Як Москва порушує Мінські угоди і які ризики вони несуть Україні

Буквально днями в Києві відбулася конференція «Мінські домовленості – шлях вирішення конфлікту або рецепт катастрофи», організована фондом «Майдан закордонних справ» та Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР). У своїй підсумковій відозві, зверненій до влади країни, учасники конференції висловилися категорично – Мінська угода в її нинішньому вигляді пропонує нереалістичний і невигідний варіант врегулювання російсько-українського конфлікту. Деталями того, як саме Кремль порушує і без того проблемні для України домовленості, з сайтом «Крим.Реалії» поділився заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Михайло Самусь.

На вже згаданій конференції Михайло назвав Мінські угоди рецептом організації «пікніка у гирлі діючого вулкана».

«Якщо ми подивимося на текст інтерв'ю Путіна газеті «Bild» від11 січня цього року, в ньому він прямим текстом стверджує, що головним питанням процесу врегулювання є не припинення збройного конфлікту, а політичні зміни в Україні, а саме проведення конституційної реформи. Тобто, за цією логікою, якщо в Україні буде проведена конституційна реформа, то Росія припинить окупацію українських територій. Дуже цікавий підхід», – пояснив він.

При цьому, як зазначає експерт, Путін чітко говорить, що припинення бойових дій не є умовою для реалізації Мінських домовленостей. Спочатку він вимагає конституційної реформи, політичних процесів, а потім, на цьому ґрунті, нібито відбувається створення атмосфери довіри і завершення всіх процесів, зокрема і закриття кордонів.

«Тобто, виходить, Росія має всі можливості закрити кордон прямо зараз і використовує цей фактор винятково для шантажу України. Як кажуть, Штірліц ніколи ще не був так близько до провалу», – іронізує Михайло.

Що стосується конкретних пунктів Мінських домовленостей, які належать до військової сфери і галузі безпеки, експерт вказує – практично всі вони не виконуються російською стороною.

«Пункти 1 і 2, що стосуються негайного і всеосяжного припинення вогню і відведення всіх важких озброєнь, не виконуються. Російсько-терористичні війська обстрілюють позиції української армії, озброєння постійно переміщається, і місця його зберігання неможливо контролювати. Пункт 3, про забезпечення моніторингу ситуації з боку ОБСЄ, теж порушується. Російські війська обмежують переміщення місії ОБСЄ, чинять проти неї провокації, зокрема і збройні, і не допускають спостерігачів в окремі райони окупованої території», – повідомляє Михайло Самусь.

9 і 10 пункти стосуються відновлення контролю над державним кордоном з боку уряду України і виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки та найманців з території України під наглядом ОБСЄ, а також роззброєння всіх незаконних груп.

«Чи варто говорити, що вони теж не виконуються. Більше того, російська сторона навіть не збирається їх розглядати, вважаючи, що цей пункт потрібно виконувати тільки після конституційної реформи в Україні та проведення виборів на окупованих територіях», – пояснює військовий аналітик.

При цьому 11 пункт, що стосується проведення конституційної реформи в Україні та створення загонів «народної міліції» за рішенням місцевих рад в Донецькій і Луганській областях, Росія вважає відправною, центральної нормою Мінських домовленостей. Однак, на думку багатьох експертів, саме цей пункт несе в собі один з найбільш загрозливих аспектів, який може завдати шкоди Україні. Йдеться про положення про створення так званих «загонів народної міліції для підтримання громадського порядку».

«Можливі наслідкм реалізації цього пункту можуть бути такі. По-перше, два армійські корпуси (близько 30 тисяч особового складу), які складають основу військового окупаційного угрупування Росії на території Донбасу, можуть бути швидко переформатовані під так звані «загони народної міліції». Друге – величезна кількість озброєнь і військової техніки (450 танків, 950 ББМ, 370 гармат, 200 РСЗВ) можуть бути представлені і легалізовані як озброєння «загонів народної міліції». Третє – зі складу 1-го і 2-го армійських корпусів можуть бути сформовані і «прикордонні війська», які візьмуть під контроль російсько-український кордон. Також на базі цих корпусів можуть бути створені й інші силові відомства і спеціальні служби окупованих районів», – перераховує Михайло Самусь.

Також експерт хвилюється, що при цьому Україну можуть змусити скасувати лінію розмежування (тобто, нинішню лінію фронту), що багаторазово підвищить ризик подальшого просування російсько-терористичних військ територією України. Окрім того, всі перераховані «загони народної міліції» необхідно буде фінансувати з державного бюджету України.

«Ще один конкретний і яскравий факт. За інформацією ЦДАКР, на окупованих територіях налагоджене виробництво переносних реактивних пускових установок «Град-П». Наявні відомості, які свідчать, що такі установки поставляються Росією на територію Сирії, зокрема для бойовиків Ісламської держави. Крім того, «Град-П» може бути використаний російсько-терористичними військами в рамках сценарію, про який ми зараз говоримо. Тобто, навіть якщо уявити, що важкі озброєння, серед них і системи залпового вогню, будуть виведені на територію РФ, ніщо не заважатиме російським терористам створити приховані запаси Град-П і здійснювати ними обстріли як українських військ, так і мирних населених пунктів з метою провокацій», – застерігає Самусь.

У зв'язку з усім перерахованим вище, експерти ЦДАКР наполягають на тому, що, якщо Росія збереже нинішній підхід, Україні варто відмовитися від Мінських домовленостей і вийти на міжнародному рівні з ініціативою щодо створення нового формату врегулювання російсько-українського конфлікту. При цьому до порядку денного переговорів необхідно внести не тільки питання окупованих територій Донбасу, але і Крим.