НАТО домовилося спільно протидіяти гібридним війнам та ісламізму

Брюссель – Спільно з ЄС протидіяти кризі мігрантів та гібридним конфліктам домовилися міністри оборони країн НАТО та партнери Північноатлантичного альянсу. Про це у четвер відзвітував генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ після зустрічі міністрів у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. У рамках цього проекту в Середземноморському басейні діє додаткова місія НАТО на основі флоту Німеччини, Туреччини і Греції, а США збільшує свою участь у силах швидкого реагування на сході альянсу. Паралельно представники уряду США ініціювали розробку плану воєнної кампанії в Сирії проти ісламістів і зібрали представників майбутньої коаліції, яка її проводитиме. Одною з головних причин такого посилення військової активності НАТО стали події в Криму і на Донбасі, які в альянсі називають «гібридною війною Росії проти України».

Міністри оборони НАТО та країн-партнерів альянсу домовилися спільно і максимально швидко посилювати південний та східний кордони цього об’єднання, враховуючи загрози ісламізму та гібридної війни з боку Росії. Такі результати зустрічі міністрів у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі озвучив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ.

«Європа зазнала найбільшої з часів Другої світової війни кризи мігрантів через конфлікти та нестабільність на південних кордонах альянсу. В основі протидії НАТО цій кризі є пропозиція Німеччини, Греції й Туреччини створити Другу морську команду НАТО в регіоні Егейського моря під загальним командуванням Німеччини», – зазначив він.

Столтенберґ уточнив, що йтиметься про безпеку в регіоні, розвідку, спостереження та протидію кримінальному трафіку людей, але «човни з біженцями ця місія назад не розвертатиме».

Аналогічні дії НАТО вчинить щодо турецько-сирійського кордону в рамках збільшення військової підтримки Туреччини.

США за сприяння НАТО формує коаліцію для воєнної кампанії в Сирії

Також міністри домовилися про сприяння НАТО військовій операції проти угруповання «Ісламська держава» у Сирії та про посилення можливостей антитерористичної коаліції у напрямку «ослаблення та знищення угруповань бойовиків».

Збори членів майбутньої коаліції у цій операції відбулися одразу після зустрічі міністрів у офісі НАТО. Міністр оборони США Еш Картер, ініціатор заходу, уточнив, що треба враховувати ризики пуску ракет із Сирії та Іраку, з територій, які контролюють ісламісти, а відтак подбати про посилення протиракетної оборони учасників воєнної кампанії. Картер уточнив, що до коаліції можуть долучатися різні держави, які мають можливість брати на себе різні функції: не обов’язково брати участь в наземній операції, а наприклад, відповідати за логістику. Сторони погодили попередній план дій і вирішили деталізувати його та виконувати «настільки швидко, наскільки це можливо».

​НАТО збільшує готовність протистояти «зеленим чоловічкам зі сходу» – Столтенберг

Окремо Єнс Столтенберґ згадав про те, що члени НАТО погодилися посилити свій східний кордон та протидіяти ризикам гібридної війни, подібної до конфлікту на Донбасі.

«Розвідка та спостереження є одним з елементів плану «гібридної стратегії» НАТО. Альянс навчиться розпізнавати, попереджати гібридні атаки та відповідати на них швидко. Важливим є посилення захисту країн-членів щодо життєво необхідних систем: державного управління, енергозабезпечення, водних, продовольчих ресурсів та комунікацій», – сказав він.

В усіх цих кроках НАТО домовилося про пряму координацію зі структурами Євросоюзу.

Столтенберґ пообіцяв, що військові експерти найближчим часом деталізують механізми реалізації цієї стратегії посилення НАТО.

Одним із елементів зміцнення безпеки альянсу є співпраця з його партнерами. Так, нині в Брюсселі проходить засідання комісії «НАТО – Грузія». Грузія тісно інтегрована з альянсом, її армія в цілому відповідає стандартам НАТО та бере участь у всіх операціях його сил швидкого реагування, визнають посадові альянсу та Міноборони Грузії. Грузинські безпекові реформи ставлять у приклад Україні.

Тим часом постійний представник Росії при НАТО Олександр Грушко попереджає, що Москва реагуватиме на нарощування сил альянсу поблизу російських кордонів.

«Ці приготування, які НАТО робить уздовж наших кордонів, не можуть бути залишені без військово-технічної відповіді», – попереджає російський дипломат.

Польське оборонне відомство, до прикладу, пояснює, що розташування сил швидкого реагування НАТО в цій країні зміцнює її безпеку. Міністр оборони Польщі Антон Мацєревич розповів журналістам, що польська армія підтримуватиме військові бази і техніку цих сил, яку надасть США, в повній готовності, і в разі кризової ситуації американські вояки прибудуть і розгорнуться на готовій базі трохи більш ніж за добу. Паралельно триватимуть спільні польсько-американські навчання для локалізації умовної загрози зі східного напрямку, і сама Польща посилюватиме власну армію для протидії таким загрозам.

Подібну оцінку проектові посилення НАТО на сході дав міністр оборони Латвії Раймондс Бергманіс. Він констатує збільшення оборонних витрат у півтора рази, до 365 мільйонів євро на рік.

Україна не брала участі в цій зустрічі міністрів, але питання загроз, яких зазнала Україна, було постійно на порядку денному зустрічі. Це додатково стимулює організаційну, матеріальну і військово-технічну співпрацю України та НАТО, яка вже триває за низкою важливих напрямків, сказав Радіо Свобода виконувач обов’язків постійного представника України при НАТО Єгор Божок.

«Від безпеки України напряму залежить безпека європейських членів НАТО. До 2020 року Україна повинна повністю привести свої Збройні сили і військово-промисловий комплекс до стандартів НАТО. Всі потрібні для цього дії, а також співпраця на рівні оборонно-промислових комплексів розписані в дорожній карті, яку підписали в грудні НАТО і Порошенко. Ця робота зміцнює безпеку всього альянсу, оскільки, я вважаю, Україна є де факто частиною східного флангу альянсу», – зазначив Божок.

Тим часом, Україна налагоджує найбільш тісну співпрацю зі східними країнами-членами НАТО. Один із прикладів – українсько-польсько-литовська бригада, яка у січні розпочала діяти на території трьох країн. Мета її роботи – спільні навчання та обмін досвідом та спільна участь у складі військових операцій ООН. Обмін досвідом є взаємно важливим, визнає в інтерв’ю Радіо Свобода міністр оборони Литви Юозас Олекас.

«Обмін досвідом – це найважливіша мета наших зусиль. І це двосторонній процес: Литва ділиться своїм досвідом, який отримала за 10 років перебування в альянсі. Україна ж ділиться з нами тим досвідом який вона отримала у війні за незалежність та територіальну цілісність, що триває, у протидії російській збройній агресії», – наголошує урядовець.

Юозас Олекас додав, що Литва, яка першою з країн НАТО надала Україні елементи озброєнь після початку російської агресії, нині спостерігає за новими проектами в українському оборонно-промисловому комплексі. І не виключає можливості долучитися до виготовлення озброєнь у форматі спільних українсько-литовських проектів, в тому числі, щодо бронетехніки та крилатих ракет, не заборонених міжнародними угодами. Це залежить від того, якими будуть українські пропозиції, і від того, чи кінцева продукція відповідатиме стандартам НАТО, та чи буде вона сумісна з устаткуванням литовських збройних сил.

Є оборонно-промислова кооперація із найбільшими країнами НАТО. Так, Україна налагодила виробництво бронетехніки з використанням двигунів, які виготовляє Німеччина і продає їй за спеціальною зниженою ціною.

В кулуарах НАТО критикують Україну за урядові чвари і корупцію, але хвалять – за зміцнення армії

Один з високопосадовців НАТО, який відповідає за міжнародну співпрацю, але побажав залишитися неназваним, озвучив Радіо Свобода основні напрямки спільної роботи альянсу та України.

«Головні завдання співпраці сторони вже визначили. Так, у Києві постійно працює група оборонних консультантів НАТО, які допомагають українським колегам посилювати боєздатність Збройних сил та проводити реформи. Вдосконалюється все – від оперативних планів до системи закупівель і логістики. Окрім того, через механізм трастових фондів ми беремо участь у реабілітації військових, поранених під час конфлікту на сході України», – зазначив співрозмовник Радіо Свобода.

Також він згадав, що НАТО допомагає проводити так зване «гуманітарне розмінування» на сході України, у районах, де припинилися бойові дії і де мінні поля загрожують місцевим жителям.

Щодо військово-технічної співпраці, то високопосадовець НАТО уточнив, що альянс підтвердив право країн-членів індивідуально кооперуватися з Україною, наприклад, німецькі компанії постачають за спеціальною ціною двигуни власного виробництва для нових українських бронетранспортерів БТР-3, БТР-4 і бронемашини «Дозор».

Водночас НАТО уникає збройного втручання в українсько-російський конфлікт, пояснює посадовець альянсу.

«Будьмо чесними: позиція багатьох країн ЄС, які є членами НАТО, – вони не хочуть воювали за Україну. Тож Третьої світової не відбудеться. Водночас світ може і мусить підтримати Україну, посиливши її армію. І Україна здатна сама зменшити загрозу для себе, стаючи сильнішою та більш реформованою країною», – визнає посадовець НАТО.

За його словами, НАТО не задоволене тим, що частина українських урядовців «не працюють на повну силу задля реформ», а політики – «з’ясовують стосунки». Однак він високо оцінює зміни, яких за останні два роки зазнала українська армія.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода