Брюссель – Україна планує, що саміт НАТО у Варшаві, який відбудеться наприкінці цього тижня, дасть старт загалом сорока новим напрямкам співпраці з альянсом. Про це заявляють у місії України при НАТО. Тим часом у штаб-квартирі цього військово-політичного блоку кажуть, що Києву справді слід чекати підтвердження твердої політичної підтримки та нового рівня практичної допомоги для зміцнення обороноздатності українських Збройних сил.
Завісу очікувань від варшавського саміту НАТО «припідняв» генсекретар цієї організації Єнс Столтенберґ.
У той час, як Росія погрожує своїми «заходами у відповідь» на посилення присутності НАТО на Сході та на розміщення там систем ПРО, перспектива наявності російських «Іскандерів» поблизу кордонів альянсу планів саміту НАТО у Варшаві не змінює.
Як нині зазначив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, «варшавський саміт підтвердить подальше посилення військової присутності на східних кордонах альянсу та запланує найбільше з часів Холодної війни зміцнення натовської колективної оборони».
Тим часом політична й практична допомога Україні з боку альянсу на саміті НАТО у Варшаві теж вийде на новий рівень, запевнив Столтенберґ, зокрема, звертаючи увагу на заплановане ухвалення всеохоплюючого комплексного пакету підтримки.
«Цей пакет включатиме стратегічну дорадчу підтримку, – пояснив Столтенберґ. – Ми вже надаємо допомогу Україні через трастові фонди, що покривають такі сфери, як командування й контроль, логістику та кібернетичну безпеку. Ми додамо до цього нові проекти різноманітної діяльності через трастові фонди. Туди будуть долучені проекти, що, зокрема, стосуватимуться гібридної війни, знешкодження вибухових пристроїв і стратегічних комунікацій».
Brexit нічого не змінить у питанні тиску на Москву
Радіо Свобода звернулося за коментарем до виконувача обов’язків голови місії України при НАТО Єгора Божка, який уточнив, що голова альянсу тут «навів тільки два із сорока нових напрямків, у яких Київ планує працювати з НАТО після саміту».
До 2020 року сектор безпеки й оборони України має досягти максимальної взаємосумісності з НАТОЄгор Божок
«До 2020 року сектор безпеки й оборони України має досягти максимальної взаємосумісності з НАТО. Це передбачає дуже широкий комплекс заходів, виконання низки завдань, які, вочевидь, нам буде значно складніше виконати самостійно, особливо сьогодні, коли ми продовжуємо фактично вести війну. Сорок із цих напрямів ми реалізовуватимемо за допомогою НАТО», – пояснив Божок, висловлюючи сподівання, що це співробітництво після саміту буде започатковане.
Тим часом в альянсі кажуть, що «незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо віддана демократії та верховенству права – це ключовий чинник євроатлантичної безпеки». Водночас і Єгор Божок, і генсекретар Єнс Столтенберґ запевняють, що останній референдум у Британії та її вихід із Євросоюзу ніяк не впливатимуть на тверду позицію Лондона щодо тиску на Росію через її агресію в Україні. «Brexit змінить відносини Великобританії та ЄС, але не змінить її позиції в НАТО», – переконує голова організації Північноатлантичного договору.
Як пояснюють у штаб-квартирі НАТО, там занепокоєні змінами в безпековому середовищі та загрозами й викликами, що грядуть зі Сходу та Півдня континенту. Зокрема, на Сході – через агресію Росії проти України та її військове нарощування від Балтики і до Чорного моря. Як пояснив Столбенберґ, НАТО домовиться щодо передової присутності своїх військових у східній частині альянсу. Йдеться, зокрема, про чотири нових батальйони, які дислокуватимуться в трьох державах Балтії та Польщі. Так само, у Варшаві йтиметься про перспективи збільшення присутності військ альянсу в Чорноморському регіоні, з огляду на російську мілітаризацію незаконно анексованого Криму.
Ще одним важливим пунктом домовленостей у Варшаві стане збільшення витрат на потреби оборони в державах-союзницях НАТО. «Варшавський саміт актуалізує наші зобов’язання більше витрачати на оборону й робити це ефективніше», – наголосив голова альянсу.
Також, зауважив керівник Північноатлантичного союзу, у Варшаві буде вирішено, якими шляхами далі посилюватимуться оборонні спроможності сусідніх Грузії та Молдови. «Коли наші сусіди досягнуть більшої стабільності, ми теж будемо почуватися у більшій безпеці… Ми допомагатимемо їм збільшувати свою здатність протистояти зовнішньому тиску», – заявив Єнс Столтенберґ.
