У столиці Швеції Стокгольмі національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв зустрівся з членами «Комітету на підтримку Мустафи Джемілєва». Цей комітет 37 років тому заснували прихильники міжнародної неурядової організації «Amnesty International».
Мустафа Джемілєв повідомив Крим.Реалії, що для нього зустріч із членами Комітету – «історична подія».
«Вперше ми з ними вийшли на контакт 1979 року, коли мене засудили до чотирьох років заслання і привезли до Якутії. І там я почав отримувати листи з різних країн, зокрема й зі Швеції», – каже Джемілєв.
Одна із співзасновників комітету – Маргарет Кіхлберг – розповіла, що лідер корінного народу Криму – один із найяскравіших представників кримськотатарського національного руху, завдяки мужності якого кримські татари змогли повернутись на свою батьківщину з місць заслання.
Нам прийшло доручення з Лондона займатись політв'язнем Джемілєвим. Нам було дуже важливо встановити прямий контакт із МустафоюМаргарет Кіхлберг
«Нам прийшло доручення з секретаріату «Міжнародної амністії» з Лондона займатись політв'язнем Джемілєвим. Нам було дуже важливо встановити прямий контакт із Мустафою і, хоча це було нелегко, нам це вдалось, і ми почали листування», – згадує Кіхлберг.
Члени «Комітету на підтримку Мустафи Джемілєва» зберегли контакт із радянським дисидентом упродовж усього часу, поки той відбував термін на засланні. Стокгольмські правозахисники намагались підтримати родину Джемілєва і в той момент, коли у них у Якутії з'явився первісток – син Хайсер.
«Присилали якісь бандеролі, коли в мене син народився. Вони пелюшки, сорочечки надсилали. Щоправда не все, що вони надсилали, проходило, але дещо я отримував. Була розмова зі співробітниками КДБ. Вони в мене запитують: «Ви знаєте, хто надсилає вам ці бандеролі». Я кажу: звісно, знаю, і ви бачите, там же зворотні адреси є. А вони кажуть: «Ці зворотні адреси – це фікція. Це ЦРУ вам надсилає». Я кажу: здорово, яка це прекрасна організація – ЦРУ – займається розсилкою пелюшок і сорочечок дитячих», – із посмішкою розповідає Мустафа Джемілєв.
Мустафа Джемілєв згадує, що тоді зі Стокгольма отримував не лише листи, бандеролі, банери і плакати на свою підтримку, але і незабутню моральну допомогу. Зустріч із представниками комітету лідер кримських татар планував давно.
Це люди, які підтримували мене своїми листами, коли у мене були дуже важкі дні – коли я був у тюрмах, засланніМустафа Джемілєв
«Дуже приємна зустріч. Це люди, які підтримували мене своїми листами, коли у мене були дуже важкі дні – коли я був у тюрмах, засланні. Після звільнення у мене була думка відновити з ними з усіма контакти і запросити їх до Криму. Але під час обшуків вже після повернення, майже всі листи забрали, і я не міг відновити адреси. Я зв'язувався із міністерством закордонних справ Швеції і посольством Швеції в Києві – просив допомогти розшукати цих людей», – підкреслив лідер кримських татар.
Активістки «Комітету на підтримку Джемілєва» змогли вперше зустрітися з ним особисто за 37 років.
«Це фантастична зустріч. Це велика честь для нас – ця особиста зустріч із Мустафою Джемілєвим. Після його звільнення ми стежили за його діяльністю в Криму, багато читали про нього. І, нарешті, відбулась зустріч, вона дуже хвилююча для нас», – розповіла Маргарет Кіхлберг.
Джемілєв розповів Крим.Реалії, що хоча мріяв запросити членів Комітету до себе на батьківщину, через окупацію Криму Росією гостей буде зустрічати цього літа в Києві.
«Amnesty International» – міжнародна правозахисна організація, яка моніторить питання порушення прав людини і виступає за дотримання міжнародних стандартів. Створена 1961 року, 2013-го організація нараховувала близько семи мільйонів прихильників майже в кожній країні світу, зокрема більше двох мільйонів членів і більше п'яти мільйонів активістів.
Мустафа Джемілєв – радянський правозахисник і дисидент, лідер кримськотатарського національного руху, голова Меджлісу кримськотатарського народу в 1991-2013 роках. У боротьбі за повернення свого народу з місць депортації на батьківщину, до Криму, він провів більше 15 років у радянських таборах і в'язницях. У радянській в'язниці витримав голодування у 306 днів. 2014 року підтримав принцип територіальної цілісності України, не визнав «референдум» про приєднання Криму до Росії. Після цього російська влада заборонила Мустафі Джемілєву в'їзд на територію Російської Федерації і підконтрольного їй Криму. Отримав польську премію «Солідарність» за роль у захисті демократії і прав людини. Був номінований на Нобелівську премію миру.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
