«Росія тотально ігнорує закон» – Рефат Чубаров

У середу 13 квітня підконтрольний Кремлю кримський прокурор Наталя Поклонська ухвалила рішення про призупинення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Рішення діє до того моменту, поки не набуде чинності вердикт Верховного Суду Криму, теж підконтрольного Росії. Міністерство юстиції Росії, у свою чергу, вносить Меджліс до переліку екстремістських організацій. Ситуацію обговорюємо з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим і юристом правозахисного центру «Меморіал» Тетяною Глушковою.

​– Рефат-ага, чи є у Меджлісу, нині чинного на території материкової України, план захисту людей, які перебувають у структурі Меджлісу в Криму?

​Чубаров: Ми продумали різні варіанти в ситуації, коли може бути ухвалене рішення про визнання діяльності Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською. Незважаючи на те, що будь-які рішення, які ухвалюються окупаційними судами, є абсолютно неправомірними, російська окупаційна влада в змозі їх реалізовувати на території Криму. Відповідно, вся міжнародна діяльність, що максимально активізувалася, спрямована на те, щоб застерегти Росію як країну-окупанта від застосування жорсткого індивідуального впливу на членів Меджлісу. Поки що не зовсім зрозуміло, наскільки Росія дотримуватиметься цих закликів, вимог і попереджень. Але те, що вона зараз дуже уважно фіксує звернення лідерів держав і міжнародних організацій – факт. Державний Департамент США також виступив із вимогою припинити переслідування Меджлісу. Росія все це фіксує й аналізує. Окрім того, ми маємо рішення, яке обов'язково буде запущене після деяких етапів у Криму. Поки я не можу говорити про це рішення.

​– Рішення про призупинення діяльності Меджлісу ухвалювалося тоді, коли ваші заступники Наріман Джелял та Ільмі Умеров перебували поза Кримом на різних міжнародних заходах, зокрема, на засіданні виконавчої ради Світового конгресу кримських татар у Вільнюсі. Чи розглядали можливість, щоб вони більше не в'їжджали до Криму? Наскільки я знаю, після цього рішення вони повернулись на півострів.

​Чубаров: Зараз визначальною є поведінка кожного кримського татарина в окупованому Криму, є позиція «живи в Криму». Ми виходимо з того, що кожен кримський татарин має вживати максимальних заходів для того, щоб перебувати в Криму, бути разом зі своїм народом. Ми занадто довго повертались після сталінського вигнання, щоб, не дай Боже, знову так легко втратити свою землю. Коли народ виходить із цього принципу, жоден член Меджлісу, який проживає сьогодні в окупованому Криму, не може ухвалити рішення, щоб хтось, хто ще має можливість в'їжджати до Криму, не робив цього зі своєї доброї волі. Сьогодні вранці до Криму повернувся Наріман Джелял – про це я дізнався з його поста в Фейсбуці.

– Останнім часом з'явилась інформація, що Меджліс збирається відкрити представництва у Вашингтоні і Брюсселі. Що було спочатку? Тиск на Меджліс почався після того, як Росія дізналася про це чи відкриття представництв пов'язане з посиленням тиску в Криму?

Чубаров: Ні те, ні інше. Створювати представництво дійсно необхідно, ми планували це більше року тому. Протягом двох років із моменту окупації Криму Росією основні майданчики нашої діяльності розташовані в столицях деяких держав, де зосереджені основні міжнародні організації, їхні штаб-квартири – зокрема, у Брюсселі. Я думаю, з відкриттям нового політичного сезону, тобто восени 2016 року, ми все-таки зможемо відкрити представництво в Брюсселі. Є питання кадрового й фінансового забезпечення, ми їх вирішуємо. Те ж саме з Вашингтоном.

– Який статус матимуть ці представництва?

Чубаров: Це будуть представництва Меджлісу кримськотатарського народу. У Брюсселі є офіси низки міжнародних організацій, зокрема, Європарламенту, НАТО. Можливо, нашими колегами, які працюватимуть в офісі Меджлісу, опікуватимуться й деякі інші міжнародні організації, що розташовані в інших столицях. Це робочий інструмент для Меджлісу, майданчики, де буде зосереджена рутинна щоденна робота з міжнародними організаціями.

– З нами на зв'язку юрист правозахисного центру «Меморіал» Тетяна Глушкова. Тетяно, розкажіть, у якому випадку людям, які перебувають у структурах Меджлісу, загрожує адміністративна відповідальність, а в якому – кримінальна?

​Глушкова: На цей момент Наталя Поклонська призупинила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу у зв'язку з тим, що, на її думку, організація порушує конституційні права і свободи громадян і так далі. Якщо це рішення не скасують, то поки що людям, які організовують і беруть участь у діяльності Меджлісу, загрожує адміністративна відповідальність. Вона передбачає невеликий штраф. Організація – від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, участь – від 500 до 1000 рублів. Що стосується кримінальної відповідальності за організацію діяльності чи участь у ній, вона можлива тільки тоді, коли Верховний Суд Криму винесе рішення про визнання Меджлісу екстремістською організацією, і це рішення буде підтверджене Верховним Судом РФ, оскільки ще може бути оскаржене.

