Щеплення, маски, вазелін: як кримчанам захиститись від грипу

У багатьох областях України зростає кількість хворих на грип, оголосили карантин. У Криму карантину поки немає. Чи варто кримчанам боятись грипу, як захиститись від вірусної інфекції і в яких випадках обов'язково потрібно звернутись до лікаря – про це говоримо з колишнім головним дитячим ЛОРом Центру охорони здоров'я матері і дитини в Севастополі Юрієм Іскренко.

​

– Відомо, що карантин у Криму поки не оголошують. Юрію, як ви вважаєте, це правильне це рішення?

– Від 10 до 30 підтверджених випадків грипу – некритичне число. Це у звичайних щорічних рамках, як і 2012, і 2013 року.

– У багатьох областях материкової України оголосили карантин. Як ви вважаєте, чиновники перестраховуються чи це дійсно варто було зробити?

– На території континентальної України зафіксували більшу кількість випадків грипу, ніж у Криму. У середині січня відбулось різке підвищення захворюваності. Тому запровадження карантину було доцільним, особливо в дитячих установах – садах, школах.

​– Юрію, яка профілактика грипу і чи можлива вона взагалі, адже є думка, що вірус мутує і робити щеплення від грипу безглуздо?

– З особистого досвіду скажу, що я щорічно прищеплювався з 2003 року – в листопаді-грудні у нас у Центрі охорони здоров'я матері і дитини проводили профілактичні щеплення. Вони досить ефективні. Я вважаю профілактичну вакцинацію дуже ефективним методом запобігання поширенню грипу.

– Я читав матеріали міжнародних організацій, які говорять, що для держави з великою кількістю міського населення тотальна імунізація була б економічно вигіднішою, ніж лікування й усунення наслідків грипу. Наскільки це може працювати для України і для Криму?

– Я вважаю, що це було би правильно. Наприклад, у нас вакцинацію охочих співробітників проводять за рахунок лікарні, і це обходиться дешевше, ніж відсутність висококваліфікованого і високооплачуваного фахівця впродовж 10-15 днів у період, коли навантаження у лікарів багаторазово зростає. Тож це ефективний спосіб запобігти поширенню захворювання.

– Чи є у вас відомості про доступність вакцин у Криму? Чи є там проблеми з постачанням якісних європейських препаратів?

– Наскільки я знаю від своїх колег, з якими спілкуюсь у телефонному режимі, цього року теж проводили вакцинацію охочих співробітників лікарні, проблем із цим не було.

– Чи є сенс вакцинуватися зараз, коли ми вже наблизились до піку захворюваності?

– Зазвичай максимальна імунна відповідь після вакцинації настає через 30-40 днів. Тобто оптимально було би проводити вакцинацію у середині листопада – на початку грудня. Тоді досягається максимальний ефект. У січні вакцинуватись не бачу сенсу – потрібно було робити це набагато раніше.

​– Наскільки ефективними є засоби профілактики на зразок оксолінової мазі?

– Для профілактики грипу потрібно, щоб слизові порожнини носа і глотки були зволожені і захищені. Оксолінова мазь сама собою не має вираженого ефекту протидії вірусу. Будь-яка жирова, масляна основа дає схожий ефект.

– Тобто, по суті, можна використовувати хоч вазелін?

– Так, можна використовувати для профілактики вазелін, сольові краплі на кшталт «Саліна» або «Аквамаріс» – таких зволожуючих крапель дуже багато. Це потрібно для нормальної діяльності слизової порожнини носа. На слизову дуже погано впливає сухе повітря. Наприклад, у Києві в зимовий період добре опалюються приміщення, і через це сильно пересушується повітря. Якщо вологість повітря в приміщенні становить менше 60%, це тягне за собою пересихання слизової порожнини носа, і вона стає більш чутливою до потрапляння вірулентної слини від хворих довкола.

– Наскільки ефективними є марлеві маски?

– Для хворого – ефективні, він віддає менше вірулентної слини.

– А чи є сенс носити маску здоровій людині?

– Певним чином це захищає, але це, скоріше, «відволікаючі процедури». Коли хвора людина під час дихання, кашлю, чхання поширює менше виділень, це, звісно, краще для людей довкола. Але при цьому маску потрібно змінювати кожні 2 години. Вона не буде працювати тиждень. Тому не всі можуть собі це дозволити. У лікарні стоїть коробка з масками, і лікарі беруть їх одну за одною. Але в житті це важкувато.

​– Як ви ставитесь до самолікування? Чи можна «переходити» грип?

– Треба звертатись до лікаря. Температура, інтоксикація супроводжують не лише грип, але і масу інших захворювань. Для того, щоб поставити точний діагноз, потрібно звернутись до фахівця.

– А як щодо спиртових розтирань, гірчичників – усієї цієї медицини радянських часів?

– Ну як сказати. Це все, звісно, дає якийсь психологічний ефект, але вірусу все одно. На вірус взагалі мало що впливає. Хороших високоефективних препаратів, які можуть впливати на вірус, в нашому асортименті мало.

