Саміт НАТО у Варшаві стане історичним і таким, що змінить усю систему оборони та стримування альянсу, нещодавно заявив Александер Вершбоу. Україні ж слід очікувати виведення відносин між Києвом та Брюсселем на абсолютно новий рівень. Про це заявив виконувач обов’язків голови місії при НАТО Єгор Божок. Він додав, що завдяки цьому Україна зможе швидше адаптуватись до стандартів Альянсу та відповідати усім вимогам вступу до цього оборонного союзу.
Країни-члени Північноатлантичного союзу обговорюватимуть три основні теми: політику стримування Росії, імміграційну кризу та політику відкритих дверей. Гучних заяв щодо України очікувати не варто, переконаний експерт з питань безпеки та оборони німецького Фонду імені Маршалла Стівен Кейл.
«Я не очікую, що будуть зроблені великі заяви щодо України. Вони будуть більш практичними та стосуватимуться радше загальних реформ та реформ у сфері оборони. Ці розмови велись раніше, але на саміті на їхній важливості знову наголосять», – каже Кейл.
Майкл Кофман із Центру імені Вільсона очікує від саміту рішення про збільшення підтримки України.
Україна має очікувати подальшої політичної підтримки і розширення співпраці з НАТОМайкл Кофман
«Обговорення українського питання не є головною метою саміту. Але Україна має очікувати подальшої політичної підтримки і розширення співпраці з НАТО. Ця співпраця відбуватиметься не лише в рамках альянсу як організації, але й з окремими членами НАТО, такими як США. Це означатиме збільшення кількості навчань та поглиблення партнерства», – зауважує Кофман.
Україна сподівається, що у Варшаві буде схвалено комплексний пакет допомоги Києву, який охоплює понад сорок напрямів.
«Ми виходимо з того, що на саміті Україна-НАТО у Варшаві глави держав та урядів НАТО разом із президентом України схвалять цей комплексний пакет допомоги, який стане інструментом залучення матеріально-технічної, консультативно-дорадчої і практичної допомоги НАТО для проведення в Україні реформ сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО, як це задекларовано в наших програмних документах. Ви знаєте, що до 2020 року, згідно з програмою президента, збройні сили України мають максимально відповідати стандартам НАТО і бути взаємосумісними зі збройними силами країн-членів Альянсу», – говорить виконувач обов’язків голови місії України при НАТО Єгор Божок.
Вікторія Нуланд заявила, що в рамках Варшавського саміту відбудеться зустріч між Бараком Обамою та Петром Порошенком. Про що говоритимуть президенти – поки що невідомо. Однак сама по собі зустріч є важливим політичним сигналом.
«Це означає, що Україна та ситуація в ній залишається в центрі уваги Сполучених Штатів. Це свідчить, яку важливу роль грає НАТО та наскільки важливим є лідерство США», – каже Стівен Кейл.
Водночас, вважають експерти, у Варшаві не слід очікувати новин про наступне розширення альянсу. Прийнявши до себе країни Балтії, НАТО закрило двері для свого розширення на Схід щонайменше на десятиліття.
Російська загроза зробила політику відкритих дверей НАТО вікном, яким скористалась лише ЧорногоріяМайкл Кофман
«Суть дискусії політики стримування полягає у тому, що НАТО повинно зрозуміти як саме виглядатиме захист країн Балтії. Якщо вся мета стримування – це обмеження російського доступу – це означає, що НАТО не може реально розширитися ані в Україні, ані в Грузії. По суті, питання пошуку територіальної оборони проти Росії, штовхає НАТО до внутрішньої дискусії та мимоволі закриває двері для подальшого розширення. Альянс не має абсолютно ніяких перспектив стримати Росію, прийнявши Україну та Грузію. Російська загроза зробила політику відкритих дверей НАТО вікном, яким скористалась лише Чорногорія», – вважає Майкл Кофман.
Він додає, що НАТО просто не знає, як захистити Україну та Грузію, якщо вони зараз стануть членами альянсу.
«Факт того, що НАТО зациклене на територіальній обороні країн Балтії, примушує нас дати відповідь на наступне питання: як саме НАТО збирається стримувати Росію в Україні та Грузії? Відповідь така: якщо в альянсі не знають як це зробити у країнах Балтії, то вони, напевне, не знають, як це зробити в Україні та Грузії», – додає Кофман.
Попри це, у Києві з оптимізмом дивляться у майбутнє та нагадують про рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року. Тоді країни-члени альянсу дійшли згоди, що хочуть бачити Україну та Грузію в НАТО.
