Брюссель – Гомосексуальні шлюби, їхнє право на усиновлення, дотримання антидискримінаційних законів – навіть у Європейському союзі з відкритими суспільствами й розвиненими демократіями у цьому сенсі точиться багато дискусій. Однак у питанні толерантності й прагнення до порозуміння Україні в об’єднаної Європи ще є чому повчитися. Особливо нині, під час міжнародного форуму «Київ-Прайд 2016» та Маршу рівності, що пройде столицею в неділю.
Там, де є менше дискримінації та більше толерантності, держави процвітають, а людям живеться вільніше. Так твердять представники ліберальних країн Заходу, закликаючи Україну продовжувати рух до ЄС, зокрема, ухваливши антидискримінаційні закони щодо представників ЛГБТ-спільноти. Не слід брати приклад з Кремля, де гомофобію перетворили на політичний інструмент, закликає євродепутат-ліберал від Нідерландів Софі Інт Вельд. Вона віддавна стежить за повагою прав українських спільнот геїв, лесбійок і транссексуалів. Ненависті й дискримінації щодо цих громадян дещо поменшало, але, каже вона, самим українським політикам та представникам влади слід було б особисто демонструвати повагу й толерантність.
«Якщо влада буде підтримувати і популяризувати розмаїття і толерантність, це впливатиме на населення, – пояснює Софі Інт Велд. – Це допоможе долучитись і видатним спортсменам, телезіркам чи іншим лідерам громадської думки до відкритої підтримки ЛГБТ-груп. Саме сприйняття розмаїття покращиться. Основний аргумент такий: розмаїте суспільство є більш процвітаючим та стабільним, це ми бачимо у світі всюди».
В Україні зроблено чимало і значно сильніше відчутна політична підтримка рівності й толерантності до ЛГБТ-груп, але там все ще відсутня реалізація політичних обіцянок, каже Бйорн ван Розендал, програмний директор європейської філії Міжнародної асоціації лесбійок та геїв.
«Слід продовжити подальшу законодавчу роботу для забезпечення захисту ЛГБТ-спілноти від насилля і дискримінації в усіх сферах життя. Наразі рівень їхнього офіційного захисту дуже обмежений. Коли ці закони з’являться, ще слід буде домогтись їхньої повної реалізації», – каже Розендал, зауважуючи, що очікуваний київський Марш рівності – це «лакмусовий папірець» демократії. Адже йдеться про основну її засаду – право на зібрання, на якому утверджується інше, універсальне право – рівність усіх, незалежно від статі, віку чи сексуальної орієнтації.
В повазі до ЛГБТ у Європі панує різнобій
Приналежність до ЛГБТ-спільноти навіть у ліберальній Європейській співдружності в одних країнах відрізняється від інших. Навіть при тому, що за останні роки чимало держав засвідчили значний прогрес у подоланні гомофобії, інші, здебільшого в Східній Європі, у цьому сенсі, так би мовити, «пасуть задніх», кажуть представники асоціації ILGA, яка вивчає рівень дискримінації ЛГБТ-спільноти.
Інтерактивна карта – latest Rainbow Europe Map
Найвищі показники толерантності щодо геїв, лесбійок, бісексуалів і транссексуалів – на Мальті, в Бельгії та Великій Британії. Найскладніша ситуація – у Вірменії, Росії та Азербайджані.
Останні статистичні дані свідчать про помітне збільшення поваги до ЛГБТ- спільноти в Австрії, Греції та Ірландії і водночас – істотний зсув у протилежний бік є, зокрема, у Польщі.
Серед країн-членів ЄС низькі показники у боротьбі за рівність представників різних сексуальних орієнтацій засвідчують в Італії. Це пояснюється, в основному, популяризацією неприйняття та недостатньою пояснювальною роботою в італійських навчальних закладах. Інша причина – риторика ненависті щодо гомосексуалів і транссексуалів, яку нерідко там можна почути в публічних виступах.
