Андрій Барабанов і Ілля Гущин ще не зовсім звикли, що можуть самі вирішувати, куди поїхати і що робити. Ілля провів за гратами 2,5 року, Андрій – 3 роки і 7 місяців.
У їхній справі – «участь у заворушеннях», «опір представникові влади» й роки в'язниці. Після них до обговорюваної депутатами заборони на виїзд із країни особливе ставлення.
«Я не хочу залишитися тільки в Росії й перебувати у внутрішній еміграції. Це досить жорстко, тому що життя в Росії зараз похмуре. Реакційні закони запровадили і продовжують запроваджувати», – говорить Андрій Барабанов.
Їхнє життя після в'язниці дуже змінилися. Але ще більше змінилася країна, поки вони сиділи.
«Дуже помітне просідання й зубожіння. Злоби стало більше», – вважає Ілля Гущин.
«Після звільнення в мене був невеликий підйом духу: мені все було цікаво, все було важливо знати, я отримую від цього задоволення. Але чим далі ти живеш в атмосфері негативу, репресій, тим складніше тобі нормально почуватися. Хочеш не хочеш, а на тебе все це тисне», – говорить Андрій Барабанов.
Дженні Курпен чекати арешту не стала. І поїхала з Росії, хоча їх із чоловіком не було на травневому «Марші мільйонів» на Болотній.
«Ситуація така, що це не просто якась погана економічна ситуація, це просто звуження життєво необхідного простору до таких розмірів, які не сумісні з самоповагою, зі збереженням гідності своєї», – переконана Дженні Курпен.
Дженні поїхала до України, де зіткнулася з байдужістю чиновників міжнародних організацій, покликаних допомагати біженцям. Безліч судів і боротьба за свої права назавжди змінили її життя. Їй вдалося вирватися до Фінляндії, де вона й живе зараз із чоловіком і маленьким Степаном. Повертатися до Росії не збирається і з готовністю ділиться досвідом переїзду.
«Потрібно готуватися до того, що Європа – це не картинка з туристичного путівника. Це справжній інший і складний світ, який не дає простих відповідей на запитання», – говорить Дженні Курпен.
А питань останнім часом усе більше. Наприклад, щодо так званого «пакету Ярової». 24 червня його ухвалила Держдума Росії. Законопроекти наробили багато шуму: в початковій редакції посилювали контроль над громадянами, але суперечили першому розділу Конституції Росії.
Адвокат і капітан неформального об'єднання юристів і журналістів «Команда 29» Іван Павлов ініціативу Ірини Ярової вивчив дуже уважно й пояснив, чому за день до голосування до пакету були внесені значні зміни: прибрали норму про заборону на виїзд із країни росіян, засуджених за тероризм і екстремізм і можливість позбавляти громадянства.
«Там задумались і зрозуміли, що вони таким законом можуть вдарити не тільки чужих, але ще і своїх. А це найнебезпечніше. У нас же законодавство застосовується дуже вибірково. Для цього придумані різного роду нормативно-невизначені акти з дуже гнучкими формулюваннями, що спрямовані проти одних, але при тих же умовах вони не стосуватимуться інших. Так, щоб свої не постраждали», – вважає адвокат.
«Свої» тепер не постраждають. А кому не подобається – може їхати. Поки може.
