З російських прилавків зникають останні турецькі овочі, з турецьких курортів – російські туристи

Усі рішення в Росії щодо заборони імпорту турецьких овочів та фруктів і щодо розриву багаторічних туристичних зв'язків ухвалювалися одразу після того, як в листопаді 2015 року турецькі ВПС збили в районі турецько-сирійського кордону російський бомбардувальник Су-24.

Від наслідків російсько-турецького загострення відносин зараз, з початком туристичного сезону, страждають обидві сторони, насамперед, покупці, туристи і споживачі послуг. Про це Радіо Свобода розповіла виконавчий директор Асоціації туроператорів Росії Майя Ломідзе.

– У нас немає відомостей про російських громадян, які перебувають у Туреччині з туристичними цілями. Ми можемо з усією відповідальністю заявити, що клієнтів туроператорів там точно немає. Самостійні туристи можуть подорожувати до Туреччини, якщо вважають це для себе можливим, безпечним, доступним за ціною, але в нашій статистиці їх немає.

– Туреччина завжди була традиційним місцем пляжного літнього відпочинку російських туристів. Де вони будуть відпочивати цього літа?

– Греція, Кіпр, Болгарія, Хорватія, Чорногорія, В'єтнам, Таїланд і російське чорноморське узбережжя, Краснодарський край, Крим. Мабуть, таким чином розподілиться потенційний турецький, а також і єгипетський потік, тому що обох країн немає на російському ринку цього літа. Але можна вже стверджувати з великою часткою ймовірності, що якась частина туристів, які раніше їздили в Туреччину і Єгипет, цього літа через відсутність коштів не поїдуть нікуди.

– На курортах перерахованих Вами країн росіяни відпочиватимуть у тих же умовах і за тією ж ціною, що і в Туреччині? Чи все-таки буде різниця?

– Якась різниця, безумовно, буде. Але і в Греції, і в Болгарії, і на Кіпрі є умови, наближені до турецьких, як з точки зору ціни, так і з точки зору набору послуг.

– Чи знизилися доходи галузі туризму в Росії в порівнянні з минулим роком?

– Безумовно. Криза триває, кількість споживачів в сегменті виїзного туризму не збільшується, і звичайно, це впливає на прибутковість туристичного бізнесу. Російським туроператорам заборонено продавати тури в Туреччину – є пряма заборона, в указі президента. Тому для бізнесу це певні втрати, серйозні. Але бізнес став дуже маневреним за останні два роки. Туроператорській спільноті довелося перенести багато різних раптових ударів, тому вони пристосовуються якось, шукають альтернативні напрямки, шукають інші варіанти надання послуг.

У 2014-2015 роках сума взаємного торгового обороту між Росією і Туреччиною сягала 40-45 мільярдів доларів. І найбільше в Росії сьогодні, вважає Sondakika, економічно постраждають регіони з тюркським населенням – Татарстан і Башкортостан. Згідно з оцінками американської аналітичної компанії IHS, на яку посилається видання, Татарстан може втратити турецькі інвестиції розміром в 1,5 мільярда доларів, якщо будуть заборонені проекти, здійснювані турецькими робітниками і підприємцями. Такі обставини змушують Туреччину зайнятися пошуками альтернативи російським ринкам на всіх напрямках, пише Sondakika. У той час, коли Росія намагається налагодити відносини з країнами Центральної Азії, метою Анкари, очевидно, є збільшення експорту, в тому числі капіталу, в Євросоюз і на Далекий Схід.

Більш оптимістичні погляди висловлює на своїх сторінках газета Hurriyet. Криза у відносинах з Росією не буде тривати довго, вважає голова Ради із зовнішньоекономічних зв'язків Туреччини (DEIK) Омер Джихад Вардан, якого цитує видання: «Росія продає нам газ; ми приносимо їй значний дохід. Росія також залежить від нас. Коли ми в майбутньому проведемо диверсифікацію, і наша залежність знизиться, росіянам теж доведеться серйозно задуматися».

«Російська влада веде проти Туреччини продуктову війну і має намір повністю витіснити з російського ринку турецькі продукти харчування», – такі типові щоденні заголовки більшості турецьких газет. Турецькі ЗМІ раз по раз повідомляють про арешт партій товарів і притягнення до відповідальності російських підприємців, які всупереч заборонам влади завезли в Росію чергову партію «ідеологічно шкідливих» турецьких продуктів харчування. У багатьох жителів Туреччини показові акти знищення продуктів викликають справжній шок. Консервативні мусульмани пропонують замислитися про етичний бік питання. Багато хто не приховує свого обурення тим, що продукти знищують в країні, яка пережила війни і голод. «З точки зору релігії знищення будь-яких продуктів харчування – страшний гріх, – каже сорокарічний фермер Айхан. – Навколо надто багато нужденних і людей, які голодують, відчувають нестачу в найнеобхідніших продуктах».

