(Вперше цей текст був опублікований у лютому 2016 року – ред.).
У будь-якого народу є особистості, відомі кожному представнику цієї спільноти. Вони консолідують і символічно цементують етнос, надихають його на боротьбу і творення, дозволяють йому зберегтися навіть у найскладніші часи...
Для кримських татар настільки вагомою фігурою є Номан Челебіджихан – муфтій Криму, один з організаторів I Курултаю кримськотатарського народу, голова уряду Кримської Демократичної Республіки, створеної у 1917 році; поет, письменник.
Історичний досвід Першого Курултаю кримськотатарського народу і діяльність Челебіджихана як одного з інтелектуальних лідерів цієї епохи актуалізується сьогодні не тільки для Криму і кримських татар, а й для всієї України у зв'язку з дискусіями про кримськотатарську автономію в складі України.
«Слова справжнього, нашого Муфтія!», – пише у Facebbok один з організаторів громадянської блокади Криму, ініціатор створення добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана Ленур Іслямов. Він наводить переклад слів Челебіджихана: «Загиблі на шляху до свободи кримські татари – національні герої!».
23 лютого на материковій Україні та в Криму відбудуться заходи пам'яті Номана Челебіджихана.
Мабуть, лише останній рік його життя по-справжньому «цікавий для історії», але цей рік і трагічна загибель зробили його символом цілої нації
Мабуть, лише останній рік його життя по-справжньому «цікавий для історії», але цей рік і трагічна загибель зробили його символом цілої нації. А вся попередня його біографія – немов підготовка до цього року...
Він народився у 1885 році в селі Буюк-Сонак Перекопського повіту недалеко від Джанкоя в родині імама Ібраїма Челебі. Початкову освіту здобув у сільській школі, навчання продовжив у медресе Акчора і в Зинджирли-медресе.
Двадцяти трьох років юнак прибув до Туреччини, де вступив до Стамбульського університету. Вивчаючи право і богослов'я, він займається громадською діяльністю – створює організації «Товариство молодих татарських письменників», «Товариство кримськотатарської учнівської молоді», «Батьківщина».
Ідеї турецької революції 1908 року, революційні перетворення в Росії захоплюють обдарованого юнака і вселяють надію відновити національний рух кримських татар за звільнення Криму від російського гніту і відновлення кримськотатарської державності.
З початком Першої світової війни Челебіджихан повертається до Криму.
25 березня 1917 року в Сімферополі відбувся Всекримський мусульманський курултай. На з'їзді був обраний Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, головою якого став Номан Челебіджихан. Він же став муфтієм – главою Таврійського магометанського духовного правління, повноваження якого визнавали не тільки кримські, а й польські та литовські татари.
Правління Мусульманського комітету на чолі з Челебіджиханом переходить до широкомасштабної діяльності: створюються духовне і земельне управління, газети «Міллет» і «Голос татар», реформуються національні установи освіти.
Політичні устремління кримських татар були сформульовані в передовій статті органу Тимчасового Кримського мусульманського виконавчого комітету «Голос татар» від 22 липня 1917 року, в якій говорилося, що вони «не вимагають для себе політичної автономії, але не дозволять встановлення в Криму політичної гегемонії якого-небудь народу, який не має ні культурних, ні історичних, ні етнографічних прав на таку».
Влітку 1917 року Челебіджихана, який повернувся з Казані, і його соратника, командира 1-го Кримського мусульманського батальйону Шамбарова заарештували. Муфтію Криму було висунуте звинувачення в державній зраді – через підозру у зв'язках з ворожою Туреччиною; до факту зради була віднесена і турбота муфтія про забезпечення кримськотатарських сіл військовою охороною.
Величезний натовп кримських татар прийшов до будівлі в'язниці з вимогою звільнити свого лідера. Не повіривши запевненням адміністрації в'язниці, що муфтія тут немає (насправді він був вивезений до Севастополя), група кримських татар провела обшук в усіх камерах. Наступного дня відбувся екстрений з'їзд кримськотатарських організацій; у цей же день губернська адміністрація була змушена звільнити Челебіджихана.
Арешт муфтія кримські татари розцінили, як сказано у «Відомостях Комітету Бакинських мусульманських громадських організацій» від 20 серпня 1917 року, як «неймовірне насильство над своїм розумом, совістю, бо в свідомості народу муфтій – не тільки лідер народного руху, але, перш за все, він – народний обранець, він уособлює собою народну совість, гордість, свідомість».
Наскільки ж великі були в народі повага і любов до цього ще молодого – йому було тоді лише 32 роки – чоловіка!
Наскільки ж великі були в народі повага і любов до цього ще молодого – йому було тоді лише 32 роки – чоловіка!
1 жовтня 1917 року в Сімферополі відкрився другий з'їзд кримськотатарських громадських організацій. Виступаючи зі звітом про виконану за півроку існування Кримського мусульманського виконкому роботу, його голова Номан Челебіджихан зазначив, що в кожному місті й селі півострова створені суспільно-політичні організації.
«Наші прагнення зводяться до встановлення в Росії демократичної федеративної республіки, яка гарантувала б нашу самостійність як нації, за винятком питань зовнішньої політики і військового», – зазначив Номан Челебіджихан.
26 листопада 1917 року в Бахчисараї відкрився I Курултай кримськотатарського народу. У грудні на Курултаї була ухвалена справді демократична Конституція, підготовлена Челебіджиханом і його соратниками. Там було написано про загальне виборче право, про скасування звань і станових привілеїв, про рівноправність чоловіків і жінок, про порядок скликання парламенту й обрання національного уряду.
Челебіджихан був обраний головою національного уряду і одночасно начальником управління юстиції. Курултай, обравши кримськотатарський уряд – Директорію, – підкреслив при цьому, що не зазіхає на права інших народів, які населяли Крим.
Майбутнє свого рідного Криму він бачив таким: «Наше завдання – створення такої держави, як Швейцарія. Народи Криму є прекрасним букетом, і для кожного народу необхідні рівні права й умови, бо нам йти пліч-о-пліч».
На жаль, втілити в життя ці принципи молодій кримськотатарській республіці не судилося... У перших числах січня 1918 року більшовики виставили Курултаю ультиматум, переговори були безуспішними. В результаті кровопролитних боїв у середині січня більшовики розігнали Курултай.
З 22 до 24 лютого 1918 року в севастопольській в'язниці були розстріляні близько 600 осіб, серед них і муфтій Криму Номан Челебіджихан. Трагічно урвалося коротке життя істинного патріота свого народу.
Свою загибель він немов би передбачав у вірші «Ант еткенмен», який став національним гімном кримських татар: «Ант еткенмен, сёз бергенмен міллет ичюн ольмеге...» («Я поклявся, дав слово померти за свій народ...»).
