Який план президента Володимира Путіна щодо України? Представники Києва твердять, що російському лідеру потрібні приводи для виправдання великого наступу, щоб забезпечити наземний маршрут через південно-східні регіони України до Криму – чорноморського півострова, анексованого Росією в 2014 році, через кілька тижнів після повалення союзника Путіна Віктора Януковича.
На їхню думку, ескалація зіткнень у переважно російськомовному Донбасі, де промосковські сепаратисти і російські силовики протягом двох років перебувають у стані «замороженого конфлікту» з українськими військовими, є прелюдією для наступу.
Нарощування російських військ і техніки, включаючи ракети С-400 «Тріумф» у Криму та заяви Москви про проникнення диверсантів на півострів з метою здійснення «терористичних актів», зроблені минулого тижня, які українська влада рішуче відкинула, видаються Києву зловісними знаками. Представники військової розвідки України кажуть, що очікують нових повідомлень з боку Кремля про диверсії, наполягаючи, що «ворог планує великомасштабні провокації», щоб дискредитувати Україну в очах Заходу.
Москва має намір почати наступ незадовго до парламентських виборів в Росії, призначених на 18 вересня
Вони припускають, що Москва має намір почати наступ незадовго до парламентських виборів в Росії, призначених на 18 вересня. Російські офіційні особи, які стверджують, що провокації лунають з боку України, а не навпаки, відкидають ці припущення.
«Путіну потрібна маленька переможна війна», – говорить Олексій Арестович, колишній офіцер української розвідки, а нині – незалежний військовий аналітик.
Якщо буде великий наступ, то, як він підозрює, російська сторона захоче взяти Маріуполь у рамках кампанії зі створення наземного коридору до Криму. В цьому випадку Росії не потрібно буде витрачати мільярди на будівництво мосту через Керченську протоку і на трубопроводи для постачання енергоносіїв на півострів.
Арестович, який знайомий зі способом мислення українських органів військового планування, каже, що один зі сценаріїв, яких побоюються військові стратеги в Києві, передбачає, що російські силовики виходять з Криму в Херсонську і Запорізьку області і просуваються на північ до міста Енергодар, звідки повертають на схід до Розівки, а потім рухаються до портового міста Маріуполя. Деякі члени спостережної місії ОБСЄ, що базується в Маріуполі, вже «зібрали речі» на випадок термінової евакуації.
Минулого тижня представник адміністрації президента України з питань безпеки Олександр Мотузяник повідомив «Голосу Америки», що активність російських безпілотників значно зросла, і під час деяких розвідувальних вильотів вони вторгалися углиб української території, включаючи повітряний простір над Херсонською і Запорізькою областями, які розташовані поруч із Кримом.
Висоти на південь від Краматорська і північ від Горлівки на Донбасі, ймовірно, будуть новою великою метою російських військових
При складанні планів на випадок надзвичайних обставин українські військові стратеги кажуть, що висоти на південь від Краматорська і північ від Горлівки на Донбасі, ймовірно, будуть новою великою метою російських військових. Захоплення цих висот дасть силам, які отримують підтримку Росії, стратегічно вигідне положення для обстрілу українських сил, що облягають підконтрольний сепаратистам Донецьк. Висоти також дають контроль над двома важливими перехрестями.
Будуть відволікаючі маневри і пересування, припускають українські стратеги. «Якщо вони почнуть наступ з Криму, то ми зможемо їх стримати», – вважає Арестович. За його словами, українські військові перебувають у набагато кращій формі, ніж у минулому році, завдяки навчанню, яке проводять західні військові консультанти зі США, Канади і деяких інших країн НАТО. Але російські військові і промосковські сепаратисти «можуть почати на сході в спробі відвернути нас», – каже Арестович.
На Донбасі потенціал обох сторін більш-менш рівний. Україна, за словами офіційних осіб, розмістила близько 100 тисяч військовослужбовців уздовж 500-кілометрової лінії зіткнення на сході країни, де воюючі сторони протягом місяців обстрілюють один одного, незважаючи на угоду про припинення вогню «Мінськ-2», укладену за посередництва Франції та Німеччини.
За оцінками українських військових чиновників, на сході України перебувають 45 тисяч озброєних бійців, підтримуваних Росією, включаючи місцевих новобранців, колишніх російських військовослужбовців і кадрових російських військових. Ще 45 тисяч кадрових військових зосереджені біля кордону з Україною на території Росії.
Але на південному напрямку такого паритету, можливо, немає. Україна має чотири бригади чисельністю близько 10 тисяч військовослужбовців, які розміщувалися в Херсонській і Запорізькій областях, хоча їм на підмогу можуть вийти ще дві бригади, які перебувають у резерві.
Після анексії Криму в 2014 році Росія нарощує свої збройні сили і військово-технічний потенціал на чорноморському півострові, стверджують західні та українські чиновники. За їхніми оцінками, наразі там можуть перебувати до 45 тисяч дійсних військовослужбовців.
Саме перекидання солдатів і техніки на північ Криму особливо турбує Київ. Після анексії на кордоні Криму і України було відносно спокійно. Ніяких транскордонних зіткнень не було.
Антон Лавров, незалежний військовий аналітик і автор книжки про російсько-грузинську війну 2008 року, не вважає, що Кремль ось-ось почне великий наступ. «Ситуація на Донбасі не буде ускладнюватися з ініціативи Москви через недостатню готовність російських військових до ескалації ситуації», – говорить він. За його словами, російські військові не розгортають польові табори уздовж кордону з Донбасом, що він очікував би в разі планування кампанії.
Росія намагається прорахувати політичну реакцію Заходу в разі наступу і військову відповідь України
Полковник Мотузяник згоден з тим, що плани Москви складно передбачити. «Коли відбуваються зіткнення, ми відповідаємо», – говорить він. Але ОБСЄ звинувачує обидві сторони в порушеннях припинення вогню. Мотузяник підозрює, що Росія намагається прорахувати політичну реакцію Заходу в разі наступу і військову відповідь України.
Він каже, що українські силовики на Донбасі повідомляють про нові портативні системи радіоелектронного глушіння, якими користуються підтримувані Росією сили на сході країни. Крім того, вони відзначили приплив переносних протитанкових ракетних комплексів «Джміль» малого радіусу дії.
Якщо великого наступу в найближчій перспективі не буде, то що планує Москва? Деякі представники Києва допускають, що метою її дій може бути тиск на Захід, з тим щоб він скасував деякі економічні санкції проти Росії, запроваджені після анексії Криму.
Відновлення нормальних торговельних відносин із Заходом сприяло б поліпшенню ризикованого положення російської економіки, яка торік скоротилася на 4 відсотки. Скорочення частково пояснюється падінням цін на нафту, і воно триває. За оцінками Світового банку в цьому році воно складе ще щонайменше 2 відсотки.
За такого сценарію Росія або домагається скасування санкцій в обмін на відмову від застосування військової сили, або вона досягне успіху у своїх спробах дискредитувати Україну в очах Заходу повідомленнями про диверсії, на зразок вторгнення до Криму минулого тижня, яке, як заявляє Кремль, було підготовлене українською розвідкою.
