Доступність посилання

ТОП новини

Антитерор Анкари на шляху до Європи та кремлівська «рука ДНР» у Берліні


Берлін, 1 червня 2016 року
Берлін, 1 червня 2016 року

Турецька Республіка входить до десятки європейських економік та є п’ятнадцятою у світі. Між Туреччиною та ЄС діє митний союз із моменту набуття чинності у 1996 році відповідної угоди. Туреччина – з 1999 року член та засновник Великої двадцятки (G-20), що має тісні зв’язки з Євросоюзом, а також з 1961 року – Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), з 1971 року – Організації з безпеки та співробітництва в Європі (OSCE). Туреччина – один із засновників Ради Європи у 1949 році, а у 1963 році вона підписала угоду про асоціацію з ЄС. Заявку на вступ до Європейського Союзу Анкара подала 14 квітня 1987 року, отримавши на саміті у Гельсінкі статус офіційного кандидата. Від жовтня 2005 року тривають переговори щодо вступу Туреччини до ЄС. Так, іще: Туреччина – член НАТО з 1952 року та ООН з моменту її заснування у жовтні 1945 року. Як європейська країна вона – член однієї з неформальних груп держав ООН «Західна Європа та інші». Над питанням повноправного членства Туреччини в Європейському Союзі в Анкарі працює окреме міністерство у справах ЄС, яке розробило та втілює в життя стратегічну програму цього напрямку.

Які ще докази потрібні російським пропагандистам, які завалили ефір фейковими новинами про близькість кінця і Європи, і європейського майбутнього Анатолії?

Президент Європейської Ради Дональд Туск 12 червня, саме в день Росії, дав розлоге інтерв’ю німецькому виданню Bild. У ньому один із ключових лідерів Європейського Союзу відповідає на запитання німецького журналіста стосовно труднощів, які має ЄС, серед яких основною проблемою залишається намічений на 23 червня референдум про «вихід Великобританії з Євросоюзу» – Brexit. Цей референдум, на думку Дональда Туска, є наслідком популяризації євроскептицизму на тлі різкого збільшення вимушеної міграції.

Хотілося б звернути увагу на необхідність сприйняття всього матеріалу видання Bild у комплексі, адже нові виклики для Європи охоче «підігріваються» Кремлем.

Основними та найголовнішими гравцями у розв`язанні міграційної кризи є саме Німеччина та Туреччина
Дональд Туск

В інтерв’ю, окрім усього, Дональд Туск заявив: «…Основними та найголовнішими гравцями у розв`язанні міграційної кризи є саме Німеччина та Туреччина… Так, Туреччина є складним, але одночасно нашим найнадійнішим партнером у регіоні…».

16 червня міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хеммонд (Philip Hammond) різко розкритикував членів своєї партії після того, як ті на тлі кампанії Brexit направили на адресу британського прем’єра Девіда Камерона окремий лист із вимогою заблокувати членство Туреччини в ЄС.

Раніше Анкара активізувала не лише власні антитерористичні операції проти Робітничої партії Курдистану (РПК) та сепаратизму в країні в цілому, але і співробітництво з Європою у боротьбі з тероризмом за всіма фронтами. 8 червня (до цієї дати ми ще повернемося) в Брюсселі відбувся відповідний діалог, під час якого сторони домовилися про спільні дії.

Німецька сторона звернулася до турецького уряду за дозволом для літаків Люфтваффе використовувати військову базу в Інджирлик. Як заявив глава уряду ТР Біналі Йилдирим, питання розглядається, остаточне рішення ще не ухвалене.

Повноправне членство Туреччини в Європейському Союзі є стратегічною метою. Ми маємо зосередитися на довгострокових стратегічних речах та відкласти у бік окремі проблеми
Реджеп Ердоган

Президент Реджеп Ердоган, виступаючи 15 червня на іфтарі (традиційна вечеря-розговіння під час посту у священний місяць Рамадан), який був організований для іноземних послів та глав ділових рад Комітету зовнішньоекономічних зав’язків (DEİK) при Міністерстві економіки Туреччини, особливо підкреслив: «Тероризм – спільна проблема людства… Повноправне членство Туреччини в Європейському Союзі є стратегічною метою… Ми маємо зосередитися на довгострокових стратегічних речах та відкласти у бік окремі проблеми. ...Оскільки ми ведемо переговори з ЄС про повноправне членство, ми шукаємо шляхів для вирішення міграційної кризи… Безсумнівно, ми робимо кроки, які передбачають можливості у боротьбі з тероризмом … Необхідну підготовку до лібералізації візового режиму фактично завершено».

