Асан Рефатов

Трагічними є долі багатьох кримськотатарських діячів науки, мистецтва, освіти, представників інтелігенції. Одна з них – доля Асана Рефатова, музиканта, композитора, збирача фольклору.

Асан Рефатов народився в грудні 1902 року (за іншими даними, 1903-го) року в Бахчисараї. Він був третім сином у сім'ї музиканта, знавця народної музики Мамута Рефатова.

​Аркадій Кончевський на початку 1920-х років у статті «Музика кримських татар» написав: «Народних співаків Криму, зберігачів та носіїв старої пісні, народних музикантів залишилось украй мало. Всього кілька осіб. Помруть вони й заберуть із собою назавжди й залишки матеріалів із народної творчості, які служили б цінним внеском до загальносвітової культури».

Завдяки таким музикантам, як Асан Рефатов, вдалося зберегти до сьогоднішнього дня те, що могло бути безповоротно втраченим і загинути у вирі часу...

Особливої уваги заслуговує сім'я Асана Рефатова. Його батько Мамут Рефатов – музикант і збирач фольклору – народився 12 січня 1860 року в Бахчисараї. Він отримав духовну освіту – навчався в мектебе, потім у медресе, після чого викладав у школі при мечеті.

Мамут був прихильником передових методів навчання дітей – із 1913 року він викладав рідну мову для кримських татар у Бахчисарайській гімназії, був знайомий із найвиднішими представниками інтелігенції – видатним просвітителем, видавцем, публіцистом Ісмаїлом Гаспринським, педагогом, згодом видатним громадським діячем Асаном Сабрі Айвазовим, філологом та істориком Османом Акчокракли, художником Усеїном Боданінським, композитором Олександром Спендіаровим, музикантом і фольклористом Аркадієм Кончевським, сходознавцем Олександром Самойловичем та іншими.

Мамут Рефатов прославився як музикант. Він грав на сазі – струнному щипковому інструменті...

Саме батько прищепив Асану і старшому синові Мідату любов до народної музики. Мідат, що народився 1893 року, навчався спочатку в мектебе, а потім у знаменитому Зинджирли медресе в Бахчисараї. 1907-го року він вирушив навчатися до Стамбулу. Під час навчання займався публіцистикою, журналістикою, перекладав турецькою мовою російську літературу ХІХ-початку ХХ століть.

У квітні 1920 року Мідат Рефатов, який притримувався соціалістичних поглядів, був розстріляний білогвардійцями. Другою дитиною в сім'ї Рефатова був Решат, який закінчив Бахчисарайську гімназію й учительські курси, а потім викладав у селі Капсихор. Протягом 1922-1923-х років він працював у Комітеті допомоги голодуючим (допомгол), потім навчався у Кримському державному університеті та в Азербайджанському університеті в Баку. Після чого повернувся до Криму, викладав на робітфаку, в педагогічних технікумах Сімферополя і Ялти. До 1937 року працював у Кримському радіокомітеті.

Свої перші музичні пізнання й навички Асан здобув у батька і старшого брата Мідата – вони навчили його грі на фортепіано і скрипці. Як і його брати, Асан закінчив Бахчисарайську гімназію, а 1922 року вступив до музичного технікуму. Деякий час він працював у Тотайкойському педагогічному технікумі, де викладав музику. За його участю в технікумі був створений духовий оркестр, для якого ним були написані різні музичні твори.

1925 року Асан Рефатов бере участь у знаменитій археолого-етнографічній експедиції Бахчисарайського музею під керівництвом Усеїна Боданінського – в рамках якої він записує кримськотатарський фольклор... Він збирає більше 300 народних пісень.

1926 року в журналі «Ілер» (Уперед) виходить його стаття, де він аналізує музичний матеріал експедиції, більш велика праця «К'иримтатар йирлари» (Кримськотатарські пісні) виходить 1932-го. Ці роботи надзвичайно важливі для вивчення музичної народної культури кримськотатарського народу.

