Перманентні катавасії кримського «перехідного періоду», включно з нинішніми блекаутом і товарними блокадами, судячи зі всього, все ж кардинально не змінили ситуацію на тутешньому ринку нерухомості. Хоча б тому, що кількість будівельних компаній, наприклад, у Сімферополі, що реально зводять житлові комплекси і містечка, не скоротилась і навряд чи найближчим часом скорочуватиметься.
Примітно, що коли на вимогу влади через запроваджений режим тимчасово призупинили виробництво головні підприємства Сімферополя, на будівельних майданчиках міста продовжували працювати. Принаймні там, куди швиденько підігнали добротні дизель-генератори. Наочний приклад сьогоднішніх реалій: на воротах майданчика чорним по білому написано про тимчасове припинення робіт у зв’язку з надзвичайною ситуацією, натомість за самими воротами монтажно-оздоблювальні роботи – у самому розпалі. Тобто майже як у хрестоматійному афоризмі Козьми Пруткова: «Якщо на клітці слона прочитаєш надпис «буйвол», не вір очам своїм». Сьогодні основні гравці на первинному ринку в Сімферополі – «Владоград», «Консоль», «Професіонал», «Грінвуд».
У пошуках свого клієнта
«Конкуренція у нас є, але вона, так би мовити, усвідомлена, – каже директор з маркетингу групи компаній «Грінвуд» Ірина Ізотова. – Конкуренція здорова. Не демпінгуємо, бо це шлях у нікуди».
За словами Ізотової, сьогодні середня ціна житла в новобудовах Сімферополя –приблизно 1 тисяча доларів США. Це готові квартири економ-класу: чорнове оздоблення, тобто бетонна стяжка на підлозі, заштукатурені стіни, батареї з двоконтурним котлом опалення, розводка комунікацій і вхідні двері. Найпривабливішу цінову пропозиція завжди роблять на старті проекту. Приміром, на стадії котловану будинку ціна становитиме 45 тисяч рублів за квадратний метр, на стадії каркаса – на 10 тисяч більше. При цьому клієнт дещо ризикує, програє в часі отримання житла тощо. Щодо попиту, то за останні півтора роки він загалом не змінився. А все тому, що, мовляв, у кримській столиці накопичений дефіцит житла. Аби його повністю ліквідувати, за нинішніх темпів висотного будівництва знадобиться щонайменше три роки.
Нині місцевий житель збіднів, відтак квартири купляє менше. Натомість підтягнувся покупець із материка, з РосіїІрина Ізотова
«На зміну одній категорії покупців, – пояснює Ізотова, – прийшла інша. За України ми здебільшого працювали на внутрішній ринок, на Крим. Нині місцевий житель збіднів, відтак квартири купляє менше. Натомість підтягнувся покупець із материка, з Росії. Наприклад, у нашому житловому комплексі «Баварія» (на вулиці Балаклавській) приблизно 25% квартир придбали саме такі переселенці. Це здебільшого люди працездатного віку з північних російських регіонів. У деяких із них у Криму родичі, давно їх сюди кликали, обіцяли допомогти з працевлаштуванням. Одне слово, люди прагнуть жити у теплі – от і все. Торік серед наших клієнтів було багато переселенців із Донбасу. Сьогодні, як і з України загалом, вже немає. На Південному березі ринок перспективний. Ми його оцінювали, бо мали низку пропозицій, моніторили ситуацію.Там, безумовно, будується лише для приїжджих. Для місцевих, скажімо, алуштинців, ялтинців новобудов немає через високі ціни».
Але Крим сьогодні притягує не лише працездатних росіян. Як нещодавно заявила на засіданні міської ради Феодосії начальник тутешнього пенсійного фонду Людмила Михайлова, фонд із початку поточного року прийняв заяви про взяття на облік від 1032 пенсіонерів, які переїхали з інших регіонів Росії на постійне місце проживання до Феодосійського регіону. Тож тепер у приморському місті 31 339 осіб пенсійного віку.
