Німецький щоденник Die Welt пише, що українці скоро зможуть їздити до ЄС без віз – за даними дипломатичних джерел, із середини 2016 року. А щоденник The Financial Times інформує, що на коаліцію в Україні чекає голосування про недовіру урядові в час, коли в державі наростають корупційні скандали. The New York Times, у свою чергу, ставить під сумнів заклики віце-президента США Джо Байдена до України боротися з корупцією в той час, коли його син служить у раді директорів газової компанії Миколи Злочевського, колишнього міністра довкілля за влади Януковича. А The Wall Street Journal Europe присвячує статтю тому, що «МВФ перелаштовує правила кредитування на підтримку України».
Німецький щоденник Die Welt пише, що «Українці і грузини скоро зможуть їздити до ЄС без віз». Як пише газета, українці і грузини зможуть робити це слідом за громадянами Туреччини вже наступного року. Видання заявляє, що «поінформовані дипломатичні джерела у Брюсселі» заявляють: безвізовий режим для громадян України і Грузії почне діяти з середини 2016 року.
Обидві країни можуть очікувати на позитивний звіт Європейської комісії 15 грудня. Але, наголошує газета, посилаючись на свої джерела, «від Києва, з погляду Єврокомісії, вимагатиметься ще досягти поліпшень у певних галузях, наприклад, у боротьбі з корупцією, до весни 2016 року».
При цьому видання нагадує й заклики віце-президента США Джо Байдена до Києва боротися з корупцією і наводить його слова у Верховній Раді: «Неможливо знайти іншу демократичну країну у світі, де так розквітла ракова пухлина корупції».
Німецька газета пише, що «безвізовий режим для України в ЄС розуміють і як посилення позицій президента України Петра Порошенка – його варто винагородити таким чином за його реформаторські зусилля».
«Брюссель прагне міцніше прив’язати Україну до Європейського союзу, і, крім безвізового режиму, цьому служить і угода про вільну торгівлю, що вступає в силу, всупереч протестам Росії, з 1 січня 2016 року», – мовиться у статті.
Газета додає, що громадяни України і Грузії в майбутньому зможуть перебувати в Євросоюзі (точніше, у країнах «шенгену» – Ред.) до трьох місяців упродовж кожних півроку (точніше, до 90 днів протягом кожних 180 днів – Ред.), і при цьому без права на працевлаштування.
Центр європейської політики, Фрайбурґ, Німеччина: «Єврокомісія хоче скасувати візовий обов’язок для Грузії й України, цитує Welt дипломатичні кола».
«На коаліцію в Україні чекає голосування про недовіру в час, коли наростає скандал» – так названа стаття у щоденнику ділових кіл The Financial Times із Великої Британії. Як пише її київський кореспондент, нестійка прозахідна коаліція в Україні ризикує розпастися, а тим часом наростає рух на підтримку вотуму недовіри урядові, його спричинила маса корупційних скандалів, пов’язаних із високопосадовцями. Це голосування, якого дедалі більше вимагають парламентарі, як очікують, відбудеться вже у п’ятницю.
Як пише газета, віце-президент США Джо Байден провів цього тижня два дні у столиці України, закликаючи до єдності й до глибших зусиль для придушення корупції, на знак занепокоєння долею прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. А за зачиненими дверима, як стверджують, він висловлював занепокоєння, що Україна, можливо, не в змозі створити кращої дієздатної коаліції, ніж нинішня, заснована на партіях Яценюка і президента Петра Порошенка, найбільших у парламенті за числом місць.
Крім того, мовиться у статті, «Вашингтон також занепокоєний, що Росія, з допомогою декого з українських олігархів, намагається роздмухати в суспільстві гнів через корупційні скандали, щоб дестабілізувати прозахідний уряд».
Як пише журналіст видання, голосування за недовіру урядові загрожує спричинити ще один період політичної непевності в час, коли Україна все ще протистоїть підтримуваним Росією сепаратистам у своїх східних регіонах. Це також ускладнить відносини Києва зі США і ЄС, його головними джерелами підтримки на Заході, і заморозить програму допомоги від МВФ на 17 мільярдів доларів. А тим часом, пише щоденник, один із чільних українських посадовців визнав, що голосів за і проти уряду може бути майже порівну, а шанси на перемогу супротивників уряду оцінив як «можливо, дещо менш як 50 відсотків».
