Шлях на волю для фігурантів «шпигунських справ» – обмін чи суд?

Київ – Одинадцять років ув’язнення у колонії суворого режиму – таким є вирок російського суду у справі громадянина України Валентина Вигівського, звинуваченого Федеральною Службою Безпеки у «шпигунстві». Фігуранти ще двох «шпигунських» справ – Юрій Солошенко і Віктор Шур – засуджені на шість і дванадцять років відповідно. Правозахисники вважають ці справи політично мотивованими. Тим часом президент Росії Володимир Путін підписав закон, яким фактично дозволив не виконувати рішення міжнародних судів, зокрема, Європейського суду з прав людини.

За даними ФСБ Росії, Валентина Вигівського затримали в анексованому Криму. Під час досудового слідства він начебто «визнав факти вербування російських громадян і ведення розвідувальної діяльності проти Росії». Про це, зокрема, йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті відомства.

Там зазначають: «Іноземець через інтернет залучав працівників організацій російського оборонно-промислового комплексу авіаційно-космічного профілю до збору даних за гроші. Його цікавила закрита технічна документація з провідних перспективних розробок».

Як повідомляє російська новинна агенція «Інтерфакс», адвокат Вигівського заявила, що планує оскаржити вирок через суворість покарання.

Справу Вигівського моніторила російська правозахисниця Зоя Свєтова. За її словами, весь процес відбувався фактично за зачиненими дверима, звинувачений із самого початку не вірив, що його виправдають, але сподівався, що в результаті етапують відбувати покарання в Україну. Обвинувальні вироки винесли і в інших так званих «шпигунських справах» щодо українців, зазначає Зоя Свєтова.

«Другого українця, засудженого на шість років позбавлення волі, 73-річного Юрія Солошенка, відправили 10 грудня по етапу в Нижегородську область, попри те, що він просив помилування у президента Росії і дуже сподівався на це помилування», – розповідає вона. Юрій Солошенко має проблеми із серцем, каже Свєтова, і перевозити його довелось у супроводі медиків.

Міністерство закордонних справ України висловило свій протест і оприлюднило заяву з вимогою звільнити Валентина Вигівського та повернути його в Україну. Там, зокрема, зазначено: «Протягом 15 місяців компетентні органи влади Російської Федерації здійснювали на громадянина України Валентина Вигівського психологічний тиск, намагаючись одержати від нього потрібні слідству свідчення та визнання своєї провини».

Водночас, ідеться у повідомленні, консул не мав доступу до затриманого майже вісім місяців.

Правозахисниця: найімовірніший спосіб звільнення українських політв’язнів – обмін

Російська правозахисниця Зоя Свєтова вважає, що найбільш імовірним рішенням для звільнення українських політв’язнів є обмін. Зокрема, вона нагадує, що естонці пішли на обмін затриманого у Росії їхнього громадянина Естона Кохфера. Але, за словами Свєтової, українські дипломати не роблять для цього достатніх зусиль або роблять, але непублічно, тому про такі кроки їй невідомо.

Звільнення політв’язнів має відбуватись із використанням усіх можливих способів, вважає директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий.

«Колись держава Ізраїль обміняла одного свого військового на понад тисячу полонених супротивника. У цьому випадку порятунок життя українського громадянина, визволення його із в’язниці є пріоритетом, і питання – лише у виході на цей діалог», – зауважує він.

Із такою тезою, однак, не погоджується директор зі стратегічних справ Української гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало.

«Хоча деякі адвокати і заявники кажуть, що не будуть оскаржувати рішення, розраховуючи на якийсь обмін з Україною, я вважаю, що варто боротись до кінця. В принципі, Європейський суд у разі порушення права на справедливий суд може зобов’язати державу переглянути справу», – говорить він.

Президент Росії Володимир Путін 15 грудня підписав закон, що дозволяє Конституційному суду не виконувати рішення міжнародних судів, зокрема Європейського суду з прав людини, якщо вони суперечать російській Конституції. Текст закону розмістили на Офіційному інтернет-порталі правової інформації.

Росія оголосила міжнародно-правовий дефолт щодо прав людини – Бабін

Ухвалений закон ніяк не впливає на обов’язки Російської Федерації перед Радою Європи, вважає Борис Бабін, уповноважений Кабінету міністрів України у справах Європейського суду з прав людини. За його словами, Росія навіть не може відмовитись платити штраф.

«Те, що вони зробили – це фактично такий собі дефолт міжнародно-правовий щодо прав людини. Якщо будуть реальні факти відмов від матеріальної компенсації з боку Росії, її будуть стягувати примусово, бо Росія – експортна держава, вона має якісь активи за кордоном, і ці активи будуть арештовуватись», – зазначає Бабін.

Росія ще до ухвалення цього рішення прямо заявляла у дипломатичних колах, що не буде виконувати «політично заангажовані рішення міжнародних інстанцій, зауважує Олександра Матвійчук із «Центру громадянських свобод». За її словами, Росія – не перша така держава, Білорусь, зокрема, на яку не поширюється юрисдикція Страсбурзького суду, не виконує рішення комітету ООН з прав людини.

«Це не рівень Росії, це не рівень України – це рівень міжнародної спільноти. Є різні рухи, які зараз у цьому руслі працюють. Це – громадська ініціатива за реформування ОБСЄ, це ініціатива кількох країн про позбавлення Росії права вето у Раді безпеки. І коли ми про це говоримо, це здається недосяжною метою, але мені здається, що у часи існування Ліги націй, коли їм говорили, що треба реформуватись, бо інакше такої структури не буде, вони теж дивились на це як на щось космічне», – говорить Матвійчук.

За даними організації, загалом тринадцять українців незаконно затримали в Російській Федерації і ще близько восьми – в анексованому Криму.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода