Спеціально для Крим.Реалії
Самозваний кримський «прем'єр» Сергій Аксьонов став повноцінним «російським керівником». Якщо в останні два роки він був лише кремлівською маріонеткою і керованим учасником захоплення українського півострова, тепер у своїх заявах і вчинках він нічим не відрізняється від материкових лицедіїв на казенних посадах. В ефірі каналу «Росія 24» він повідомив, що жителям півострова загрожують «провокації» Держдепартаменту США, але вони готові самовіддано протистояти неіснуючим зовнішнім викликам.
«Провокації будуть намагатися зробити завжди, це робота Держдепу, який завжди намагатиметься дестабілізувати ситуацію на території Криму. З точки зору безпеки громадян все перебуває під контролем», – сказав Аксьонов. Він запевнив, що окупаційна адміністрація ретельно фіксує інформацію про «підозрілі випадки».
На думку «прем'єра», основним завданням «агентів Держдепу» на півострові є поширення інформації про повернення Криму під українську юрисдикцію.
На думку «прем'єра», основним завданням «агентів Держдепу» на півострові є поширення інформації про повернення Криму під українську юрисдикцію
«Є дехто, хто спеціально провокує окремі шари суспільства, хто налаштовує людей на те, що Крим повернеться в Україну. Запевняю, такого ніколи не буде. Упевнений, що ситуацію розгойдати не вийде. Все перебуває під контролем, і кримчани в безпеці», – віщав кримський гауляйтер.
Хоча до анексії Аксьонов публічно критикував тих, хто виступав за входження півострова до складу Росії. Восени 2011 року, під час зустрічі зі студентами Таврійського університету, він називав партію «Русское единство» проукраїнською політичною силою, ратував за Митний союз, але висміював інших професійних руських. Зокрема, одіозного казачого «отамана» Віталія Храмова, якого українські силовики виставили з Криму в Краснодарський край у вересні того ж 2011 року. На думку Аксьонова, Храмов ніколи не був реальною політичною фігурою, а його «казача община» прославилася тільки бешкетами і ганебними вуличними акціями. Жителям Севастополя «отаман» запам'ятався тим, що серед білого дня обмазав фекаліями пам'ятник Леніну.
Виходить, що «агент ЦРУ» Аксьонов вийшов на шлях війни з «агентами Держдепу». Ось і весь «руський світ»
Храмов у боргу не залишився. У перші місяці анексії він публічно назвав Аксьонова «агентом ЦРУ», а захоплення кримських ринків і автовокзалів місцевою «самообороною» відбувалося нібито за командою з Вашингтона. Посилання не даю, щоб зайвий раз не рекламувати чорносотенні сайти. Виходить, що «агент ЦРУ» Аксьонов вийшов на шлях війни з «агентами Держдепу». Ось і весь «руський світ».
Тепер офіційно оголошено, що всі позитивні події в Криму пов'язані тільки з російською присутністю, а все погане – підступи заокеанських ворогів. Позитиву вкрай мало, натомість обсяги негативу зашкалюють. Що це означає для кримчан? Нічого доброго. Крим і надалі перетворюватиметься на сумну глушину, а місцеві клептократи розповідатимуть підневільному населенню про «підступи Держдепу».
Досить 5 хвилин поговорити з кримським чиновником середнього рівня, щоб зрозуміти: в окупованому регіоні відбувається не просто бюрократичне свавілля, там цілковитий бардак. Російська державна система тільки в телевізорі виглядає злагодженою і працює. У реальності вони займаються паперотворчістю, написанням непотрібних циркулярів, збиранням довідок та іншими безглуздими справами. Яскравий приклад бездарності місцевих управлінців – медична сфера. У клініках величезні черги, на обстеження потрібно записуватися за кілька місяців наперед. Все робиться так, аби люди йшли прямісінько до приватних клінік, але далеко не у всіх є на це гроші. Аксьонов своїми дурними заявами намагається звинуватити в цьому «агентів Обами».