Інший фермер, Аксай, розповідає, що після введення російських санкцій турецькі виробники потрапили в скрутне становище. Постачання овочів повністю припинене. Вантажівки з продукцією поверталися назад на батьківщину. Турецькі холодильники і склади виявилися забитими овочами і фруктами, які швидко псуються. Різко впали ціни на продукцію, виробники заявили, що вилетять в трубу і не зможуть більше платити за кредитами. Багато фермерів кидали вирощений урожай і відправлялися в Стамбул в пошуках хоч якоїсь роботи.

Щоб допомогти сільськогосподарському сектору, влада Туреччини оголосили про початок кампанії під гаслом «З'їмо самі». Уряд пообіцяв допомогти виробникам і відправити частину врожаю на переробку для виробництва соків, кетчупу і томатної пасти. Звертаючись до патріотичних почуттів, турків закликають пити навіть непопулярний в країні томатний сік. Допомогла і барвиста реклама цього незвичного для турків продукту.

Після введення ембарго в Азербайджан попрямували «опальні» турецькі помідори – в останні місяці постачання їх туди збільшилося в кілька разів. Контракти укладалися нашвидкуруч, іноді бізнесмени просто домовлялися по телефону, оминаючи тривалі офіційні юридичні переговори. Але для чого Азербайджану стільки овочів і фруктів? Очевидно, що місцеві підприємці вирішили з вигодою для себе використовувати продовольчу кризу в сусідній Росії. Турецький новинний портал Haber писав, що після початку ембарго Азербайджан збільшив обсяг постачання томатів у Росію у п'ять разів. Цю інформацію підтверджували і російські джерела, повідомляючи, що російська влада підозрює азербайджанських постачальників в незаконному реекспорті. Азербайджанська влада всі звинувачення заперечувала.

Окрім того, Азербайджан знизив на двадцять відсотків тарифи на поромні перевезення через Каспій для вантажних автомобілів з Туреччини, що прямують в Казахстан і назад. Такий крок був вжитий на прохання турецької сторони після заборони на в'їзд її вантажівок до Росії. В результаті турки отримали новий дешевий маршрут для транспортування своєї продукції. За словами стамбульського підприємця Ахмеда Кайа, потік автомобілів з вантажами на поромній переправі між Азербайджаном і Казахстаном нинішньою зимою збільшився в кілька разів: «Країни Євразійського економічного співтовариства, куди входять, крім Росії, Білорусь і Казахстан, які не приєдналися до російських санкцій проти Туреччини. Їх кордони з Росією відкриті. Вони продовжують торгувати з обома країнами і отримувати солідний прибуток. «Відмовні» турецькі овочі та фрукти йдуть спочатку в Азербайджан, звідти транзитом до Казахстану і потім вже потрапляють до Росії».

Для збереження клієнтури і багатого російського ринку турецькі виробники готові йти на ризик. Газета Hurriyet стверджувала, що виробники ювелірних виробів, щоб обійти жорсткі російські заборони, налагоджують виробництво в сусідній Вірменії, незважаючи на відсутність дипломатичних відносин між країнами. Ювелірні майстерні в цій країні мають давні традиції і привертають дешевшу робочу силу. До того ж, співпраці сприяють родинні зв'язки: більшість турецьких ювелірних компаній з давніх часів перебувають в руках етнічних вірмен. Такі фірми, за деякими оцінками, контролюють близько сімдесяти відсотків цього ринку.

Власники золотих майстерень неохоче говорять з журналістами, побоюючись санкцій турецької влади. Ось що на умовах анонімності розповів представник компанії «Джеташ»: «Офіційної заборони на турецьке золото немає. Однак, між країнами триває неоголошена війна. Російська митниця підвищує мита і влаштовує перевірки товару. Через це прямий експорт скоротився або повністю зійшов нанівець. Ювеліри зі Стамбула, в основному вірменського походження, відкривають виробництво у Вірменії частково через більш дешеву працю. Звідти вони продають золото в Росію та інші пострадянські держави».

«Чемпіоном» реекспорту виявилася Білорусь, яка продавала під виглядом власної продукції в Росію турецькі фрукти, які йшли за підробленими сертифікатами. Туреччина заперечувала свою участь у «сірих» схемах просування товару в Росію. У відповідь на запити Россільгоспнагляду про можливе незаконне постачання турецьких товарів Анкара заявила, що не видавала підроблені сертифікати своєї продукції і не може нести відповідальність за дії іншої держави.