21 червня ЄС планує обговорити продовження санкцій проти Росії. Президент України Петро Порошенко цього ж дня здійснюватиме візит до Франції й говоритиме з керівниками цієї держави-члена Нормандської четвірки про санкції й конфлікт на Донбасі. Раніше французький сенат ухвалив рекомендаційну резолюцію про скасування обмежень. Думки французьких експертів щодо того, яку позицію надалі відстоюватиме Париж і ЄС загалом, поділилися.
Комітет постійних представників країн-членів Євросоюзу (COREPER) планує у вівторок, 21 червня, розглянути продовження секторальних санкцій проти Росії. Про це повідомили в Раді ЄС.
Не можна скасовувати економічні санкції, поки Росія не змінить свою поведінку, упевнений генсек НАТО Єнс Столтенберґ. І на його переконання, всередині Євросоюзу є цілковита згода щодо продовження обмежень.
А речник уряду Німеччини Штефен Зайберт напередодні рішення ЄС заявив, що санкції можна і посилити, якщо буде така потреба. Натомість, раніше міністр закордонних справ цієї держави Франк-Вальтер Штайнмайєр закликав поступово пом'якшувати санкції, залежно від прогресу у виконанні Мінських угод.
Німецький канцлер Ангела Меркель наполягає, що санкції проти Росії «прив’язані» до мінських угод.
В Австрії ж пропонують поетапне скасування санкцій щодо Росії. На думку глава МЗС цієї держави Себастіана Курца, варто «відпускати лещата» за виконання якогось із пунктів Мінських угод Росією.
Франція: умови для зняття санкцій не виконані
Відреагували на майбутнє обговорення і у Парижі. Глава МЗС Франції Жан-Марк Еро заявив, що «Європейський союз має намір продовжити економічні санкції проти Росії на півроку». Також додав, що варто говорити не лише про продовження обмежень, а і загалом про те, наскільки ефективним є «нормандський формат».
«Сьогодні умови для зняття санкцій не виконані, Мінські угоди не виконуються. Є зрушення, але недостатні», – заявив глава дипломатичного відомства Франції.
У день, коли Євросоюз обговорюватиме таке важливе для України питання, її президент Петро Порошенко матиме офіційний візит до Франції. Крім Франсуа Олланда, він зустрінеться також із главами обох палат французького парламенту – Клодом Бартолоном та Жан-Клодом Ларше.
Раніше обидві палати виступили з закликами скасувати санкції проти Росії. 8 червня відповідну резолюцію ухвалив Сенат (верхня палата), обґрунтувавши істотним поступом у виконанні Мінських домовленостей. А у квітні схожу резолюцію підтримали Національні збори (нижня палата). Тоді депутати закликали Францію почати переговори про якнайшвидше скасування цих санкцій. При цьому, в обох випадках, французькі політики заявили про підтримку територіальної цілісності України, засудили анексію Криму та втручання Росії на Донбасі. Ці резолюції є рекомендаційним, і уряд Франції не зобов’язаний їх виконувати.
Французький політолог, екс-речник Єврокомісії Олів’є Ведрін упевнений, що Франція підтримає санкції проти Росії та продовжить політику ЄС. І він радить українцям не надавати надто багато значення тим резолюціям.
«У тексті резолюції Сенату вказано, що потрібно скасувати санкції, лише якщо Росія поважатиме і виконуватиме Мінські угоди. Це символічний і дурний крок, нікому не потрібний. Тому що вони голосували за те, що і так всі знають. Санкції знімуть тоді, коли Росія поверне Крим та поважатиме угоди», – сказав він.
Водночас, на думку Ведріна, Україна надто часто непокоїться про російське лоббі та інтереси у Франції, і надто мало робить для того, щоб посилювати там український вплив. На думку експерта, такі резолюції від Сенату та Національних зборів взагалі стали можливими саме тому, що Київ нічого не протиставляє російським медіагігантам «RussiaToday» та «Sputnik».
У Євросоюзу багато сумнівів щодо санкцій, утім поки їх продовжують – Рупнік
Позиція Франції щодо Росії та відповідних санкцій досить двозначна, власне, як і у багатьох інших країн Євросоюзу. Так вважає фахівець із європейської інтеграції, головний експерт Центру міжнародних досліджень (CERI) інституту Сіенс-По (Париж) професор Жак Рупнік. З одного боку, Франція втрачає гроші через економічні обмеження стосовно Москви (зокрема, в експорті м’яса). З іншого боку, Франція як країна ЄС прагне таким чином показати державі на чолі з Путіним, що її політика неприйнятна. Ще один аспект – чи лише Росія, чи також Україна не до кінця виконують Мінські угоди? Це також суперечливе питання для багатьох у Європі, говорить французький експерт. І всі ці сумніви цілком можуть з часом «підірвати» послідовну раніше політику ЄС.
Але питання санкцій, насправді, не полягає в тому, права Росія чи ні, додає Рупнік. Рішення ЄС мають глибший підтекст, ніж бачать у Києві. Євросоюз наразі має дві геополітичні проблеми: «українське питання» та «середземний фронт» від Сирії до Лівії. Друга проблема, яку значно менше відчуває на собі Україна, принесла Старому континенту міграційну кризу, терористичні атаки та «гарячі точки» біля його кордонів.
«І це те, що насправді стоїть за українським питанням. Це також стосується відносин із Росією, що бере участь в обох конфліктах. Росія вступила у сирійський конфлікт минулого року і тим змусила і Європу, і Сполучені Штати розставляти пріоритети», – каже він.
Санкції проти Росії триватимуть доти, доки її допомога у сирійському конфлікті не стане для ЄС важливішою за бажання покарати за анексію і Донбас, резюмує Рупнік.