Відмінним маркером якості життя в «російському Криму» є відгуки жителів материкової Росії, які приїхали на анексований півострів у відрядження або з патріотичних міркувань. У соціальних мережах вони, не перебираючи висловів, розповідають про жебрацькі зарплати, величезні ціни, неякісні продукти, безглуздих чиновників, розлючених «аборигенів», які думають, що Росія їм «винна».
Цікава деталь, на севастопольському інтернет-форумі найактивніша тема «Перехідний період». Люди обговорюють питання переказу грошей з материкової України, оформлення українських документів або продовження чинних, останніми словами лають «губернатора» Сергія Меняйла. Дехто змушений визнати, що «за Україні такого бардаку не було». Півострів, якщо вірити відгуками містян, так ніби завис між нашою країною і Росією, про присутність якої нагадують лише прапори, рублеві цінники і вірні пси режиму.
Півострів ніби завис між нашою країною і Росією, про присутність якої нагадують лише прапори, рублеві цінники і вірні пси режиму
Аксьонов і «спікер» Володимир Константинов своїми діями розвіяли поширений міф про те, що людина, яка досягла результатів у бізнесі, може добре керувати регіоном або країною. В одній особистості рідко уживаються комерсант і державний діяч. Підприємець завжди шукає матеріальну вигоду. Позитивне сальдо у фінансовій звітності – один із головних показників. Константинов під час перебування в українському Криму не був ані вправним бізнесменом, ані професійним керівником республіканського парламенту, ані публічним політиком. Навесні 2014 року він вирішив, що особисто для нього буде вигідно, якщо Росія захопить Крим. Бідолашному «спікерові» дуже не хотілося платити українським банкам, яким його фірми заборгували близько мільярда гривень, і мати справу з ошуканими пайовиками «Консолі».
За базу в Севастополі Кремль буде триматися до останнього, а натовп кримських нахлібників йому не потрібен. У Москві офіційно визнали, що 2016-й – останній рік, коли країна може витрачати резерви. Далі – гнітюча невідомість
Скажімо прямо, як політик він, м'яко кажучи, нерозумна людина. Останнім його «перлом» стали слова про те, що потрібно «взяти в полон» кілька тисяч німців для будівництва нормальних доріг. Так «опустити» кримчан не могли навіть «агенти Держдепу». Тобто голова окупаційної «держради», не моргнувши оком, зізнався, що у місцевих будівельників руки ростуть не з того місця, дороги мостити вони не можуть, і, отже, до робіт потрібно запрошувати вихідців з Європи.
Аксьонов недалеко пішов від свого партнера у зраді. Повідомляючи, що якісь баламути тривожать спокій кримчан розповідями про повернення території законному власникові, прем'єр озвучує власні хвилювання. Звірине чуття допомогло таким діячам вижити в «лихі 90-і». Тепер це чуттям їм підказує, що Росія слабшає, і не виключено, що колишню АРК оголосять баластом. За базу в Севастополі Кремль буде триматися до останнього, а натовп кримських нахлібників йому не потрібен. У Москві офіційно визнали, що 2016-й – останній рік, коли країна може витрачати резерви. Далі – гнітюча невідомість.
З іншого боку, міф про «агентів Держдепу» – своєрідний психічний самозахист. Рядові «кримнашисти» і учасники «руської весни» вже близько двох років перебувають у стані найпотужнішої фрустрації. Вони бачать себе громадянами якоїсь великої імперії, але нова «батьківщина», незважаючи на всю «могутність», не може забезпечити елементарні соціальні потреби – медичну допомогу, ліки, якісні продукти й адекватні адміністративні послуги. Їм залишається вигадувати неіснуючих шкідників, інакше доведеться зізнатися самим собі, що Кремль їх нахабно використав, пошивши у дурні.
Сергій Стельмах, політичний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
