Так повелось у Криму, що про бруд, сміття починають говорити напередодні чергового курортного сезону. Зазвичай, як про потенційну загрозу його успішного проведення. Чи у контексті екологічної безпеки загалом, яка напряму пов’язана з рекреаційними перспективами і потенціалом сонячного півострова.
Такі розмови останнім часом знайшли практичне втілення у вигляді ініційованих місцевим російським начальством щомісячних суботників у рамках безстрокової акції «Зробимо Крим чистішим». На цьому «кампанійському» тлі на задній план відходить інше питання – що надалі робити з горами накопичених на всьому півострові, надто у його приморських курортних зонах, твердих комунальних відходів.
«Справжню загрозу становить проблема утилізації твердих побутових відходів, забруднення води, потрапляння неочищених стоків у водоносний шар ґрунту, створення несанкціонованих звалищ, яких тільки 2014 року було ліквідовано понад 1300, – змушений був визнати на останній нараді представник російського президента в Криму Олег Белавенцев.
Тургенєвський еталон
Більш обізнаний у «брудній» темі президент Кримської академії наук (КАН) і незмінний керівник республіканської асоціації «Екологія і світ» професор Віктор Тарасенко, який на нещодавній прес-конференції в Сімферополі повідомив про понад 300 несанкціонованих звалищ як результат «дикого» туризму. Усього ж, за його словами, на 28 полігонах відходів, які, якщо не переповнені, то загалом не відповідають вимогам екологічного законодавства, накопичено понад 18 мільйонів тонн сміття.
Ситуація з полігонами критична. Особливо це стосується полігону в Гаспрі. Не дай Бог сейсмічні поштовхи і сильні дощі – і 8 мільйонів ґрунту підуть на Гаспру і федеральну дорогуВіктор Тарасенко
«Загалом ситуація з полігонами критична, – заявив Віктор Тарасенко. – Особливо це стосується полігону в Гаспрі (він де-юре не функціонує – авт.). Не дай Бог сейсмічні поштовхи і сильні дощі – і 8 мільйонів ґрунту підуть на Гаспру і федеральну дорогу».
Лише один із великих полігонів (зданий в експлуатацію 2011 року) поблизу села Тургенєвого Білогірського району, виявляється, відповідає цим вимогам. Щодня туди доставляють близько 3000 кубічних метрів відходів із Сімферопольського, Нижнєгірського, Білогірського і Совєтського районів, а також Ялти, що становить приблизно третину всього кримського сміття. Особливістю полігону є те, що звезені відходи там складують не у відвалах, а ярусами. Причому їхній шар висотою 2,5 метра попередньо утрамбовують бульдозерами і лише після цього засипають піском. Підземні ґрунтові води захищені від фільтрату (рідкого сміття – авт.) на полігоні, фактично у відпрацьованому ракушняковому кар’єрі, спеціальним ізоляційним шаром. Для контролю за екологічним станом навколишнього середовища на території полігону площею близько 26 гектарів зроблені спостережні і газовідвідні свердловини глибиною 13-22 метри.
На початку нинішнього року в Тургенєвому запустили першу в Криму і Росії електростанцію, що працює на так званому сміттєвому газі, який на третину складається з метану. Її потужність – 60Квт/год, що вистачає лише на потреби сміттєзвалища, точніше ТОВ «Інсайт-2007», що там працює. Але це не остаточна межа. «Інсайтівський» орієнтир – 500 Квт/год. Він цілком досяжний, але за умови, якщо сміття до Тургенєвого завозитимуть більше, зокрема з Алушти, Бахчисарайського району і Сімферополя, певен заступник директора з розвитку «Інсайт-2007» Микола Стегачов.
«Одна з комісій Держдуми, – каже професор Віктор Тарасенко, – працює тут (у Тургенєвому і Криму – авт.), аби цей досвід кримчан пішов через Міністерство енергетики по всій Росії».