Експерти в Туреччині не згодні з пропагандою, яку розповсюджують російські ЗМІ та яка культивує поглиблення протиріч усередині ЄС, ускладнює стратегічний рух Анкари до Брюсселю.

Москві дуже кортить, аби Брюссель та Анкара не досягли консенсусу в міграційних та антитерористичних питаннях

Колумніст видання Daily Sabah Мерве Шебнем Оруч (Merve Şebnem Oruç), аналізуючи процеси, доходить висновку, що «рушійна сила ЄС базувалася на стиранні кордонів між країнами, ліквідації політичних та економічних бар’єрів, що призвели до зростання регіоналізму та націоналізму в Європі. Але все це повертається знову. Ви можете подумати, що ЄС не склав іспиту з прав людини, але я запевняю вас, зараз ми ще не все побачили».

І тим не менш, Москві дуже кортить, аби Брюссель та Анкара не досягли консенсусу в міграційних та антитерористичних питаннях і щоб у Берлині – столиці основного турецького партнера, призупинилася реалізація стратегії Ангели Меркель та розхиталася стабільність.

«Кремлівська рать» цілить у саме серце Європи…

8 червня (в день консультацій Туреччини та ЄС з питання боротьби з тероризмом) по обіді під стінами Бундестагу в Берліні кілька молодиків під російським «триколором» та «георгіївськими знаменами» впевнено розгорнули доволі громіздкий стенд із матеріалами російською, англійською та німецькою мовами.

Пікет під Бундестагом, 8 червня 2016 року
Пікет під Бундестагом, 8 червня 2016 року

Програмні документи прості, але дуже цікаві в контексті російської анексії Криму, підтримки сепаратизму в ЛНР-ДНР, а також нагнітання кремлівськими ретрансляторами істерії навколо трикутника Туреччина-Німеччина-ЄС.

У документах – заклик до Росії продовжити Другу світову війну та звільнити німців із «фашистської ФРН», а також провести нову Ялтинську конференцію за участі обраних 54 країн, де вирішити подальшу долю розвитку світу за російськими лекалами.

Стенд на пікеті
Стенд на пікеті

Читачу, вам це нічого не нагадує? Мають рацію ті експерти, які наполягають на тому, що від прямого «кримського питання до Москви» окупанти в Кремлі не втечуть.

Автор пікету – громадянин Німеччини Рюдігер Хоффман (Rüdiger Hoffmann), автор сайту «Staatenlos.info», фактичного інформаційного підрозділу та людського резерву російського «Національно-визвольного руху» (НВР), котрий очолює депутат Держдуми РФ від партії «Єдина Росія» Євген Фьодоров. До речі, на вересневих виборах у Росії він балотується в Калінінграді, а в червні 2015 року разом з іншим депутатом Держдуми був ініціатором гучного «розслідування» щодо ревізії незалежності балтійських країн.

Намагаючись вислизнути з кільця санкцій, Кремль не гребує використовувати у своїх цілях не лише російських німців, але й місцевих німецьких маргінальних особистостей

Своєю чергою, німецького діяча, який організував пікет біля будинку Бундестагу, вже притягали до відповідальності, але після цього його «інформаційна платформа» успішно перереєструвалася на російському домені.

На сайтах «Staatenlos.info» та НВР активно пропагують ЛНР-ДНР, збирають для них допомогу, підтримують Володимира Путіна та анексію Криму. Як тут заявляють, представники НВР діють по всьому світові.

Намагаючись вислизнути з кільця санкцій, Кремль не гребує використовувати у своїх цілях не лише російських німців, але й місцевих німецьких маргінальних особистостей.

Причини кризових проявів у діалозі між Анкарою та Берліном, а також Брюсселем потрібно шукати також і в активізації антиєвропейських та антинімецьких маргінальних рухів на Заході, які активно співробітничають із російськими господарями анексованих в України територій – Криму та ЛНР-ДНР.

«Незважаючи на те, що лунає тема Brexit, а також існують проблеми у сфері міграції, Туреччина підсилює співробітництво з ЄС», – заявив 16 червня віце-прем’єр Туреччини Мехмет Шимшек (Mehmet Şimşek).

Рудольф Медведь, оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG