Хоча коаліція нібито розпалась, результативність роботи Верховної Ради від цього не постраждала, навіть більше – голосування були швидкими і злагодженими. Парламент у четвер ухвалив закони з «безвізового пакету» – про діяльність Спеціальної антикорупційної прокуратури, Нацагентства з управління активами, одержаними корупційним шляхом, і щодо процедури спеціальної конфіскації таких активів. Це останні три документи, які потрібні були, щоб відзвітувати перед Єврокомісією: Україна готова до безвізового режиму. Всі вони ухвалені в редакції, якої вимагав ЄС, без поправок, що викликали бурхливі заперечення як у стінах Ради, так і з боку європейців.
Коаліції нібито немає, але вона – ефективна. Цей парадокс продемонструвало пленарне засідання четверга – дня, який загалом пройшов у Раді під знаком розвалу коаліції і безперервного обміну заявами з цього приводу.
«Батьківщина» і «Самопоміч», які не відвідували пленарні засідання ще з середи, спеціально прийшли в сесійну залу для розгляду цих законів.
Представник президента у парламенті Степан Кубів зачитав звернення Петра Порошенка до депутатів, у якому той нагадав, що це «останній момент» для ухвалення узгоджених із Європою законів, і у разі невдалого голосування скасування віз для українців може бути відкладене.
«Залишився буквально один-єдиний день, навіть вечір, для ухвалення останніх кількох законів, які відчиняють двері громадянам України для безвізових поїздок до країн Євросоюзу», – зачитав Кубів меседж Порошенка.
Із найбільшими дискусіями проходив перший проект із безвізового пакету – про спецконфіскацію майна, одержаного корупційним шляхом. Дискусія про нього ішла ще з осені, й зрештою комітет із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, очолюваний Андрієм Кожем’якіним із «Батьківщини», підготував змінену редакцію закону, в якій значно звужувався перелік підстав для вилучення з власності таких активів.
В цьому законопроекті було дуже багато криміногенних ризиківАндрій Кожем’якін
«Нас звинувачують – мене, Власенка, нашу політичну силу… Колеги, це висновок громадської антикорупційної експертизи: тут сказано, що корупційна небезпека проекту за 5-бальною шкалою – 5 балів. Ще раз кажу: в цьому законопроекті, який подав Мін’юст, і який доопрацював комітет, було дуже багато криміногенних ризиків», – заявив із трибуни Кожем’якін.
Представник «Народного фронту» Андрій Помазанов наполягав, що правки комітету повністю викривили суть закону, закладену Єврокомісією.
Перша правка абсолютно не відповідає тим вимогам, які нам були продиктовані Європейською комісієюАндрій Помазанов
«Ми бачимо зараз дуже прикрий прецедент, коли голова комітету відмовляється доповідати проект закону, який нас наближає до Європи. Перша правка абсолютно не відповідає тим вимогам, які нам були продиктовані Європейською комісією», – заявив він.
Експерти Центру протидії корупції у статті для «Української правди» проаналізували, чи насправді закон про спецконфіскацію містить ті ризики, про які говорять деякі депутати. Зокрема, вони доходять висновку, що перелік підстав для конфіскації активів в українському законі повністю відповідає європейській директиві про арешт майна.
Наступний закон, ухвалити який вимагала Єврокомісія для скасування віз українцям, стосувався роботи Спеціальної антикорупційної прокуратури. Цей закон передбачає, що керівника антикорупційної прокуратури призначатиме генеральний прокурор за поданням конкурсної комісії, за такою ж схемою призначатимуться його перший заступник та заступник. При цьому, конкурсна комісія пропонуватиме генеральному прокурору лише одного кандидата. У законі також прописані додаткові вимоги до членів конкурсної комісії.
Під час розгляду цього питання депутати позбулися норми, яка дозволяла генеральному прокурору двічі відхиляти кандидатуру, запропоновану конкурсною комісією. Депутати зазначали, що це б зробило антикорупційну прокуратуру залежною від ГПУ, оскільки та могла б відкинути двох найсильніших кандидатів на посаду антикорупційного прокурора. З приводу вигляду, в якому цей законопроект надійшов до парламенту після переробки у президента, протестував навіть посол Євросоюзу Ян Томбінський, який заявив, що зміни, які з’явилися у проекті після правок президента, загрожують незалежності антикорупційної прокуратури.
«Я стурбований поправками, запропонованими до закону «Про прокуратуру», які загрожують незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, бо дають забагато повноважень генеральному прокурору», – написав він.
Третій із ухвалених в четвер законів – про роботу Національної агенції з розшуку активів, одержаних від корупційних дій. У ньому йдеться про повноваження цього органу влади управляти таким майном, і про те, як Нацагентство має звітувати про ці операції.
«Більшість правок ми рекомендуємо парламенту при затверджені закону відхилити, – написав перед голосуванням на своїй сторінці голова антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв. – Єдине, з чим ми погодилися, – не варто дозволяти Агенції робити технологічну переробку арештованого майна (всіх лякає історія з нафтопродуктами Курченка). І ми традиційно виступаємо проти створення при Агенції спеціального фонду, оскільки в наших умовах це збільшує ризик зловживань».
Голосуємо – і робимо впевнений крок до безвізового режимуВолодимир Гройсман
«Голосуємо – і робимо впевнений крок до безвізового режиму», – закликав Володимир Гройсман, і останній з трьох законів був затверджений 261 голосом парламенту.
Закони підтримали БПП, «Народний фронт», «Самопоміч», Радикальна партія і «Батьківщина». До них приєдналась половина депутатів «Волі народу», а в «Опозиційному блоці» за «безвізу» проголосував лише один депутат.
Питання з безвізовим пакетом «закрили» за дві години. Тепер, якщо редакція, в якій Верховна Рада ухвалила закони, влаштує Європейську комісію, та внесе українське питання разом із грузинським на розгляд Європарламенту. Його президент Мартін Шульц запевнив, що Європарламент без зволікань розгляне ці пропозиції, щойно вони надійдуть.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