– Тобто те, що російський Мін'юст вніс Меджліс до переліку екстремістських організацій, поки не матиме наслідків для членів Меджлісу?

– Відповідачем у справі в Криму призначили першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла. Закінчується суд. Загалом, немає сумнівів, яким буде його рішення. Наріману Джелялу й усім, хто публічно обраний і є у списках Меджлісу, виставлять штраф?

Глушкова: Йдеться не про відповідальність за те, що ви є членом чи учасником організації до призупинення чи заборони її діяльності. Йдеться про продовження діяльності. Теоретично, якщо всі члени Меджлісу припинять будь-яку діяльність, пов'язану з ним, то відповідальність не наступатиме. Але, виходячи з практики притягнення до кримінальної відповідальності, можу сказати, що навіть дуже невеликі дії із вживанням слова «Меджліс» можуть бути визнані організацією діяльності забороненої організації.

– Але, мабуть, у Росії відомо, що кримськотатарською мовою слово «меджліс» означає «зібрання». Будь-які збори трьох і більше осіб можна назвати меджлісом. Тобто саме слово заборонене, його потрібно видалити з лексикону?

Глушкова: Хороше запитання. Мені важко сказати, як буде організоване правозастосування цієї статті. Думаю, все ж ідеться не про заборону самого слова «меджліс», а про заборону діяльності організацій Меджлісу, які діють зараз. Звісно, саме слово з мови вилучати не будуть. Але, якщо говорити саме про діяльність, то заява, оприлюднена від імені Меджлісу, якась публікація, навіть абсолютно мирного характеру, що не загрожує територіальній цілісності Росії, може бути розглянута як організація діяльності Меджлісу.

– Останнім часом діяльність Меджлісу на півострові і так була блокована – майже два роки тому в організації відібрали будинок, заборонялися всі акції, що пропонував Меджліс. Припустимо, в Ільмі Умерова вдома збираються Наріман Джелял і голова Курултаю Заїр Смедляєв. Це буде вважатися зборами й діяльністю Меджлісу?

Глушкова: Я думаю, що зібрання людей удома під кримінальну відповідальність не підпадатиме.

– А як же справа «Хізб ут-Тахрір»? Люди збиралися вдома і не вели ніякої діяльності, хоча колись були симпатиками певної партії.

​Глушкова: Так. Але справа в тому, що в російських слідчих органів є така річ, як звітність. Здавати звітність за членів Меджлісу чи «Хізб ут-Тахрір» за те, що вони збирались і вели якусь екстремістську діяльність, набагато простіше, ніж ловити реальних злочинців. Тому виключати переслідувань, звичайно, не можна.

– Нагадаю, з нами на зв'язку голова кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Рефат-бей, у цій справі не йдеться про Курултай. На ваш погляд, Курултай зберігатиметься, його делегатів не будуть переслідувати?

Чубаров: Почнемо з того, що зберігатися буде все – і Меджліс, і Курултай. Буде оголошена якась заборона з боку окупаційної влади, але заборона власне людей, які складають Меджліс чи є делегатами Курултаю, не може бути реалізована сама собою. А реалізація ухваленого рішення може бути настільки різною, настільки абсурдною – ось і юрист може відповісти на питання з цього приводу лише «може бути». Як себе поведе окупаційна влада – покаже практика. Мені здається, що тоді взагалі потрібно напружуватись усім країнам, де представницькі органи звуться «Меджліс». При сьогоднішній поведінці нинішньої урядової верхівки Росії заборони самого слова в російському лексиконі виключати не можна. Тоді вже питання – а що тоді Туркменістан, Казахстан, Туреччина, Іран? Я не можу сказати, наскільки абсурдними будуть подальші дії російської влади в Криму.

– Деякі функції Курултаю може взяти на себе Всесвітній конгрес кримських татар. Чи є якесь рішення з цього приводу, як і щодо позбавлення від тих членів, які нині співпрацюють із російською владою?

​Чубаров: У Криму зараз відбувається розправа над вищим представницьким органом кримськотатарського народу. Зрозуміло, ми готові до різних варіантів розвитку подій, і в нас є якісь рішення. Деталі я поки не можу коментувати.

– Легітимізація Меджлісу в нинішньому законодавчому полі України захистила б його від тиску й переслідування з боку Росії? Чи це вже не мало б значення?

Чубаров: Два роки окупації Криму й поведінки окупантів у Криму говорять про те, що ніяка легітимізація і правове закріплення статусу не захистили жодну структуру, жоден орган державної влади й жодну людину, яка була у складі цих органів. Росія тотально ігнорує закон.