За словами Ірини Ізотової, надзвичайна ситуація поки що істотно не вплинула на «квартирне питання» в Криму. Будівництво триває, люди на ньому задіяні, вчасно отримують зарплату. Але наслідки НС неодмінно дадуться взнаки у січні-лютому 2016 року. Тоді і без того традиційно падає попит на первинному ринку нерухомості. Тож наслідки блекауту просто додатково цей ринок погіршать. Однак це більш-менш прогнозована картина. «Інші фактори тривожать, – продовжує Ірина Ізотова. – Чи зможе Крим на фоні стагнуючої Росії показувати таку-сяку позитивну динаміку. Я маю звичку порівнювати стан справ у Краснодарському краї, бо він схожий на наш Крим. Там ціни наполовину нижчі від наших. Тож сенсу, скажімо, в Сочі продавити кримське житло (кримська фірма «Владоград» зробила таку спробу – КР) не бачу жодного. Хоча незважаючи на всю розкрученість Сочі, його розкішний формат, клімат і море в Криму зовсім іншого рівня. Коротше кажучи, різноманіття прогнозів сьогодні не бракує. Нам нічого не залишається, як працювати. Робиш, що можеш. А там буде, що буде»
А на «вторинці» – падіння цін
Вторинний ринок житла в цю пору теж традиційно завмер. Утім, упродовж попередніх місяців стрімких сплесків теж не спостерігалось. За словами сімферопольського ріелтора Андрія Самохвалова, ціни на квартири продовжують падати. Приміром, однокімнатну квартиру в кримській столиці можна придбати на 28-30 тисяч, двокімнатну – за 40 тисяч доларів. Цю ж саму тенденцію відзначили і в сімферопольському агентстві «Гарант-нерухомість». «Хоча в людей з материка з’явився інтерес до Криму, – каже співробітниця агентства Анна. – Приблизно 30% наших клієнтів, які за цей час придбали житло на півострові, – приїжджі, літні люди, здебільшого з півночі Росії».
А рієлтор Ірина, як на ринку нерухомості працює вже понад десять років, розповіла про деякі особливості цінової політики. Виявляється, половина її клієнтів продали житло за російські рублі, інші надавали перевагу американським доларам. Пояснення просте: на ці кошти вони збираються придбати нерухомість на материковій Україні. Серед клієнтів Ірини чимало військовослужбовців російського міноборони, які прагнуть отримати житло за держпрограмою військової іпотеки. У цьому випадку безготівкову операцію проводить виключно банк, зокрема місцевий РНКБ. Її сума прописана персональною пільговою житловою субсидією, яку після певного терміну служби видають військовослужбовцю.
На практиці не завжди означає, що власники субсидій автоматично стануть власниками житла. Їхні надії «розбиваються» об інфляцію рубля
За інформацією прес-служби Південного військового округу, протягом 2015 року Міноборони Росії забезпечило в Криму житловими субсидіями близько 150 родин на загальну суму 703 мільйоів рублів. До кінця року планують забезпечити ще близько 70 родин на загальну суму 290 мільйонів рублів. Але на практиці не завжди означає, що власники субсидій автоматично стануть власниками житла. Їхні надії «розбиваються» об інфляцію рубля. Справа в тому, що субсидія індексується лише раз на рік. А за цей період, надто цього року, обмінний курс рубля значно впав по відношенню до того ж долара, на який орієнтуються половина продавців житла в Криму. Сама субсидія має чітко обмежений термін дії, а саме – півроку. Тож якщо військовослужбовець не встиг, то йому потрібно по-новому проходити марудну процедуру її отримання. Принаймні, так розповів моїм знайомим офіцер, переведений до нового місця служби в Крим із Росії, який влітку хотів придбати двокімнатну квартиру у старому фонді Сімферополі за 3, 2 млн рублів. Продавців спершу цілком влаштовувала дана сума. Але за декілька тижнів, поки йшло послідовне оформлення аж трьох пакетів необхідних документів у банку і фінансовому управління міністерства у Москві, рублева «ємність» долара значно зросла. На відміну від покупця це геть не влаштовувала власника квартири, тож угоду довелось скасувати.
До речі, оминають військову іпотеку, що регламентується федеральним законом №214-ФЗ від 2004 року, і кримські фірми-забудовники. «За цим законом, – пояснила директор з маркетингу компанії «Грінвуд» Ірина Ізотова, – якщо ти уклав в офісі з клієнтом угоду, передав її до реєстру, то за 7-10 днів можеш її спокійно вже зареєстрованою отримати назад. І клієнт платить гроші. А у випадку з військовою іпотекою аналогічну угоду не могли зареєструвати впродовж місяця. Отже, забудовник банально не може отримати кошти, щоб розпочати саме будівництво».
