Третій рік кримські школярі і студенти зустрічають День знань під прапором Російської Федерації. На півострів прийшла і нова система освіти ‒ російська, яка виховує нових, російських громадян. Боротьба за молодих кримчан стала одним з першочергових завдань для новоспеченої влади: закриття українських шкіл, утиск кримськотатарської та української мов, пропагандистські фільми на шкільних уроках ‒ далеко не весь список, яким може «похвалитися» Росія.
Перевиховати свідомість учнів старших класів або ж студентів, які залишилися в анексованому Криму, практично неможливо, вважає ректор відтвореного на українському материку ТНУ імені В.І. Вернадського Володимир Казарін. Він аргументує це тим, що кримська молодь вже встигла сформувати інші уявлення про життя, які пов'язані зі свободою поведінки, поглядів, оцінок і доступу до інформації. Для молодого кримчанина, вважає ректор, нав'язувана Російською Федерацією схема чужа, тому що вона передбачає відмову від цих цінностей.
Якщо ми будемо успішні, якщо ми впевнено рухатимемося шляхом реформ і люди бачитимуть реальні зміни, то, звичайно, їхня пропагандистська система не буде успішною.Сергій Квіт
Подібної позиції дотримується й екс-міністр освіти і науки України Сергій Квіт. На його думку, російська пропагандистська система не буде настільки успішною, коли в світі існують сучасні технології і кожен, незважаючи на обмеження, може отримати альтернативну інформацію. Але вже через деякий час система все ж зможе навернути кримчан на російський лад. Одними з центральних подій, які можуть вплинути на ситуацію, екс-міністр бачить події в Україні.
«Якщо ми будемо успішні, якщо ми впевнено рухатимемося шляхом реформ і люди бачитимуть реальні зміни, то, звичайно, їхня пропагандистська система не буде успішною. Тому головне ‒ це те, що відбувається в Україні», ‒ запевняє Сергій Квіт.
Чиста дошка
Найбільш вразливу частину молодих кримчан, яких можна перевиховати на чужий лад, експерти бачать серед найменших жителів півострова.
Голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова вважає, що їх Україна вже практично втратила. За її твердженням, в російській системі освіти відбувається підміна понять. Для пояснення своєї позиції Потапова наводить приклад, коли в Криму хлопчик з родини кримських татар прийшов додому з дитячого садка і повідомив, що він «русскій». На що батьки сказали йому: «Ні, ти ‒ кримський татарин». «Ні, мені в дитячому садку сказали, що я «русскій», ‒ у свою чергу твердила дитина. Підміну понять у російській системі освіти експерт порівнює з аналогічним прикладом в СРСР, коли відбувалося змішування понять «росіянин» і «русскій» у 15 різних республіках.
Дитині можна говорити, що добре не бути винахідником, а лазити по танках і стріляти з рушниці. Сказати, що можна когось завоювати і дати по морді, налякати або ж поставити на місцеВолодимир Казарін
Володимир Казарін порівнює молодші класи з чистою дошкою, на якій можна намалювати все що завгодно. «Дитині можна говорити, що добре не бути винахідником, а лазити по танках і стріляти з рушниці. Сказати, що можна когось завоювати і дати по морді, налякати або ж поставити на місце», ‒ говорить ректор. При цьому він додає, що на це буде потрібно не один чи два роки в новій освітній системі, а з першого до восьмого-дев'ятого класу, коли й відбувається становлення свідомості людини.
Сергій Квіт також не виключає можливих втрат серед молодших класів. Він вважає, що діти будуть часто сприймати те, що їм говорять дорослі, і те, що говорять у школі. «Це трагедія, яка обов'язково пов'язана з будь-якою окупацією. Діти вчитимуть так, як їм кажуть. Звичайно, є альтернативна думка, але щоб її висловлювати, потрібно бути старшим і потрібно мати якесь критичне мислення», ‒ твердить екс-міністр.
Батьківський контроль
Не останню роль у формуванні ідентичності молодих кримчан відіграють батьки, стверджують експерти.
Валентина Потапова каже, що багато в чому світогляд дитини залежить від сім'ї, сімейного і побутового оточення. Експерт знову пояснює свою позицію прикладом абітурієнтки, яка вирішила вчитися на материку. Майбутня студентка розповіла Потаповій, що на півострові в її класі було чотири людини з проукраїнською позицією, а потім залишилася одна. На питання «чому?» дівчинка відповіла, що деякі замовкли, і вона не знає, яка у них позиція, а деякі сказали, що «все одно вже нічого не зробиш». Експерт упевнений, що дитина повторює не свої слова, а слова батьків.
Володимир Казарін називає батьків «вожатими» і вважає, що вони грають величезну роль у процесі становлення світогляду дитини з першого до восьмого-сьомого класу. І тільки після цього періоду на дітей починає більше впливати вулиця, прочитані книги і чужий досвід.
Діти, ходячи до інших шкіл, подружившись із іншими людьми, прочитавши інші книги і подивившись інше телебачення, можуть стати такими собі «агентами впливу на своїх батьківСергій Квіт
Екс-міністр Сергій Квіт ‒ також прихильник ідеї важливості атмосфери в сім'ї для майбутньої громадянської позиції дитини. Однак зазначає, що на півострові живуть не тільки прогресивні батьки.
«Дуже часто це люди, які були пов'язані з радянською системою, з репресивними органами радянської системи. Там немає такої атмосфери вже дуже прогресивної, щоб чинити спротив. Там є певні категорії населення, які розуміють, в якому становищі вони та їхні діти перебувають», ‒ каже Квіт.
При цьому додає, що і діти, ходячи до інших шкіл, подружившись із іншими людьми, прочитавши інші книги і подивившись інше телебачення, можуть стати такими собі «агентами впливу на своїх батьків».
