Китаї.
Це підтверджує і голова парламенського комітету у закордонних справах, одна із підписантів листа Ганна Гопко. За її словами, підписане депутатами звернення, адресати отримали ще у п’ятницю. Важливим є посилення міжнародних санкцій щодо Росії, наголошує політик.
«Це тривалий процес, в якому ми маємо займати проактивну позицію. І кожен захід високого рівня: чи то зібрання «Сімки», яке було цього року в Японії, чи «Двадцятки», чи буде Генеральна асамблея незабаром. Плюс зараз наш парламент готує звернення до міжнародної спільноти про те, щоб не визнавати вибори в Криму», – розповіла Гопко в коментарі Радіо Свобода.
Водночас, голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник переконана: цього – мало.
«Є ще дії, суто практичні. Наприклад, надати адвокатів, тому що лише адвокат, якщо чесно, може отримати доступ, хоч інколи, до людини і хоча б зупинити катування, як було у багатьох справах. По-друге, це можливість для затриманого спілкуватись із зовнішнім світом, – каже правозахисниця. – Були випадки, коли Україна знаходила гроші на адвокатів, але найчастіше це робили громадські організації і правозахисна спільнота».
Рефат Чубаров на мітингу у Києві говорив про близько 17 політв’язнів із Криму, які сьогодні утримуються російськими силовиками. Однак, за словами Ольги Скрипник, точна кількість переслідуваних за політичні погляди людей у Криму українським правозахисникам наразі невідома – але їх може бути більше двадцяти: тільки затриманих або ув’язнених у справі «Хізб ут-Тахрір» зараз – 14, також є люди, яких затримали і вивезли із півострова. До деяких затриманих, як, зокрема, фігуранта справи так званих «кримських диверсантів» Євгена Панова, не допускають адвокатів, що не дозволяє з’ясувати деталей справи, зауважує правозахисниця.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014-го днем початку тимчасової окупації Криму Росією. Відповідний закон у жовтні минулого року підписав президент Петро Порошенко. Міжнародні організації визнали анексію півострова незаконною, низка держав запровадили санкції щодо російських посадовців. У той же час, Росія заперечує факт окупації і називає це «відновленням історичної справедливості».
