Ялта – За легендою, засновники Ялти, стародавні мореплавці, побачивши береги майбутнього міста, кричали «Ялос, Ялос!», що з грецької перекладається як «Берег, берег!». До Різдва на «ялосі» збудували різдвяне селище і влаштували гуляння. Приїхали торговці з усього Криму і привезли саморобних лисиць, шапки, магніти та інші речі ручної роботи. Чим жило чотириденне селище, організоване ялтинською владою, дізнавався кореспондент Крим.Реалії.
На вхід до Різдвяного селища дивиться графіті з Путіним-мореплавцем, якого зі штурвалом у руках зобразив невідомий автор на безхозній стіні. Проходи до «села» охороняють поліцейські, а його межі, як і будь-якого масового заходу в Криму, окреслюють переносні огорожі.
З висоти свого постаменту на все це міг би подивитися Володимир Ленін, якби пам'ятники могли повертати голову. Селище до Різдва збудували на однойменній набережній.
Усередині селища торгівці в будиночках пропонують вам з'їсти шашлик, плов або чебурек і випити гарячого глінтвейну. В інших будиночках можна купити різноманітні товари ручної роботи. Окремо стоїть майданчик для дітей. Зі сцени грає рок-н-рол. Гості та жителі Ялти фотографуються і дивляться на музикантів, хто сміливіші – танцюють.
І поки вокаліст групи «Кальвадос» повідомляє, що його «бабуся курить трубку», Валерій Лук'янченко із червоною зіркою на голові кличе гостей купити у нього шапку.
Він приїхав на ярмарок із Євпаторії. На прилавку Валерія – в'язані шапочки та іграшки. Особливо він хвалить свою лисицю ручної роботи. Троє жінок, які торгують разом із ним, дякують ялтинській владі «за хорошу організацію». На вимкнення електроенергії на гуляннях не скаржаться, а ось вдома в Євпаторії, кажуть, світло вимикають, але кожен оцінює вимкнення по-різному.
– Незадоволені страшенно, – обурюється жінка в шапці лисиці.
– Свічки, ліхтарі, знаємо, що все це ненадовго, години на дві у нас вимикають, – на противагу їй спокійно каже інша кримчанка.
– Ага! У нас по п'ять, по шість годин не буває, – зауважує її колега.
– А у нас на дві години, – завершує діалог мешканка Євпаторії.
Селище забезпечене світлом, на холодній ялтинській плитці стоїть не один генератор. Торговці з сусіднього будиночка, місцева жителька Марія Латишева і Юлія Довгань із Севастополя, так само торгують ручними виробами і хвалять організаторів. Коли прошу їх дати коментар – погоджуються, коли прошу про запис на камеру – одягають іграшкові корони.
– Найщедріший покупець – із Москви! Дуже цікаві покупці з Індії та англомовні. Не знаю, звідки вони приїхали, але вони з великою радістю купували вироби ручної роботи, – говорить Юлія.
– Спасибі адміністрації, світло не вимкнули, – каже Марія.
– Різдвяні гуляння були забезпечені світлом, музикою і кухнею, тому все було зроблено чудово. Спасибі меру! – продовжує Юлія.
Знайти на ярмарку можна і магніти ручної роботи. Магніти-слова складаються в цілі речення. Наприклад, різнокольорові слова «попутного вітру в парус», викладені одне під іншим, утворюють триколор. Жінка, яка їх продає, розповідати що-небудь відмовляється. Навіть одягає капюшон, щоб сховати обличчя. На прилавку трохи нижче лежить жовто-синій «наш Крим».
З обох сторін від селища розмістились рибалки. Стоячи на березі, вони запускають вудки в море, щоб виловити дорогу кефаль. Риболов Віктор зведення у своєму місті різдвяного селища схвалює. Каже, весело. Радий, що «люди не пиячать, а гуляють».
А ось ялтинець Аркадій вважає, що зараз не час радіти.
– Слід було б не на гуляння, а на дороги подивитись. Треба господарством займатись, а не веселитись. Ці ж дороги обрані для того, щоб людям покращувати добробут. Тут веселощі, а на Дзержинського досі ями на дорогах, – обурюється рибалка.
