«Голосуй або програєш»: коли Кремль навчився маніпулювати ЗМІ

Саме на виборах президента 1996 року російська влада навчилась маніпулювати суспільною свідомістю через ЗМІ, вважають експерти. Наслідки тих виборів ми спостерігаємо в Росії сьогодні.

У червні виповнюється двадцять років відтоді, як у посткомуністичній Росії провели перші президентські вибори за західним зразком. Борис Єльцин був переобраний, перемігши лідера комуністів Геннадія Зюганова.

Як вважають експерти у Вашингтоні, особливу роль у тих виборах зіграли російські ЗМІ. Вони вперше після розпаду СРСР отримали можливість впливати на електоральні процеси.

«Ця кампанія дозволила встановити передумови для створення авторитарного режиму, – впевнена відомий російський журналіст Наталія Ростова, запрошений дослідник Інституту Кеннана. – Кремль побачив, що преса може бути легко підконтрольною».

Вашингтонський аналітик, який двадцять років тому представляв у Москві «Національний фонд на підтримку демократії», так оцінює ту ситуацію: «Немає сумніву, що Єльцин як президент тоді контролював багато інформаційних ресурсів. У той час так би, напевно, діяв будь-який інший російський лідер. Але все-таки це були перші в Росії після падіння СРСР найбільш відриті і змагальні вибори. І поки, схоже, останні».

Наталія Ростова схиляється до думки, що саме в ті роки російська влада навчилась маніпулювати суспільною свідомістю через ЗМІ, через адміністративний ресурс, через страхи перед комуністичним реваншем, через політику нездійсненних обіцянок.

«Усе те, що було використано під час кампанії 1996 року, було використано пізніше, 2000-го, коли вибирали Путіна», – підкреслює вона.

Але головна відмінність епохи Єльцина від нинішньої – вважає Наталія Ростова, – тоді битви, які велись між «різними вежами Кремля», було видно пресі і публіці. Сьогодні ж, в епоху тотального контролю, можна тільки здогадуватись, що реально відбувається за кремлівською стіною.