Наприкінці листопада минулого року Ігор необачно перечепився у багатоповерхівці на сходах. Наслідок невтішний – перелом шийки стегна. Чоловіка своїм транспортом відвезли до лікарні, де з’ясувалось, що за подібні складні травми сімферопольські медики безкоштовно – за російською програмою обов’язкового медичного страхування – з різних причин не беруться. Порадили записатись у чергу... аж на весну 2016 року, причому до одного із профільних медзакладів за межами Криму – в Санкт-Петербурзі, Москві, Екатеринбурзі. Самі операції там, за страховим полісом, безкоштовні, а от проїзд і проживання – ні.
Як варіант розглядалася ще медакадемія КФУ (Кримського федерального університету), де операцію начебто зголосились зробити за гроші. Але тільки за умови, що показники артеріальному тиску, рівня гемоглобіну у крові пацієнта тощо відповідатимуть чітко встановленим у подібних випадках вимогам – щоб не ризикувати.
«Депресняк» жінка пов’язує, окрім усього, з різким перепадом пережитих емоцій – бурхливої радості попервах від «кримської весни» до розчарування після «рандеву» з новою суровою медичною реальністю
А вони, за словами дружини Ігоря Марини, на той момент якраз не відповідали: на тлі очікувань і переживань чоловік (а йому за шістдесят) упав у затяжну депресію, що на додачу спричинила появу різних соматичних хвороб. Цей «депресняк» жінка пов’язує, окрім усього, з різким перепадом пережитих емоцій – бурхливої радості попервах від «кримської весни» до розчарування після «рандеву» з новою суровою медичною реальністю, яка раніше уявлялась геть безхмарною. І не лише медичною.
«Так ще ж, – продовжує Марина, – він не пропускав майже жодного політшоу на російських телеканалах. Після них чоловіка наче підміняли – настільки збудженим і агресивним він ставав».
Марина повідомила, що Ігор помер, так і не дочекаршись операції.
Результати «фронтових» опитувань
Хтось скаже, що наведений випадок – це лише гіркий виняток загалом із «хороших» правил новітньої кримської медично-страхової практики. Якби не одне але – нарікання самих жителів півострова на якість і рівень медичних послуг. Про це свідчать останні дані опитування, проведеного активістами регіонального відділення "Загальноросійського народного фронту" (ЗНФ).
Третина опитаних відповіли, що відчули реальне покращення ситуації, половина учасників опитування не побачила ніяких змін, приблизно 15 відсотків вважають, що ситуація погіршилася
«Активісти ЗНФ опитали понад 100 жителів Криму з різних міст і районів республіки. Третина опитаних відповіли, що відчули реальне покращення ситуації, половина учасників опитування не побачила ніяких змін, приблизно 15 відсотків вважають, що ситуація погіршилася. На питання про якість надання послуг більшість респондентів відповіли, що не відчули суттєвих змін, 21 відсоток відзначили поліпшення якості послуг, а 12 відсотків вважають, що якість медицини впала», – йдеться у повідомленні прес-служби кримського штабу ЗНФ.
Там також констатують, що до лікаря більшість кримчан можуть потрапити тільки через особистий запис у реєстратурі медустанови. Записатися телефоном із дому змогли тільки 17 відсотків респондентів, а потрапити до лікаря в день запису – половина опитаних.
Найбільш актуальною кримчани вважають проблему кадрового дефіциту в сфері охорони здоров'я, зокрема, що медустановам Криму не вистачає вузьких фахівців. Третина респондентів відзначає нестачу терапевтів. І тільки десята частина вважає, що проблема з кадрами в сфері охорони здоров'я для Криму не актуальна. Близько двох третин опитаних повідомили, що звертаються до приватних медичних організацій, оскільки там, на відміну від державних медустанов, відсутні черги й вища якість обслуговування.
Паперова карусель
Заввіділенням однієї з поліклінік Сімферополя, медик із 20-річним стажем Валентина зізнається, що тепер завантажена роботою, якою раніше не займалась: розробка всіляких положень, звітних документів, журналів комісій. Відтак приділяти увагу безпосередньо хворим їй доводиться значно менше.
У Росії до страхової медицини йшли довгих 23 роки, а в нас її хочуть запровадити за дваВалентина
«Ось чому, власне, в лікарнях повсюди такі величезні черги. Бо в лікарів на прийомах дуже багато писанини: історія хвороби, нові статталони тощо. Щоб потрапити на прийом до вузького спеціаліста, приміром, гастроентеролога, потрібно спершу отримати направлення у терапевта. А це декілька годин у черзі. Далі з тим направлення йти у реєстратуру. Там виписують талончик і кажуть: прийдете, приміром, через п'ять днів. А це знову кількагодинна черга. Гастроентеролог же на прийомі може в підсумку заявити: мовляв, вам звертатись не до мене, а, наприклад, до алерголога. Відтак все повторюється заново: терапевт, реєстратура, потрібний спеціаліст. У Росії до страхової медицини йшли довгих 23 роки, а в нас її хочуть запровадити за два».
Про аналогічну ситуацію розповіла гінеколог Севастопольського пологовому будинку Галина.
«Там, де опис історії хвороби можна запросто скоротити втричі, його навпаки збільшили у п’ять разів», – каже медик.
Ліки й медичні прилади, що надходять до лікарні, за словами Галини, або малоефективні, або не сучасні, хоч і нові.
До нас надійшли апарати КТГ і оглядові крісла російського виробництва. Нічого особливого, точніше – вчорашній день
«До нас надійшли, зокрема, апарати КТГ (для запису серцебиття дитини в утробі матері – КР) і оглядові крісла російського виробництва. Нічого особливого, точніше – вчорашній день».
Високотехнологічну допомогу, каже лікар, можна отримати на хорошому рівні, але тільки в Москві, Санкт-Петербурзі й інших великих містах, де діють спеціальні медичні центри. У Севастополі ж такого ще немає.
