Спеціально для Крим.Реалії
Здається, що російсько-турецькі відносини раптом дуже швидко потеплішали, але Схід – справа тонка, і «взаємні гарячі вибачення» так можуть ззовні «загострити обстановку», що зсередини виникне іскра, здатна призвести до спалаху.
У Росії продовжують роздмухувати тезу про наявність у військовому середовищі Туреччини передумов до змови проти президента Реджепа Ердогана і провокують турбулентність у турецькій політиці відносно сирійських подій. Москва робить все можливе для того, щоб зірвати взаємодію представників світової спільноти з опрацювання спільної позиції щодо Сирії.
Журналістка турецького видання Taraf і Türkiye Джерен Кенар (Ceren Kenar) опублікувала на сторінках впливового американського журналу Foreign Policy риторичний матеріал з припущенням: «Туреччина налагоджує зв’язки з режимом Асада?», який викликав широкий ажіотаж в підконтрольних Кремлю інформаційних ресурсах.
Російські верхи, де є лише кілька фігур, тісно пов'язаних з «тюркологією» і минулою дипломатичною роботою в Анатолії, могли самі інспірувати дружні «кроки Анкари назустріч» Росії і Сирії?
Там зраділи тому, що лідер ліво-соціалістичної Партії Батьківщина (Vatan Partisi) Догу Пірінчек (Doğu Perinçek) разом зі своїм заступником з числа колишніх військових турецьких розвідників Ісмаїлом Пекіном (Ismail Hakki Pekin), будучи фігурантами відомої справи Ергенекон і головними героями зазначеної статті, ініціативно ведуть таємні переговори з представниками сирійського режиму, про що повідомляють до «відповідних структур» Туреччини.
Але кремлівські коментатори «затінили» характеристику «ініціативно» і «замовчали» другу частину статті, де Догу Прінічек та Ісмаїл Пекін повідали про те, що вони особисто ще в грудні 2015 року за посередництва одіозного Олександра Дугіна створювали необхідні умови для таємних переговорів між впливовими опозиційними бізнесменами з оточення президента Туреччини і адміністрацією президента Росії.
«Новоспечені дипломати» також наполягають на необхідності використання їхніх контактів у Дамаску для сприяння в реалізації заявленої новим турецьким урядом стратегії «зменшення кількості ворогів Туреччини і збільшення її друзів» на зовнішній арені та протидії курдського фактору. Хоча турецька влада не заперечує, що «вислухала заявників» в особі Пірінчека і Пекіна в загальному порядку, вона категорично заперечує наявність будь-якого діалогу із самозванцями з турецької Партії Батьківщина. Тим часом російські державні структури продовжують приймати у себе представників Демократичного самоврядування Західного (сирійського) Курдистану.
Економічні, торговельні та ділові зв'язки між Росією і Туреччиною відновляться швидко, однак, незважаючи на принесені турецьким президентом вибачення, «залишився осад і колишніми відносини вже не будуть»
Виходить, що російські верхи, де є лише кілька фігур, тісно пов’язаних з «тюркологією» і минулою дипломатичною роботою в Анатолії, могли самі інспірувати дружні «кроки Анкари назустріч» Росії та Сирії?
Відкриття турецького туристичного ринку буде сприяти зниженню рівня російської інфляції в липні 2016 року, тому «помилування Туреччини» буде внеском в уповільнення зростання цін на послуги в Росії. Так вважають де? ...У Центробанку в Москві! На тлі останніх консультацій між російськими і турецькими представниками, присвячених виключно «забезпечення безпеки туристів Росії в Туреччині», спікер російського МЗС Марія Захарова, відповідаючи на питання про те, чи хотіла б вона відпочити в Туреччині, завила, що «вважає за краще відпочивати в Росії».
Економічні, торговельні та ділові зв'язки між Росією і Туреччиною відновляться швидко, однак, незважаючи на вибачення турецького президента, «залишився гіркий присмак і колишніми відносини вже не будуть». «Загальноекономічна зацікавленість обох країн очевидна, ми готові до співпраці в галузі торгівлі, поставок продукції та відпочинку. Легка промисловість – це та ніша, яку вони на російському і кримському ринку з успіхом займали. Блок взаємних інтересів дуже великий, він ширше, ніж з іншими країнами, наприклад, Європою. Тому відновлення зав’язків відбудеться досить швидко», – вважає глава російського держради Криму Володимир Константінов.
З ним докорінно не згодний міністр сільського господарства Росії Олександр Ткачов: «... У найближчій перспективі скасування продовольчого ембарго не передбачається. Відкривати ринок для продуктів з Туреччини Росія не має наміру. Вітчизняні товаровиробники повірили і почули сигнал уряду, яке ставить за мету наситити наш ринок овочами власного виробництва».
В умовах, коли кримська влада і Москва грубо і цинічно порушують права кримських татар і українців на півострові, турецький бізнес не піде на окуповані території
В таких умовах, а також в умовах, коли кримська влада і Москва грубо і цинічно порушують права кримських татар і українців на півострові, турецький бізнес не піде на окуповані території.
Кремль, який перебуває під санкціями через анексії Криму та агресивну політику, відчуває значні фінансові та економічні труднощі і намагається за рахунок мінімальних і незначних поступок турецькому бізнесу компенсувати власні збитки та «привести у відповідність» інвестиційний баланс.
Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв нещодавно підписав постанову, якою дозволив «одній єдиній компанії» (!) – російській філії турецької фірми – залучати на роботу турецьких громадян. Постанова вносить зміну до переліку роботодавців, на яких не поширюється заборона на залучення з 2016 року працівників з числа громадян Туреччини. Перелік доповнено російським філіалом турецького акціонерного товариства «Gama», який спеціалізується на будівництві теплових електростанцій.
Росія діє, виходячи виключно з власних інтересів, і форсувати потепління не має наміру. Не думають в Москві відновлювати і оголошений з ініціативи Кремля повний розрив двостороннього військово-політичного діалогу. Після Варшавського саміту НАТО Анкара включилася в у вжиття додаткових заходів безпеки Балто-чорноморського регіону.
Позитиву для Анкари в російсько-турецьких відносинах поки що просто немає, оскільки Білокам'яна привласнила собі право вирішувати, «чи варто скасовувати той чи інший пунктик»
Імпорт турецьких товарів і послуг не має основи для підвищення показників. Введені 1 січня 2016 року у відношенні Анкари інші односторонні санкції економічного характеру продовжують діяти. Позитивів для Анкари в російсько-турецьких відносинах поки просто немає, оскільки Білокам’яна привласнила собі право вирішувати, «чи варто скасовувати той чи інший пунктик».
Та й в цілому розворот в російсько-турецьких відносинах виявився «занадто різким» для російських громадян. Опитування громадської думки в Росії, проведене московським фондом «Общественное мнение», показало, що: «Тільки 27% росіян підтримують курс на відновлення відносин з Туреччиною. З приводу рішення президента скасувати заборону продажу турпутівок до Туреччини думки громадян розділилися: 42% вважають його вірним, 39% – помилковим».
Турецька прислів’я говорить: «Бережись кожного, кому ти зробив добро». Чи враховують в Анкарі «російську кмітливість» на анатолійському напрямку зовнішньої політики, де не відмовилися від того, щоб «загребти жар чужими руками»? Демонстрація Кремлем нібито доброї волі не є підтвердженням істини намірів і відображенням об’єктивності процесів.
Колумніст турецького видання Hurriyet Daily News Бурак Бекділь (Burak Bekdil) в своєму матеріалі «Хороша новина: Світ чекає від Туреччини лідерства» про останні зовнішньополітичні кроки Анкари навів популярний свого часу в турецьких дипломатичних колах анекдот: «...Коли в пізніх 1950-х Кемаль Неджат Кавур (Kemal Nejat Kavur) служив турецьким послом в Москві, Андрій Громико, колишній радянський нарком у закордонних справах, запитав його: «Ваше превосходительство, Ваша країна має під рушницею найбільшу кількість чоловіків у Європі. Якщо Ви скористаєтеся цією армією проти своїх традиційних ворогів – греків – вона буде занадто великою для них. Але, якщо Ви скористаєтеся нею проти нас (СРСР, єдиною спадкоємицею якого оголосила себе Росія – примітка автора), вона буде занадто малою. Який у цьому сенс?».
Туреччині потрібно виробляти узгоджені і координовані заходи, щоб захистити себе від російської «гібридної економічної війни» і все ж приєднатися до режиму санкцій, введених її західними партнерами по відношенню до Москви.
Рудольф Медведь, оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
