Європейський союз має намір розпочати вже третю свою місію посередника у складних газових переговорах Києва й Москви – пише одне із брюссельських видань. Мета – не лише зберегти в теплі Україну, але й забезпечити зиму безперебійним російським газом. Тим часом у Британії звернули увагу на нову революцію в столиці України, цього разу – культурну. Автори репортажу розповідають про те, як українська молодь стимулює культурне відродження. Незалежні розслідувачі з Bellingcat оприлюднили нові докази війни Росії в Україні, а американські видання розглядають тему російських хакерських атак на сервери Демократичної партії й низки вашингтонських аналітичних центрів.
Про початок «зондування ґрунту» в Києві й, за можливості, в Москві, які розпочинає віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович, щоб гарантувати безперебійне транзитне газопостачання й уникнути повторення колишніх перебоїв, пише брюссельське інтернет-видання Euractiv.
Автор статті Ґеорґі Ґотєв нагадує про намір Брюсселя брати участь у чергових тристоронніх переговорах, що в липні Київ звернувся до Європейського союзу з проханням знову стати посередником у цих газових консультаціях. На це Єврокомісія відповіла позитивно, адже «2009 року, коли «Газпром» припинив постачання газу, Україна використовувала газ, призначений для об’єднаної Європи для свого власного внутрішнього споживання, і залишила мерзнути кілька країн ЄС».
Перед відвідинами Києва, які Марош Шефчович запланував на 2 вересня, він зазначає, що «незважаючи на дуже складну ситуацію, особливо в східній частині України, транзитний шлях українською територією працює добре». «Ми вважаємо одним із пріоритетів, щоб цей маршрут залишався цілком дієвим і нинішньої зими», – сказав він.
При цьому, вирушаючи на переговори до Києва щодо зимового газопостачання й реформ у енергосфері, єврокомісар заявляє, що сподівається також провести переговори в Москві, «щоб краще зрозуміти позиції сторін і з’ясувати, як саме комісія могла б допомогти».
Водночас Шефчович закликає не поспішати з висновками щодо анонсованої Москвою можливості реалізації проекту «Турецький потік» в обхід України дном Чорного моря, бо навіть газогони російського «Газпрому» використовуються тільки на 50 відсотків.
Що ж до суперечливого «Північного потоку-2», заблокованого останнім часом польським антимонопольним органом, Шефчович повторює: позиція Єврокомісії залишається незмінною, тобто цей проект для реалізації повинен відповідати законодавству ЄС.
«Шефчович долучається до третіх тристоронніх газових переговорів по Україні»
Міжнародна група активістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала новий звіт щодо подій на Донбасі. За його даними, у збройному конфлікті брали участь десятки тисяч російських військовослужбовців, а частина з них отримала за це державні нагороди.
У доповіді під назвою «Війна Росії в Україні: зрадницькі цифри й медалі», аналізуються номери нагород за відвагу в бою, ілюстрації яких були протягом двох останніх років опубліковані в соцмережах. Дослідники з’ясували, що з початку бойових дій на Донбасі кількість нагород, вручених російським військовим, суттєво зросла. «Значна кількість медалей «За бойові заслуги» – із 7 листопада 2014-го до 18 лютого 2016 року було вручено 4300 таких нагород – вказує на те, що в цей період російська армія брала активну участь у великих бойових діях», – ідеться у звіті.
Автори звіту заявляють, що в бойових діях на сході України могли брати участь десятки тисяч бійців Збройних сил Росії, якщо логічно припустити, що не кожного з них нагородили.
«Нова київська революція: українська молодь на тлі конфлікту стимулює культурне відродження» – так називається новий великий репортаж у британській The Guardian.
Популярне видання стверджує: «Українська революція на Майдані, можливо, поки не призвела до сподіваного прозорого урядування, як того хотіли її прихильники, але, без сумніву, демократизувала українську культуру. І на передовій лінії цієї потужної хвилі творчості перебуває столиця Київ».
Автор Давід Лепеска розповідає, що це 3-мільйонне місто завдяки сміливим молодим художникам, промоутерам, підприємцям і чиновникам цілеспрямовано почало перетворюватися на осередок урбаністичної творчості з інноваційним театром, концертами просто неба, «харчовими» подіями, розвоєм інтелектуальних барів і кафе й особливо – розквітом виробництва кінопродукції.
Розмірковуючи над причинами цього феномену, газета наводить слова Івана Козленка, керівника Національного центру Олександра Довженка: «Люди після Майдану перестали боятися. Ніхто вже не боїться сказати те, що думає, висловити своє бачення, свої ідеї. Молоді українці настільки вільні, революція змінила і стимулювала їх».
З іншого боку, стверджує автор, новий потяг Києва до культури – реакція на події в країні. Є проект, який об’єднав молодь сходу й заходу країни. Є пісня «Рози/Донбас», кількість переглядів якої на YouTube вже сягає майже мільйона. І, зрештою, є перемога Джамали на Євробаченні з піснею, присвяченою стражданням кримських татар.
Але найбільше це відобразилося на українському кіновиробництві.
На тлі культурного розвою Києва автор пояснює: Донбас усе ще залишається «пороховою бочкою», а напруженість між Україною й Росією останніми тижнями зростає. До того ж, корупція, як і раніше, залишається глибоко вкоріненою в суспільство, економіка ослаблена, а безробіття вже коливається на рівні приблизно 10 відсотків.
«Місцеві скаржаться на величезні вибоїни на дорогах, дорогі комунальні послуги й відсутність паркінгів», – додає автор, принагідно вказуючи, що Київ також останнім часом став небезпечним містом через зростання злочинності.
Водночас, підсумовуючи, Давід Лепеска нагадує трагічні сторінки історії української столиці, що була знищена монголо-татарами і протягом століть залишалася непомітним містом. Він нагадує, що, згідно з дослідженням британського журналу The Economist, Київ опинився в десятці найменш сприятливих для життя міст, посівши 131 місце зі 140. Але, незважаючи на це, є сподівання, що Київ має все для того, щоб відновити свою давно втрачену велич. І саме культура в цьому може зіграти вирішальну роль, пише британський часопис.
Одразу кілька американських видань розглядають тему російської хакерської атаки на сервери Демократичної партії й низку вашингтонських аналітичних центрів. The Wall Street Journal пише, що дослідницька фірма у сфері комп’ютерної безпеки пов’язала хакерську групу з Росії із серією мереживних вторгнень у систему Національного комітету Демократичної партії й інших дослідницьких організацій Вашингтона, зосереджених на російській політиці.
На цю ж проблему звертає увагу видання Defence One, що спеціалізується на питаннях безпеки. За його даними, шонайменше 5 аналітичних центрів і 10 їхніх дослідників стали мішенню групи хакерів під назвою Cozy Bear. Водночас фахівці зазначили, що зловмисникам не вдалося завантажити якусь інформацію, бо вторгнення до систем американських дослідних центрів було виявлене доволі швидко.
Defence One пише, що хакери зокрема здійснили вторгнення на сервер відомого Центру стратегічних і міжнародних досліджень. Представник цього центру Ентрю Шварц без надання деталей принагідно зауважив, що атака була проведена через те, що «росіяни просто не розуміють ідею незалежних інститутів, тому шукають таємні інструкції від Обами». «Інша вигода від таких вторгнень у тому, що вони можуть піти до своїх босів, і показати здобуту інформацію, щоб довести свою спроможність як шпигунів», – резюмує експерт.