Звалище – ристалище
А поки що передовий досвід «Інсайт- 2007», як і саме сміття, реально накопичується лише в межах їхнього Тургенєвського полігону. Власне, на сам полігон одноосібно претендують конкуренти із ТОВ «Тургенєвський кар’єр». Його робітники, за «інсайтівською» інформацією, просто бомжі, там же на місці сортують і пресують деякі види відходів – пластик і папір – і «відвозять у невідомому напрямку». Більше того, ТОВ планує вже цього року розмістити на «своєму» полігоні сміттєпереробний завод вартістю 1,8 мільйона доларів. Директор кар’єру Валерій Лунгол поспішив розповісти кримській редакції «Комсомольської правди», що підписав угоду стосовно придбання трьох мобільних установок із переробки ТПВ німецького виробництва потужністю 100 тисяч тонн переробки сміття на рік. Начебто перша з цих установок за три місяці має вже й запрацювати. І найголовніше – у підприємства начебто є офіційний дозвіл кримського міністерства майнових і земельних відносин про використання полігонної землі. Натомість, в «Інсайт-2007» як суборендаря цього дозволу буцімто немає, відтак із 1 лютого 2016 року підприємство там перебуває незаконно. Тоді як «Тургенєвський кар'єр», за словами його директора Лунгула, 21 квітня отримав необхідні кадастрові паспорти на землю, а також подав заявку на укладання довгострокової угоди щодо використання 63 гектарів території полігону.
Звісно ж, у «Інсайт-2017» протилежна версія. Своїх опонентів із «Тургенєвського кар’єру» там називають не інакше, як «рейдери». Власне, саме цим була викликана зазначена вище прес-конференція під «патронатом» Кримського відділення Загальноросійського народного фронту (ЗНФ), у якій взяли участь «інсайтівські» ялтинські контрагенти – керівники ТОВ «Альтфатер-Крим» і ТОВ «Вагант-2», а також президент КАН Віктор Тарасенко. Вони, ясна річ, на боці «Інсайту».
«Була спроба рейдерського захоплення полігону і виробничої бази Білогорським заводом будівельних матеріалів разом із ТОВ «Тургенєвський кар’єр», які залучили сімферопольське приватне охоронне агентство «Тавр», – заявив заступник директора «Інсайт-2007» Микола Стегачов. За його словами, охоронці, вихідці із Карачаєво-Черкесії, 29 і 30 березня не пропускали на полігон машини зі сміттям. Після цього інциденту «Інсайт-2007» звертався з відповідними заявами у райпрокуратуру і поліцію, проте реакції жодної не було. Туди за захистом своїх прав має намір звернутись і «Тургенєвський кар’єр».
Кластерні схеми
Своє бачення і навіть готові сміттєві грандіозні плани у кримсьої влади. Їх на останньому Ялтинському міжнародному економічному форумі озвучив призначений російською владою міністр ЖКГ Криму Олександр Жданов. За його словами, програма з санітарної очистки території передбачає поділ півострова на шість кластерів. Розроблене і готове до підписання рішення кримського уряду, згідно з яким робота у трьох із шести кластерів розпочнеться вже наступного після форуму тижня. Передбачається укладення концесійних договорів із потенційними інвесторами, готовими вкладати кошти в модернізацію сміттєпереробної галузі. Щоправда, імена самих інвесторів Жданов так і не назвав. Пояснив лише, що перший кластер – це Сімферополь, Сімферопольський і Бахчисарайський райони. Там планують побудувати два сміттєпереробних комплекси. Другий кластер торкнеться Керчі і Ленінського району, а третій охопить Армянськ, Джанкой, Красноперекопськ і Красноперекопський район. Цікаво, що про «передовий досвід» у Тургенєвому з його першою в Росії електростанцією на сміттєвому газі і не згадують.
Судячи з усього, до порозуміння щодо кардинального розв’язання проблеми зі сміттям, побутовими відходами Криму ще далеко. У всіх свій інтерес
«Те, що розроблено офіційними структурами, – констатує професор Віктор Тарасенко, – нам видалось досить громіздким, капіталоємним, із великим навантаженням на федеральний бюджет… Ми вклали багато сил та енергії у вибір цього місця (Тургенєво – авт.). Гідрогеологія, геофізика, сейсміка – усе це враховувалось, обґрунтовувалось. Слава Богу, запрацювало як механізм. І ось розпочинаються ці речі, неподобства, які ми спостерігаємо». Тож наразі оптимальний варіант для Криму – три полігони-комлекси ТВД: у Тургєневому, створення аналогічних у Барвінковому (поблизу Керчі) і в районі Саки-Євпаторія.
Судячи з усього, до порозуміння щодо кардинального розв’язання проблеми зі сміттям, побутовими відходами Криму ще далеко. У всіх свій інтерес. Передовсім, через присутню на всіх рівнях корупційну складову, вважають у тому Кримському відділенні ЗНФ. «Вигідно, – заявила його експерт Тетяна Радіна, – отримати якомога більше грошей із бюджету і щось покласти собі у кишеню».
