Американське щоденне видання The New York Times аналізує спосіб ведення гібридної війни Росією, вивчаючи тактику Путіна. Поважний американський журнал з питання міжнародних відносин Foreign Affairs розглядає два роки, що минули від часу Революції гідності і зачіпає проблему української керівної еліти. Найтиражованіший часопис Великої Британії The Daily Telegraph пише про українську учасницю пісенного конкурсу «Євробачення-2016» Джамалу, розглядаючи підтекст пісні «1944»
Американський часопис The New York Times опублікував статтю «Гібридна війна Росії». У матеріалі зазначають, що все, чого нині торкається Володимир Путін, Захід розглядає як зброю. І все, що він робить, виглядає як напад, при цьому напад успішний. Кремль здатний змінювати і тусувати факти, влаштовувати нібито «припинення вогню» та створювати зони впливу з тим, аби чинити тиск на інші держави. Це робилось у Молдові, Грузії та Україні, і все це нині повторюється вже у Сирії. Але, додає видання, що не лише брутальною силою Москва досягає своїх цілей. Використовуючи тотальний контроль над російськими засобами інформації з тим, аби посіяти певну конфузію на Заході, Путін спромігся «озброїти інформацію».
Крадіжка територій у своїх сусідів, залякування інших країн і дестабілізація своїх політичних опонентів колись вийде для Росії боком
Далі нью-йоркський часопис посилається на доповідь, яку оприлюднив наприкінці 2014 року базований у Нью-Йорку Інститутом сучасної Росії. У цьому дослідженні було визначено, як саме Кремль маніпулює мас-медіа, етнічними тертями і торговельно-фінансовими оборудками за кордоном із тим, аби просунути свої інтереси. Москва також «взяла на озброєння» кризу з біженцями у Європі. У цьому зв’язку часопис зазначає, що багато оглядачів та урядових представників, поміж яких і турецькі служби безпеки, погоджуються, що Москва не лише перешкоджає політиці США на Близькому Сході, але й завдає клопоту своїм потенційним опонентам у Європі, цілеспрямовано створюючи додаткові канали неконтрольованої міграції до Європейського союзу.
Американське видання пише, що вміння Путіна влаштовувати безлад є досконалим. Це зробило його помітним суперником у російській гібридній війні із застосуванням сили та маніпуляцій, де все що завгодно може бути ціллю нападу і все може бути зброєю. Це вміння також надало Путіну те, чого він завжди прагнув: Захід нині визнає, що Росія – це сила, з якою варто рахуватись. Російські лідери завжди послуговувалися висловом Макіавеллі: «Значно безпечніше, аби тебе боялися, аніж любили». Один із російських урядових чиновників колись сказав: «Ми не є такими собі приємними та елегантними, але це нам пасує, аби лише наші інтереси сприймалися серйозно». Отож Москву не люблять, а її побоюються. Але, як підсумовує видання, крадіжка територій у своїх сусідів, залякування інших країн і дестабілізація своїх політичних опонентів не є політикою, яку можна вести завжди. Все це колись вийде для Росії боком.
Переклад твіту: «Чудовий аналіз тактики Путіна. Будь ласка прочитайте!»
Американський журнал Foreign Affairs друкує матеріал «Програна справа України». Автор статті Саймон Сараджян, дослідник Гарвардського університету, пише, що друга річниця подій Євромайдану викликає роздуми, чи життя звичайних українців поліпшилось після повалення режиму Януковича. Для оглядачів, на час перемоги Євромайдану, відповідь – однозначно «так». Янукович розглядався як максимально корумпований урядовець. Побутувала думка, що усунувши Януковича від влади і обравши Порошенка, українці відкриють шлях до прозорого і чесного демократичного правління, готового покращити умови життя пересічних українців. І от за 2 роки після революції, навіть найоптимістичніші з оглядачів вже мають певні сумніви.
