Чи буде в Україні конституційна реформа?

Київ – У понеділок, 25 січня, Верховна Рада має визначитись, коли голосуватиме за зміни до Конституції. 51 народний депутат звернувся до Конституційного суду, щоб той вирішив, чи буде законним перенесення голосування на наступну чергову сесію, чи потрібно голосувати лише цього тижня. Експерти кажуть, що скоріше за все голосування перенесуть: питання особливого статусу Донбасу не будуть розглядати, поки Росія не почне виконувати мінські домовленості. Деякі законодавці пропонують новий спосіб ухвалення таких важливих рішень – через Конституційні збори і референдум.

Напередодні сесійного тижня свою позицію щодо голосування змін до Конституції, зокрема щодо особливого статусу окремих районів Донецької і Луганської областей, висловили президент і прем’єр-міністр України. За словами Петра Порошенка, перед голосуванням має бути повністю припинений вогонь, а контроль над кордоном має отримати ОБСЄ. Також президент заявив, що Росія має звільнити українських заручників, зокрема тих, хто незаконно утримується на території самої Росії.

У свою чергу прем’єр-міністр Арсеній Яценюк закликав до проведення референдуму з питань конституційної реформи, у тому числі з питань децентралізації.

Новий порядок вирішення найважливіших для країни питань запропонували автори законопроекту про конституційні збори. Законопроект був зареєстрований ще 18 січня. Його подали представники кількох фракцій – «Народного фронту», «Блока Петра Порошенка», «Самопомочі» і «Батьківщини». Як повідомив Радіо Свобода один з авторів, Ігор Луценко, законопроект не готувався як альтернатива тим конституційним змінам, які вже пройшли перші читання влітку. Мова йде про сам алгоритм прийняття таких рішень.

«Ми пропонуємо вирішувати, зокрема, і такі питання в дещо інший спосіб, аніж вони вирішуються зараз, а точніше не вирішуються. Якщо постане питання про долю тієї чи іншої території – чи ми її приєднуємо, чи ми її від’єднуємо – це має відбуватися шляхом багатоступінчатої системи. І в кінці цієї системи, безумовно, має бути всеукраїнський референдум», – вважає Луценко.

Який сенс голосувати, якщо друга сторона не виконує обов’язки – народний депутат

Законопроект встановлює процедуру підготовки нового проекту Конституції України за умов, що український народ ініціює проведення всеукраїнського референдуму з цього питання. Також зараз Конституційний суд розглядає подання 51 народного депутата про можливість розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції на наступній сесії. За словами одного з «підписантів» подання Віктора Чумака, найближчим часом вони рішення не чекають.

«Я не думаю, що 25 січня вже буде рішення Конституційного суду по цьому поданню. На погоджувальній раді ми побачимо, чи буде питання конституційних змін стояти на порядку денному. Я взагалі думаю, що нам потрібно змінювати Конституцію і робити кроки назустріч мінському процесу, коли будуть виконані перші 10 пунктів, а вони не виконані. Коли одна сторона в повному обсязі виконує вимоги, а інша – не виконує, то який сенс», – заявив Чумак Радіо Свобода.

За словами політолога Володимира Фесенка, відкладення голосування з конституційних змін певним чином узгоджено із західними партнерами.

«У всякому разі про це проінформували наших західних партнерів, і я поки не бачу ніякої критики з їхнього боку. Можливо, це рішення аналізується, але мені здається, що до цього ставляться з розумінням. У суспільній думці є певний розкол з цього питання, але казати, що суспільство проти – було б неправдою», – наголосив Фесенко. На його думку, критичне ставлення до мінських домовленостей пов’язане з їх невиконанням, а не з тим, що населення країни проти мирного урегулювання.

«Якщо Росія піде на поступки в плані виведення військ з Донбасу, передачі українського кордону Україні, тоді може змінитися баланс політичних сил у Верховній Раді», – заявив політолог.

Задоволення «Мінськом» впало майже наполовину – опитування

Одне з останніх опитувань щодо ставлення до мінського процесу показало, що позитивне ставлення впало приблизно наполовину. Згідно із даними Центру Разумкова, якщо в березні мінські домовленості підтримували 34%, то в грудні минулого року – 16,1% опитаних. Негативне ставлення за той же період зросло з 22,2% до 32,%.

Професор національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань також вважає, що очікувати голосування щодо змін до Конституції найближчим часом не варто. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода.

«Зараз шукаються можливості того, як зробити відкладене голосування предметом дипломатичного торгу. Тому й з’явилася ця ініціатива із поданням до Конституційного суду. Ідея в тому, щоб показати, що Україна не відмовляється від цих змін, але ставить їх на паузу», – наголосив Гарань.

На думку експерта, тепер вирішальною є позиція Заходу – Росія все одно скаже, що саме Україна зриває мінські домовленості.

«Коли в Києві були представники президента Франції Франсуа Олланда і канцлера Німеччини Ангели Меркель, вони зустрілись не лише з президентом, а також із представниками Верховної Ради. Президент їм сказав, що, мовляв, його позиція ще не є надрадикальною, йдіть послухайте, що говорять в парламенті. І після зустрічей із представниками фракцій стало ясно, що 300 голосів немає – мало аргументів, щоб за це голосувати», – розповів Гарань.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода