Комітет Парламентської асамблеї ОБСЄ у Тбілісі 3 липня ухвалив резолюцію, що засуджує анексію українського Криму Росією. Втім, наскільки ефективні такі резолюції та чи здатні заклики європейських депутатів допомогти кримчанам? Про це говорять народний депутат України і член української делегації у Тбілісі Сергій Висоцький, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань і керівник Програми дослідження міжнародних зобов'язань України з прав людини в рамках Ради зовнішньої політики «Українська призма» Юлія Сербіна.
«Парламентська асамблея ОБСЄ наполегливо закликає Російську Федерацію покласти край агресії проти України й повністю виконувати свої зобов'язання, що випливають зі статуту ООН, Гельсінського заключного акту, а також інших норм і принципів міжнародного права, в тому числі принципів і зобов'язань у рамках ОБСЄ», – ідеться у резолюціі. Російська делегація заявляє про ангажованість проекту й називає його необ'єктивним.
«Ми виступили, заявили про те, що документ абсолютно необ'єктивний, тенденційний, має яскраво виражений антиросійський характер, у зв'язку з чим правці він не підлягає», – цитують ЗМІ голову російської делегації в асамблеї Миколу Ковальова. На знак незгоди представники Росії залишили залу, проте Парламентська асамблея ОБСЄ все ж ухвалила документ, у якому міститься заклик до держав-учасниць утримуватись від будь-яких дій чи контактів, що прямо чи опосередковано можуть припускати визнання зміни статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя як невід'ємної частини України. У документі засуджуються репресивні заходи з боку російської влади півострова проти Меджлісу кримськотатарського народу і його керівників. Окрім порушень прав людини, йдеться про серйозні обмеження свободи ЗМІ та свободи вираження думок в анексованому Криму. В резолюції, зокрема, є заклик до Росії невідкладно й беззастережно звільнити кримчан-політв’язнів.
– З нами на зв'язку народний депутат України, учасник української делегації на Парламентській асамблеї ОБСЄ Сергій Висоцький. Сергію, які шанси, що резолюція буде затверджена, і яке значення це має для України?
Висоцький: Резолюція пройшла затвердження на засіданні комітету і включена до загальної декларації, що затверджуватиметься на пленарній сесії. За процедурою нашу резолюцію можуть виключити з декларації, якщо її заблокує окрема делегація будь-якої країни – в нашому випадку, з Росії чи Франції. Але Крим – анексована територія, з правами людини, зокрема, із правами кримських татар, там повна катастрофа, люди зникають, їх убивають, і ні в кого в Парламентській асамблеї ОБСЄ немає в цьому сумнівів.
– Чи вистачить у Росії та її союзників голосів, щоб заблокувати документ?
Східна Європа завжди нас підтримує, тому що розуміє, що таке російська окупація. Вони навіть не на боці України – на боці правдиСергій Висоцький
Висоцький: Навіть якщо представники російської делегації чи її друзі поставлять резолюцію на підтвердження, то мало хто із прихильників компромісного діалогу з Росією проголосує проти. Занадто великий репутаційний політичний збиток. «За» голосуватимуть наші союзники з Канади, балтійських країн, Скандинавії, Грузії, Польщі, Словенії, Чехії. Східна Європа, яка завжди нас підтримує, тому що розуміє, що таке російська окупація. Вони навіть не на боці України – на боці правди.
– Голова російської делегації Микола Ковальов заявив, що необ'єктивною резолюцію називають і французькі друзі Росії – маючи на увазі, що мало не вся їхня делегація підтримує Росію. Чи справді вона так підтримує росіян, чи ж думки всередині французької делегації розділилися?
Висоцький: Хтось із них утримується з почуття пристойності. Те, що вони не голосують за нашу резолюцію – факт. Там є люди, які, як мені здається, безпосередньо корумповані Кремлем. Решта намагаються зберігати нейтралітет, оскільки це питання внутрішньої політики, відносин у Сенаті Франції. Але я сподіваюся, що більшість французької делегації якщо не голосуватиме «за», то, в усякому разі, не буде й голосувати «проти». А баланс простий: якщо на асамблеї більше голосів «за», то резолюція ухвалюється, кваліфікованої більшості не потрібно. Так що наші шанси доволі високі.
– З нами на зв'язку Олексій Гарань – професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Олексію, наскільки резолюції, подібні нинішній, допомагають українській дипломатії захищати інтереси країни? Чи дасть це бодай якийсь реальний вплив на проблеми, політичні переваги в боротьбі з Росією?
Гарань: Згадаймо період холодної війни й боротьбу з дисидентами в СРСР. Різні організації ухвалювали резолюції щодо порушень прав людини в СРСР. Офіційна радянська пропаганда це ігнорувала, називала підступами імперіалізму. Здавалося б, ну який ефект цих резолюцій? Але за ними слідували кампанії на захист радянських дисидентів, тиск на уряд, резолюції інших міжнародних організацій. У результаті навіть радянська влада була змушена озиратись, іти на поступки, а потім, коли нове керівництво СРСР почало відпускати дисидентів, це кінець кінцем призвело до розвалу. В тодішньому ОБСЄ – це був НБСЄ, Нарада з безпеки і співробітництва – було три кошики. Перший – загальнополітичний, другий – економічний, третій – права людини. І коли ухвалювався заключний акт наради 1975 року в Гельсінкі, СРСР вважав, що головне – перший і другий кошик, що тут Союз виграє, а права людини – щось несуттєве, тут можна буде викрутитися. Але вийшло інакше, й після підписання акту з'явилася легальна можливість для захисту дисидентів. Тобто навіть для СРСР ухвалення такого роду резолюцій виявилося дуже програшним.
Такі резолюції міжнародних організацій створюють необхідне тло для політичного й економічного тиску, зокрема для продовження санкційОлексій Гарань
Звісно, російське керівництво може ігнорувати такі речі, вішати локшину на вуха своїм громадянам і європейцям через Russia Today. Але такі резолюції міжнародних організацій створюють необхідне тло для політичного й економічного тиску, зокрема і для продовження санкцій. Нинішню резолюцію я б розглядав у комплексі. Якщо її ухвалять, це буде один із кроків до захисту українських інтересів у Криму й захисту кримських татар. Думаю, Росія не виконуватиме всього, що написано в подібних документах, але в чомусь доведеться йти на поступки.
– З нами на зв'язку керівник програми досліджень міжнародних зобов'язань України із прав людини в рамках Ради зовнішньої політики «Українська призма» Юлія Сербіна. Юліє, яка реальна користь резолюцій міжнародних організацій для правозахисної діяльності в Криму?
Сербіна: У Криму відбуваються порушення не тільки індивідуальних, але й колективних прав людини, а представники провідних міжнародних організацій навіть не мають туди доступу. Є поодинокі випадки, наприклад, минулого року, коли отримав доступ комісар із прав людини Ради Європи. Практичної значущості прямо сьогодні резолюція не матиме. Але це додатковий фактор, механізм, що дозволяє поставити на порядок денний українське питання, і цим не варто нехтувати.