– Я днями бачив цінники – понад 1000 гривень за упаковку препарату «Таміфлю». Недешева процедура.

– Ефективні препарати взагалі не дуже доступні для купівлі та використання при складній економічній ситуації. Ефективність же їхня вимірюється індивідуально.

– У нас на зв'язку Олена, мама школярки із Сімферополя. Скажіть, чи розповідали дитині в школі про грип, чи проводили якусь профілактику, вакцинування?

Олена: Моя донька навчається у другому класі, і буквально напередодні в школі писали диктант, присвячений профілактиці грипу та ГРВІ. Тобто школярам під диктовку розповідали, що це за вірус, від чого він буває, чому діти хворіють і як із цим боротись.

– Як вам здалось, це була адекватна інформація?

Олена: Дітям просто розповіли, що така хвороба є, і що потрібно робити для того, щоб не захворіти. От і все. У нашій школі, та й в інших школах міста, карантину немає, рівень захворюваності, наскільки мені відомо, на 50% нижчий в порівнянні з минулим роком. Масковий режим не запровадили. Рекомендують при перебуванні в місцях масового скупчення людей користуватися масками, але особливого ажіотажу немає. Навіть у нашому класі, на диво, всі учні присутні на заняттях. Я би сказала, добре, але дивно.

– А чи проводили вакцинацію? Чи пропонували в листопаді-грудні зробити дітям щеплення від грипу?

Олена: Пропонували. І у школі, і в районній поліклініці висіли оголошення, за бажанням можна було прищепити дитину. Крім того, під час планової вакцинації також пропонували прищеплюватись від грипу. Однак я дитину від грипу не прищеплювала.

– Юрію, чим можна пояснити низький рівень захворюваності? Можливо, це результат теплої зими?

– Грип оцінюють не за кількістю, а за якістю: течією, тяжкістю, наслідків захворювання. У Криму зафіксовано два смертельні випадки, проте кожен випадок треба розглядати індивідуально: як хворий лікувався, чи звертався до лікаря, який був вік, стан на момент захворювання, чи були супутні захворювання – все це має значення. Мої колеги підтверджують, що якогось спалаху, зростання захворюваності поки немає – принаймні, у Севастополі.

– Що робити, якщо ви відчули легке нездужання, і в яких випадках потрібно звернутись до лікаря?

– Потрібно не затягувати і вчасно звертатись до лікаря, особливо якщо йдеться про дітей – відразу звернутись до свого педіатра.

– «Не затягувати» – це скільки?

– Упродовж доби потрібно вирішити. Клінічні прояви грипу – це висока температура, інтоксикація, головний біль, а також тахікардія і задишка. Якщо впродовж доби у дитини немає позитивної динаміки, звісно, необхідно звернутись до лікаря і вирішувати, що робити далі.

– Я неодноразово спостерігав ситуації, коли при підвищенні температури батьки відразу починають давати дитині антибіотики. Однак, наскільки я розумію, антибіотики не мають жодного відношення до вірусу. Чи варто давати їх дитині?

– Антибіотики впливають на бактеріальні інфекції, а при вірусі грипу малоефективні. Однак упродовж того ж грипу або інших вірусних інфекцій на третю-четверту добу зазвичай розвивається вторинна інфекція, тобто бактеріальна. Це відбувається внаслідок падіння захисних сил організму. Найчастіше це сапрофітна інфекція, тобто та, яка присутня в організмі постійно, а тут вона починає почуватись трохи краще і пригнічувати організм людини. Ось тут антибіотики можуть працювати ефективно. Але це не означає, що їх потрібно починати приймати з першого дня. Рішення про те, давати чи не давати антибіотики, має базуватись на перебігу захворювання, самопочутті дитини. Рішення має ухвалювати лікар. Найчастіше після грипу виникають бактеріальні ускладнення – гострий середній отит, гострий синусит, гнійні захворювання порожнини рота, глотки. У такому випадку лікар вирішує – призначати антибактеріальну терапію, тобто антибіотики, чи ні.

– Які основні відмінності між грипом і ГРВІ? Чи важливо знати штам вірусу?

– Це потрібно знати людям, які розробляють вакцини. А пацієнтам це не важливо. ГРВІ – це теж, по суті, грип. Дуже багато залежить від ЗМІ, від читання газет і інтернету. Хворий читає, слухає масу інформації і сам вирішує, чи потрібно йому це знати чи не потрібно.

– А потім починається лікування з інтернету.

– Дуже часто. А лікареві доводиться це виправляти. Якщо хворий не звертається по медичну допомогу впродовж декількох днів під час захворювання, це призводить до тяжких ускладнень. При вірусі грипу, який ми спостерігаємо цього року, це пневмонія, запалення легенів, причому у важкій формі.

– Який крайній термін звернення до лікаря?

– У дитини всі процеси відбуваються набагато швидше, набагато швидше погіршується стан. Якщо впродовж доби немає позитивної динаміки, це привід звернутись до лікаря навіть для дорослого, а вже для маленької дитини – тим більше. Тому зі зверненням до лікаря затягувати не можна. Не варто займатись самолікуванням.