Агресія Росії змусила НАТО зміцнюватися

Брюссель – Союз НАТО не хоче нової Холодної війни, заявляють у Північноатлантичному альянсі. Однак через те, що Росія погрожує своєю армією та за її допомогою взялася перекроювати європейські кордони, натовські потужності мусять зростати й зміцнюватися. Тому, на тлі нових викликів безпеці в Європі, союз НАТО провів найбільше посилення колективної оборони з часів падіння Берлінського муру. На часі – подальші інвестиції НАТО в кібербезпеку, розвідку і традиційне озброєння.

​Заспокоєні з плином років після розвалу соціалістичного табору, країни НАТО свої бюджетні діри найчастіше «латали» скороченнями у сфері оборони. Але два роки тому військова агресія Росії та анексія Криму цю тенденцію різко змінила. Нині, каже голова НАТО Єнс Столтенберґ, оборона й безпека стали для держав-союзниць пріоритетом, а скорочення витрат на армії та озброєння практично припинені.

«Причиною зменшення та припинення скорочень витрат на оборону… стала зміна та збільшення викликів у ділянці безпеки. І частиною цього, безумовно, є Росія. Ми бачимо її більш агресивну поведінку на схід від нас. Росія значно інвестувала в свою оборону протягом кількох років та продемонструвала бажання використати свою військову потужність для зміни кордонів у Європі вперше після Другової світової війни», – заявив Стобтенберґ.

Але не лише російська військова агресія в Україні насторожила НАТО. «Впродовж двох останніх років діяльність російської авіації поруч із європейським повітряним простором НАТО збільшилась майже на 70 відсотків. У відповідь літаки країн альянсу понад 400 разів підіймалися в повітря для перехоплення російських літаків-порушників», – пояснює Столтенберґ.

З огляду на це, кількість військ та обладнання на східних кордонах союзу НАТО зростатиме, так само, як і їхні можливості та готовність до дій. Якою саме має бути рівновага між військовою присутністю та реальними потребами безпеки регіону, через півроку вирішить Варшавський саміт НАТО, пояснює Столтенберґ.

Крихкий і неоднозначний «Мінськ»

Поруч із посиленням власних можливостей, Північноатлантичний альянс обіцяє продовження допомоги Україні, Грузії та Молдові в модернізації армій, реформах та протистоянні зовнішньому тискові. Виконання мінських домовленостей, на думку представника НАТО, є крихким та неоднозначним: з одного боку, є якийсь прогрес, з іншого – ситуація погіршується, зокрема, є збільшення обстрілів й випадки повернення важкого озброєння.

НАТО, за даними деяких агентств, планує створити відділ протидії російській дезінформаційній кампанії. «Альянс не буде відповідати пропагандою на пропаганду Росії», – додає Столтенберґ, закликаючи бути ретельними й уважними щодо джерел та достовірності інформації.

«Ми не протиставлятимемо пропаганду пропаганді. Однак ми мусимо бути пильними й готовими відповісти правдою – фактами й статистикою, бо врешті-решт правда візьме гору», – переконаний голова військово-політичної організації.

НАТО залишається якорем стабільності – Столтенберґ

Загалом за минулий рік проведене найбільше посилення колективної оборони НАТО з часів Холодної війни.

Як свідчить звіт НАТО за 2015 рік, держави-союзниці практично перестали скорочувати витрати на оборону. Надалі альянс має намір продовжувати адаптацію до нових викликів на сході та півдні Європи, більше інвестувати в новітнє обладнання, зокрема, для кібернетичної безпеки, розвідки, стеження й традиційного модерного озброєння.

У звіті також зазначається, що брак безпеки поза кордонами НАТО безпосередньо впливає на сферу безпеки всередині держав альянсу. «Ми бачили це на прикладі жорстоких терактів у наших містах, в кризі біженців, у продовженні агресивних дій Росії в Україні та її недавньому військовому нарощуванні в Сирії і Східному Середземномор’ї», – заявили в НАТО.

У підсумках НАТО за минулий рік наголошується: три основні завдання Північноатлантичного альянсу, а саме – колективна оборона, врегулювання криз та безпеки, з урахуванням співробітництва, – важливі, щоб зберегти мир і безпеку в Європі та за її межами.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода