Немає нічого кориснішого для правильного розуміння себе, ніж погляд з боку. Як минулі декілька днів відобразилися у світових медіа, що було винесено у заголовки, а чому не приділили належної уваги – у традиційному огляді Крим.Реалії.
Кримська тема – знову на перших шпальтах найвпливовіших світових медіа. 12 серпня американська The Washington Post повідомила, що Росія розгорнула передову ракетну батарею S-400 «земля-повітря» на Кримському півострові на тлі ескалації напруженості там. «Росія повністю відновила свою присутність (у Криму) від сухопутних військ на півострові до воскресіння Чорноморського флоту», – сказав Майкл Кофман, аналітик Центру військово-морського аналізу, який спеціалізується на російських військових операціях.
Інформаційній складовій кримської кризи присвячений матеріал у японській газеті Мainichi. У ньому побіжно представлено позиції сторін, відображені в національних ЗМІ, а також процитовано Твіттер американського посла в Україні Джеффрі Пайєтта про відсутність у Росії доказів її звинувачень.
Іспанська Еl Мundo публікує статтю із заголовком «Росія та Україна поховали мир у Криму». На думку газети, збереження миру на сході України стало менш важливим, ніж мир у Криму. У статті наводяться посилання на заяви сторін.
На думку американського телеканалу CNBC, шістьма причинами зростання напруженості у Криму є:
– вибори до Держдуми Росії: Володимир Путін прагне справити враження на виборців спробою зміцнити підтримку партії «Єдина Росія»;
– відволікання уваги населення від невдалої кампанії у Сирії;
– відволікання уваги від 25-ї річниці Незалежності України;
– арешти осіб, пов'язаних із Віктором Януковичем: це останнє повторне загострення є попередженням адміністрації Петра Порошенка не перетинати червоні лінії;
– падіння популярності Дональда Трампа і спроба Путіна встигнути якомога більше до приходу до влади Гілларі Клінтон;
– гра м'язами напередодні майбутнього саміту G-20 у Китаї.
«Крим за крок до війни» – з таким заголовком польська Gazeta Wyborcza публікує матеріал, у якому ставляться під сумнів аргументи ФСБ щодо «українських диверсантів». Це і шлях їх проникнення на півострів, і надмірне число об'єктів «диверсії», і нестиковки у відео свідчень затриманих.
«Путін звільняє главу адміністрації зі зростанням напруженості в Криму» – ця новина привернула 13 серпня увагу англійського видання The Sunday Times. Сергій Іванов, 63 роки, знав Володимира Путіна, оскільки вони разом служили в КДБ. Він обіймав високі державні посади з моменту приходу Путіна до влади 1999 року і був главою кремлівської адміністрації з грудня 2011 року. Іванов вважається частиною кліки чиновників-яструбів, які радили Путіну анексувати Крим в України у березні 2014 року.
Впливове німецьке видання Вild пропонує відповідь на питання: «Чому Путін може атакувати прямо зараз». На думку співрозмовника видання, поразка під Алеппо підтримуваного Росією Башара Асада, освистання російської збірної на Олімпіаді і зростаюча ймовірність перемоги на виборах Гілларі Клінтон не залишають Володимиру Путіну часу на роздуми. «Якщо Путін збирається вторгнутися в Україну, зараз саме час для цього».
«Кримська напруга. Що таке кінець гри Росії?» – запитує 14 серпня провідне британське інформагентство ВВС. Описавши позиції сторін, видання зазначає: «Що насправді мало місце – залишається загадкою. Але те, що відбувається далі, набагато важливіше, оскільки інцидент підвищує напругу у відносинах між Москвою та Києвом на небезпечний рівень». «Так що, жорстка реакція Росії або навіть весь інцидент – для внутрішнього споживання? Після примирення з Туреччиною минулого тижня, Москва, цілком імовірно, шукає нового зовнішнього ворога для росіян, щоб згуртуватися, особливо з огляду на побоювання, що економічний спад може скоротити підтримку пропутінської партії на парламентських виборах наступного місяця».