Далі наводиться витяг зі статті Тараса Кузя, який згадує, що, згідно з нещодавніми опитуваннями громадської думки Інститутом Ґеллапа, 17% українців позитивно ставляться до діяльності Порошенка. Це навіть менше, ніж відповідні показники щодо Януковича перед його усуненням від влади. У той сам час лише 8% схвалюють роботу уряду України, очолюваного одним із лідерів Євромайдану Арсенієм Яценюком. Звісно, як зазначає видання, важкі часи в Україні пояснюються частково конфліктом із проросійськими сепаратистами на сході країни. Проте життєві стандарти та якість врядування в Україні були на доволі низькому рівні впродовж останнього десятиріччя, байдуже, хто керував країною. На додаток, як пише Foreign Affairs, реальна заробітна платня впала на 6,3% 2014 року, і на подальші 19,3% 2015 року. Згідно з даними британського тижневика The Economist, зарплатня українців має впасти ще на 3,5% цього року.
Після трьох президентських виборів і двох революцій Україна ще має знайти собі справжнього лідера
Американське видання пише, що бажання до збагачення української керівної еліти було завжди потужним і зупинялось лише на час виборів, коли суперницькі політичні клани організовувались у блоки з метою привабити виборців, або проросійськими, або прозахідними обіцянками. І щойно вибори завершувалися, грабунок країни відновлювався з новою силою. Все це цілковито проявилось під час правління Віктора Ющенка після Помаранчевої революції. А сподівання мільйонів українців було попрано доволі брутально. Foreign Affairs підсумовує, що Україні потрібен по-справжньому проукраїнський лідер, який міг би виконати свої обіцянки, продати свій бізнес, і не догоджати багатіям, проводячи глибокі систематичні реформи. Цей новий лідер, як пише американське видання, мав би замінити олігархічне правління реальною демократією та виробити ринкову економіку, у якій всі б грали за тими самими правилами. На жаль, після трьох президентських виборів та двох революцій, Україна ще має знайти собі справжнього лідера. Навіть за умов, коли терпець українцям знов увірветься, і країна вибухне, виглядає на те, що навряд чи щось зміниться.
Переклад твіту: «Програна справа України»
Найбільше періодичне видання Великої Британії The Daily Telegraph опублікувало статтю «Україна обираю кримську татарку із печальною історією для «Євробачення». У підзаголовку зазначається, що українці чують відголоски російської депортації кримських татар у пісні Джамали про сталінські репресії її народу. Часопис пише, що пісня, яку обрано представляти Україну на «Євробаченні-2016» є душевною баладою про кохання і втрату, яку співає гарне сопрано. Водночас британське видання додає, що коли Сусана Джамаладінова співатиме свою пісню «1944» на цьогорічному конкурсі «Євробачення», їй майже гарантовано нуль балів від певних членів журі.
Хоча у словах пісні Джамали відсутні безпосередні натяки на путінську анексію Криму, не залишається сумнівів, про що йдеться
Британський часопис коментує, що тоді, як її пісню зустріли бурхливими оваціями на пісенному відборі в Україні, цей номер навряд чи сподобається у Росії. Натяки у цій пісні на російське вторгнення дворічної давнини до українського Криму, на думку газети, є цілком очевидними. Видання повідомляє, що Джамала була надзвичайно розчулена до сліз, здобувши право презентувати Україну на цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення», коли аудиторія з ентузіазмом вітала її успіх, махаючи українськими та татарськими прапорами. Британська газета пояснює, що пісня Джамали розповідає історію депортації її прабабусі. Далі The Daily Telegraph наводить слова пісні Джамали, в яких йдеться про те, що коли чужинці приходять до твого дому, вони вбивають твоїх близьких, водночас кажучи, що вони у цьому не винні.
Британський часопис зазначає, що хоча у словах пісні української учасниці «Євробачення» відсутні безпосередні натяки на путінську анексію Криму, Джамала не залишає жодних сумнівів щодо того, про що, власне, йдеться у її пісні, і з ким її симпатії та антипатії. Видання, втім, пише, що за умов подібних явних натяків на російську агресію, цілком очевидно, що ця пісня не здобуде жодного балу від Росії. Насамкінець часопис цитує речника «Євробачення», який повідомив, що всі пісні-учасниці буде серйозним чином розглянуто на спеціальному засіданні організаторів пісенного конкурсу 14 березня. Водночас речник не сказав, чи українська пісня «1944» розглядатиметься як занадто політизована. У цьому зв’язку часопис додає, що попередньо деякі пісні на політичну тематику було усунуто від участі в конкурсі.
Переклад твіту: «Україна робить політичну заяву на цьогорічному «Євробаченні»
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