1926 року Асан Рефатов вступає до Бакинської консерваторії, після закінчення якої він викладає. 1930 року Рефат стає диригентом художнього театру, потім – завідувачем навчальною частиною Азербайджанської консерваторії, а незабаром і проректором консерваторії. У 1933 році він – музичний редактор тюркського сектора Азербайджанського комітету радіофікації і радіомовлення при РНК АРСР. Увесь цей час активно творить... Асан Рефатов – автор таких музичних творів, як музичні драми «Лейлі і Меджнун», «Чора Батир», «Таїр і Зоре», що ставилися в Криму. У Баку ставилася його опера «Коваль Гяве», виконувалися сюїта «Шештер», «Кримська сюїта».

1935 року Рефатов повертається на батьківщину до Кримк, де, здавалося, все складається цілком успішно. Наступного року на Всесоюзному Радіофестивалі виконуються його твори і твори іншого відомого кримськотатарського композитора Яя Шерфедінова. Тоді ж у Москві вийшла записана на грамплатівці його драма «Тієї дів ете» (Весілля триває). Взимку 1937-го року йшли репетиції музичної п'єси «Арзи к'из» (Дівчина Арзи).

Масові арешти кримськотатарської інтелігенції на початку фатального 1937 року обривають його творчу кар'єру. Тоді ж, узимку 1937 року, в Баку заарештували літературознавця і тюрколога, професор Бекіра Чобан-заде. А незабаром, у квітні 1937 року, заарештований його брат Решат, через рік та ж доля спіткала батька – глибоко старого Мамута Рефатова.

На допитах слідчі ставили братам питання: «До якого періоду відноситься формування у вас контрреволюційних націоналістичних поглядів?». Решат відповідав, що до націоналістів себе не відносить, а Асан визнав, що в молодості брав участь у діяльності організації «Бірлік», а трохи пізніше, в період свого життя в Баку, спілкувався з Бекіром Чобан-заде. Втім, скоро зізнавальні свідчення про участь у націоналістичній організації студентів у Баку вибивають і з Решата.

21 грудня 1937 року Решату Рефатову висунули звинувачення в тому, що він є «активним учасником контрреволюційної мілліфірківської націоналістично-шпигунської організації і був тісно пов'язаний із агентами розвідувальних органів Туреччини С. Айвазова і Б. Чобан-заде». Айвазов сказав на допиті, що Решат Рефатов працював в Ускуті й мав пряме відношення до ускутського повстання 1929-1930-х років і нібито підготував повстання за завданням партії «Міллі Фірка», будучи тісно пов'язаним із Велі Ібраїмовим. І хоча Решат Рефатов відкидав подібні звинувачення, але на наступних допитах потрібні свідчення були вибиті – і на цьому слідство скінчилося. Особливою нарадою при НКВС СРСР від 14 лютого 1938 року Решат Рефатов був засуджений за контрреволюційну діяльність до 8 років виправно-трудового табору, відбував покарання в таборі в Архангельській області РРФСР.

Виїзною сесією Верховного Суду СРСР судили його брата – відомого композитора Асана Рефатова. За свідченням сестри Айше, «27 квітня 1937 року Асан був репресований органами НКВС. Усі його твори конфісковані й вилучені. Відтоді Асан Рефатов зник безслідно. Після викриття культу особи на запити 1958 року я отримала таку відповідь: « 1957-го року 10 жовтня Асан Рефатов посмертно реабілітований рішенням колегії Верховного суду СРСР», але про його долю й конфісковані твори досі немає жодних відомостей».

Услід за синами був заарештований і батько. Під час слідства був проведений усього один допит. Заарештований Мамут Рефатов не підтвердив своєї участі в курултаєвському русі й те, що він у минулому був членом партії «Міллі-Фірка», але все одно Мамут Рефатов був засуджений до розстрілу.

Настільки трагічно склалися долі видних представників кримськотатарської музичної культури... На жаль, наслідки цієї трагедії ми відчуваємо й сьогодні...