«Північний потік-2» не може будуватися за російськими законами – віце-президент Єврокомісії

Проект суперечливого «газпромівського» газогону «Північний потік-2», з одного боку, не може будуватися за російськими законами. З іншого – у майбутньому від нього буде мало користі, бо ринок енергії диверсифікується. Про це в інтерв’ю французькій пресі заявив віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович. На його думку, ЄС має припинити зловживання домінуючою позицією Росії щодо цін на енергоносії та не допустити розбіжностей між східними та західними державами співдружності.

Як вже заявляв колишній президент Європарламенту Єжи Бузек, «створюваний у ЄС Енергетичний союз та російський «Північний потік-2» співіснувати не можуть». З такою ж настороженістю до намагань «Газпрому» «проштовхнути» свій проект магістрального газопроводу, яким планують доправляти газ із Росії до Німеччини дном Балтійського моря, ставиться й віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович.

Питання, які виникають у цьому сенсі, єврокомісар від Словаччини перераховував неодноразово: «Як це впливатиме на ситуацію в Україні, яка може втратити важливу частку прибутків від транзиту? Як зміниться газовий баланс у Центральній, Південній Європі, в Західних Балканах, у Польщі, Чехії, Словаччині чи Угорщині? Та й як зрештою «Північний потік-2» вплине на нашу зовнішньо-політичну стратегію?» – запитував єврокомісар.

Нині Шефчович знову підкреслює: проект нової гілки газогону в обхід України має не лише економічне, а й політичне забарвлення. «Нині в ЄС всі в один голос вимагають втримати транзит газу територією України… Правила конкуренції мають поважати всі, тож ми не допустимо, щоб «Північний потік-2» будувався на порожній юридичній основі чи за російськими законами», – заявив Шефчович.

Сумнів у потребі «Північного потоку-2»

Представник виконавчої установи ЄС, який вже й донині активно відстоював позицію Києва на тлі його енергетичного протистояння з Москвою, припускає, що потреба у новому «газпромівському» проекті в недалекому майбутньому відпаде. Він наводить дані Міжнародної енергетичної агенції, яка підрахувала, що до 2030 року Євросоюз споживатиме приблизно таку ж кількість газу, як і нині. Адже традиційні джерела енергії будуть доповнені й замінені відновлюваними енергоносіями та новими постачальниками.

Водночас Марош Шефчович наголошує на тому, що хоча Росія й є серед основних держав, що забезпечують європейських споживачів енергією, ЄС робитиме все, щоб не допустити зловживань її домінуючою позицією та диктатом цін на енергоринку. «Країни Центральної Європи не повинні платити за газ більше за інших, як це було в минулому. Я вважаю, що в інтересах росіян довести, що вони готові бути конкурентоспроможними, справедливими і прозорими», – зауважив впливовий єврочиновник, додаючи, що його країна – Словаччина, яка розпочала керування в Євросоюзі, робитиме все, щоб не допустити розколу між західними та східними державами співдружності.

Україна та держави Східної та Центральної Європи закликають ЄС не допустити реалізації «газпромівського» проекту, наголошуючи на тому, що він вдарить по енергетичній безпеці усього регіону. Сімнадцятого березня цього року прем’єр-міністри і лідери 9 країн-членів ЄС (Словаччини, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Естонії, Латвії, Литви та Хорватії) направили листа голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру із застереженням, що в проекті «Північний потік-2» є «ризики для енергетичної безпеки в регіоні Центральної та Східної Європи, яка донині значною мірою залежить від одного джерела енергії». Північний потік-2, який є розширенням вже існуючого прямого газогону із Росії до Німеччини, переконують керівники цих держав, «не відповідає меті та загальним принципам європейського Енергетичного співтовариства».