Ескалація конфлікту між Вірменією та Азербайджаном довкола Нагірного Карабаху не призведе до розгортання великої війни на Південному Кавказі, кажуть експерти. Водночас вони неоднозначно оцінюють роль Росії та застерігають від заморожування конфлікту на Донбасі. Тим часом світові лідери закликали до негайного припинення вогню і дотримання умов перемир’я між Вірменією та Азербайджаном.
Ситуація у Нагірному Карабасі різко загострилась у ніч на суботу, 2 квітня. Повідомлялось, що обстріли тривали і в неділю вранці. І вірменська, і азербайджанська сторони звинуватили одна одну в наступі з застосуванням важкого озброєння. Президент Вірменії Серж Сарґсян повідомив про загибель 18 вірменських солдатів і понад 30 поранених.
«Втрати військово-повітряних сил противника, а також їхньої піхоти і бронетехніки значні. У нас також є втрати. На даний момент маємо 18 загиблих і майже 35 отримали поранення», – сказав вірменський президент.
У свою чергу влада Азербайджану заявила про 12 загиблих солдатів і одного цивільного. В самому Нагірному Карабасі, сепаратистському регіоні Азербайджану, повідомили про загибель двох цивільних, серед яких і 12-річний хлопчик.
Президент Азербайджану Ільгам Алієв звинуватив Вірменію в порушенні міжнародного права в поновленні бойових дій.
«Ми не відмовляємося від нашої принципової позиції. Ми спостерігатимемо за припиненням вогню і після цього будемо намагатися вирішити конфлікт мирним шляхом. У той же час ми будемо зміцнювати нашу армію».
Міноборони Азербайджану заявило, що Баку призупиняє в односторонньому порядку військові дії в зоні карабаського конфлікту. Однак у вірменському міноборони цього не підтвердили.
Покласти край збройному протистоянню та дотримуватися міжнародних угод про припинення вогню закликав усі сторони конфлікту Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Держсекретар США Джон Керрі, а також європейські лідери засудили порушення режиму припинення вогню в Нагірному Карабасі і закликали до мирного врегулювання конфлікту.
Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган пообіцяв «до останнього» підтримувати Азербайджан у цьому конфлікті.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на своїй сторінці у Twitter закликав співголів Мінської групи ОБСЄ, створеної з цією метою в 1992 році, активізувати переговори для врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі.
Занепокоєний серйозним загостренням ситуації в Нагірному Карабасі. Закликаю співголів МГ ОБСЄ активізувати переговори для врегулювання.
— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) 2 апреля 2016 г.
І стало відомо, що співголови ОБСЄ, представники США, Франції та Росії мають намір зустрітися з цього приводу вже у понеділок, 4 квітня, у Відні, а на вівторок буде скликано Мінську групу щодо Нагірного Карабаху. Про це повідомив співголова групи від США Джеймс Варлік у своєму Twitter.
The @OSCE Co-Chairs will meet in Vienna on Monday and convene the Minsk Group on Tuesday to address violence in Nagorno-#Karabakh. #NKpeace
— James Warlick (@AmbJamesWarlick) 2 апреля 2016 г.
Рука Кремля?
Експерти в Україні розходяться в оцінках того, чи вигідне Росії нинішнє загострення конфлікту на Південному Кавказі та наскільки воно серйозне.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос не бачить передумов для переростання конфлікту в повномасштабну війну між Вірменією та Азербайджаном та не погоджується з думкою, що загострення конфлікту було вигідне Росії, оскільки, за його словами, Росія використовувала цей конфлікт, щоб зберегти контроль над Вірменією і максимально прив’язати до себе Азербайджан. На думку експерта, швидше, це демонстрація сили Азербайджаном, у тому числі військової, який у такий спосіб спробує здійснити розвідку боєм і зайняти більш активну позицію на міжнародній арені, вимагаючи від міжнародної спільноти активнішого вирішення питання Нагірного Карабаху.
«Важливо зазначити, що Росія раптово опинилася в ситуації, коли вона не може натиснути на своїх сателітів для того, щоб зупинити цей конфлікт. Вона втратила до певної міри важелі», – вважає Ігор Семиволос.
Екс-президент Грузії, а нині голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі вважає, що ескалація конфлікту в Нагірному Карабасі зараз невигідна ані Вірменії, ані Азербайджану, і що це «дуже схоже на путінську провокацію проти Азербайджану і Туреччини», написав він у Facebook.
В связи с обострением азербайджано-армянского конфликта, моя позиция следующая - конфликт сейчас не выгоден ни Армении, ...
Опубліковано Mikheil Saakashvili 3 квітня 2016 р.
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко також не має сумніву, що за ескалацією конфлікту в Нагірному Карабасі стоїть саме Росія, якій вигідно мати черговий спалах напруженості на пострадянському просторі та відіграти роль своєрідного миротворця.
Крім того, Володимир Огризко наголосив, що будь-які заморожені конфлікти залишаються такими до певного часу, поки комусь не буде вигідно їх розморозити.
«А, отже, нам треба чітко і ясно давати собі звіт в тому, що заморожування конфлікту на Донбасі – це міна уповільненої дії. Тому її треба, безумовно, або вирішувати, або приймати рішення про те, що це окупована територія з усіма іншими правовими наслідками», – зауважив Володимир Огризко.
Нагірний Карабах, населений переважно вірменами, оголосив про вихід зі складу Азербайджану 1991 року. Це призвело до збройного конфлікту, під час якого Азербайджан втратив контроль над територією, загинули близько 30 тисяч людей.
