Спеціально для Крим.Реалії
Розподіляй і володарюй (лат. divide et impera) – принцип утримання державної влади, згідно з яким найкращим способом управління державою є розпалювання ворожнечі між її частинами.
Ухвалення 19 квітня 2016 р. Верховною Радою України Законопроекту №4350 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції» за основу та в цілому поставило громадськість перед складним вибором: або це ще одне підтвердження відсутності в державі будь-якої стратегії і тактики щодо тимчасово окупованих територій на півдні та сході України, або це все ж таки цілеспрямована політика, направлена на розпалювання ворожнечі між українцями, особливо з тимчасово окупованих територій, та протидія поверненню анексованого Криму.
Ламаючи бар’єри, саботаж і протидію в державних установах, справа починає рухатися у потрібному напрямку: приймаються необхідні закони та нормативно-правові документи. Втім, супротив величезний
Від початку агресії Росії проти України громадські організації виступають за введення особливої освітньої політики щодо тимчасово окупованих територій – це і запровадження системи дистанційної освіти, і визнання інформації з документів про освіту, і певні умови для вступу до українських вишів, і підтримка громадян України зі статусом ВПО, і багато іншого. Ламаючи бар’єри, саботаж і протидію в державних установах, справа починає рухатися у потрібному напрямку: приймаються необхідні закони та нормативно-правові документи. Втім, супротив величезний. Так, минуло понад десять місяців відтоді, як мав запрацювати Закон України № 425-VIII (про державну цільову підтримку студентів, які мають статус вимушеного переселенця, та студентів сімей учасників АТО для отримання професійно-технічної та вищої освіти), Кабінет Міністрів Україні досі не прийняв необхідні Положення та умови. Лише в квітні 2016 р. набув чинності наказ МОН (наказ №8 від 12.01.2016 р.) про індивідуальне навчання для учнів на тимчасово окупованих територіях (в тому числі і за допомогою дистанційної форми), який не запрацює, в найкращому випадку, до вересня цього року (за наявності фінансування). Прикладів можна наводити чимало.
У березні 2016 р. Верховна Рада України прийняла Закон України № 1038 «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України щодо забезпечення права на здобуття освіти». Попри численні пропозиції громадських організацій, до Закону так і не увійшли пропозиції щодо створення умов для отримання кримчанами української освіти. І от прийняття законопроекту №4350. Як раз у ньому були враховані деякі пропозиції, а саме створення можливості отримання українських документів (атестату) про отримання повної середньої освіти не через жахливу систему екстернату (складання 18 екзаменів), а через спрощену систему.
Перша реакція громадян України з тимчасово окупованого Криму на прийняття законопроекту №4350 була очікувана: «Вот, зона АТО имеет право, Крым нет»
Про це говорила тоді ще Голова Комітету ВРУ з освіти та науки Лідія Гриневич під час прийняття Закону про освіту для окупованого Криму: «зЗараховувати не лише здобуті повністю кваліфікації, наприклад, повну загальну середню освіту, а часткові результати навчання. Наприклад, дітям, які навчались в російськомовній школі, можна перезарахувати математику, фізику, хімію. Але вони зобов’язані скласти повністю тут інший цикл предметів, яких вони не вивчали в такій школі: українська мова, українська література, історія України» (стенограма пленарного засідання ВР від 16.03.2016 р.), от тільки в Закон №1038 ця пропозиція так і не увійшла. Також передбачається можливість вступу до українських вишів «на конкурсній основі за результатами вступних випробувань», тобто через вступні екзамени (що теж не увійшло до Закону №1038).
Було звернення до депутатів щодо внесення змін до законопроекту №4350 і поширення дії на всі тимчасово окуповані території, проте ці пропозиції не були враховані. А діти з тимчасово окупованого Криму і зони АТО продовжують штурмувати мури української освітньої системи, складаючи по 50 контрольних та співбесід за рік, щоб отримати український документ про освіту. А перша реакція громадян України з тимчасово окупованого Криму на прийняття законопроекту №4350 була очікувана: «Вот, зона АТО имеет право, Крым нет».
От і виходить, що знову українські законотворці та чиновники поділяють власних громадян на різні категорії. Виникає питання: «А чим діти з тимчасово окупованого Криму відрізняються від дітей з тимчасово окупованого Сходу України?» Відповіді не має!
Є все ж таки надія, що це звичайна безалаберність і ситуація буде терміново змінена. На це надихають слова народного обранця Олександра Співаковського: «Наступним кроком в розвитку цього законопроекту буде закон, який буде розширювати права не тільки для дітей, які зараз находяться в зоні АТО, а і дітей з тимчасово окупованого Криму…» (стенограма пленарного засідання ВР від 19.04.2016 р.).
Як казали давні римляни: «Без надії сподіваюсь!»
Олег Охредько, експерт ЦГП «Альменда»
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
