У гонитві за сенсаційною і ексклюзивною інформацією деякі ЗМІ і користувачі соціальних мереж поспішали опублікувати неправдиві заяви і матеріали про теракти, які миттєво стали «вірусними».
Під час терористичних атак не завжди просто відрізнити факти від брехні, але це зовсім не означає, що неможливо. На прикладі подій у Бельгії розповідаємо, що саме виявилось «інформаційним вкидом» і як їх можна було розпізнати.
Сенсаційні відео вибухів
За кілька годин після повідомлень про теракт у столиці Бельгії в Мережі активно почали поширювати кадри з камер відеоспостереження, які нібито демонструють вибух у брюссельському аеропорту.
Пізніше з'ясувалось, що це запис теракту в московському аеропорту «Домодєдово» 2011 року – тоді загинули 37 людей, 170 отримали поранення.
Друге «шокуюче відео», яким ділились користувачі соціальних мереж, за описами, демонструвало кадри вибуху на станції Маельбек у Брюсселі.
Насправді, відео було знято 2011 року в метро білоруської столиці Мінська: тоді на станції «Октябрська» стався теракт, у результаті якого загинули 15 осіб і понад 200 постраждали.
На що звернути увагу:
На відео зазвичай вказані дата і час запису.
Головний редактор проекту Observers агентства France 24 і фахівець sз верифікації користувацького контенту Жульєн Паін у своєму твіттері написав: «Кадри з камер відеоспостереження ніколи не з'являються відразу після нападу. Їх зазвичай випускають лише за кілька днів».
Новини про вибухи
Відразу після повідомлень про теракт у метро почала надходити інформація про нові вибухи в різних частинах Брюсселя, які багато хто прийняв за нові терористичні атаки.
Пізніше було спростування: йшлось про «контрольовані підриви», за допомогою яких сапери знищували знайдені підозрілі предмети.
На що звернути увагу:
Представник групи дослідників Conflict Intelligence Team Руслан Льовієв у інтерв'ю НВ радив вважати будь-яку інформацію з неперевірених джерел неправдою і спочатку шукати можливість її спростувати – краще дочекатись офіційних заяв або підтверджень із двох незалежних одне від одного джерел.
Гучні заяви про терористів
Протягом декількох годин після атак у Брюсселі окремі медіа встигли розповісти про можливих організаторів терактів, проте першоджерелом цієї інформації стали новинні репортажі від 18 березня, коли у Брюсселі проводили спецоперацію із затримання організатора паризьких терактів.
Російські медіа повідомили, що до вибухів можуть бути причетні громадяни Білорусі, проте пізніше «організатори терактів» відкинули звинувачення: «Якщо ми смертники, чому ми зараз живі? Якщо ми терористи, чому нас не заарештували?».
На що звернути увагу:
Намагайтесь перевіряти інформацію: переходьте на першоджерела, дивіться на дату публікації матеріалу, звертайте увагу на назви інтернет-ресурсів і медіа.
Якщо ви не можете знайти підтвердження того, що повідомляє сайт, швидше за все, це фейк
«Якщо ви зустрічаєте незнайомий сайт, який публікує гучну інформацію – перевіряйте джерела, на які він посилається. Коли інформація гучна і достовірна, її точно дуже швидко опублікує не одне видання. Якщо ви не можете знайти підтвердження того, що повідомляє невідомий сайт (наприклад, що хтось високопоставлений повідомив щось дуже важливе), то, швидше за все, це фейк. Особливо, якщо цей невідомий сайт не дає жодних гіперпосилань на джерела, які можна було б відкрити і перевірити», – розповідає Руслан Льовієв.
Не варто всерйоз сприймати формулювання «вимагає підтвердження» або «за непідтвердженою інформацією».