А поки йдуть суперечки навколо прем’єра і звинувачень щодо його причетності до олігархічних схем отримання прибутків, мовиться у статті, українські засоби інформації зосереджуються й на звинуваченнях у корупції серед політиків і підприємців, наближених до президента Порошенка, який постає перед дедалі більшою внутрішньою боротьбою в його власній партії, а його рейтинг упав удвічі від часу виборів 2014 року.
Газета також пише: «Василь Грицак, голова Служби безпеки України, попередив, що сварлива українська політика і повсюдна корупція є тими слабкостями, з яких користається Росія. «Ми не маємо досить політичної єдності. Деякі олігархічні групи намагаються зміцнити свої позиції і водночас грають на користь інтересів Кремля, дискредитуючи керівництво держави», – сказав Грицак».
Візит віце-президента США до Києва згадав і американський щоденник The New York Times, який опублікував статтю: «Джо Байден, його син і справа проти українського олігарха». Одним із пунктів порядку денного візиту Байдена було заохотити до рішучішої боротьби проти буйної корупції в Україні і твердіших зусиль для того, щоб обмежити владу олігархів – але довіру до антикорупційного послання віце-президента міг підірвати зв’язок його сина Гантера Байдена з однією з найбільших приватних газових компаній в Україні Burisma Holdings та з її власником Миколою Злочевським, що був міністром екології України за колишнього президента Віктора Януковича, перш ніж був змушений утекти з країни.
Видання нагадує, що 45-річний Гантер Байден, колишній вашингтонський лобіст, став членом ради директорів компанії Burisma у квітні 2014 року – і того ж місяця у Великій Британії у процесі розслідування справи про відмивання грошей заморозили в лондонському банку рахунки на 23 мільйони доларів, що, як стверджують, належали Злочевському. Але після того, як українські прокурори відмовилися надати документи, необхідні для розслідування, британський суд у січні наказав розморозити ці кошти.
Відмова Генеральної прокуратури України співпрацювати в цьому розслідуванні стала мішенню гострої критики посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, який у вересні назвав власника компанії Burisma на ім’я. Він нагадав, що британські правоохоронці попросили чиновників ГПУ надіслати документи на підтвердження підстав для арешту коштів Миколи Злочевського. «Замість цього вони направили листи адвокатів Злочевського, у яких ішлося про те, що ніякої справи проти нього немає. У результаті британський суд зняв арешт із активів, і незабаром гроші вивели на Кіпр», – наголосив тоді посол.
У тому виступі посол США закликав розслідувати провину посадовців ГПУ, які писали ті листи, але не згадував про зв’язок із компанією Злочевського сина віце-президента США.
У статті наведено думку фахівця з українських питань Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Едварда Чау, який вважає, що участь сина віце-президента США у фірмі Злочевського підриває антикорупційне послання Україні адміністрації президента Барака Обами.
Та речниця віце-президента Кейт Бедінґфілд наголосила, що бізнес Гантера Байдена не має ніякого впливу на позицію його батька щодо України. «Гантер Байден – приватна особа, юрист. А віце-президент не надає підтримки ніяким окремим компаніям і не має стосунку до цієї фірми. Віце-президент уже роками енергійно вимагає від України, і публічно, і приватно на зустрічах із її керівниками, робити все, щоб розслідувати справи про корупцію і притягувати до відповідальності винних відповідно до принципу верховенства права. І це знову буде головним пунктом у перебігу його візиту цього тижня», – сказала речниця Байдена перед його поїздкою до Києва.
А речник компанії Burisma Раян Тугі сказав газеті, що сам Гантер Байден не буде їй нічого коментувати.
Автор статті звертає увагу: «Віце-президент Байден відіграє провідну роль у політиці США щодо України в часи, коли Вашингтон намагається протистояти вторгненню Росії на сході України. Його візит цього тижня до України був уже п’ятим на посаді віце-президента».
Крім того, у статті згадано і слова колишнього (1998–2000) посла США в Україні Стівена Пайфера, який звернув увагу, що в апараті віце-президента США, найімовірніше, простежили за тим, щоб не було підстав пов’язувати між собою дії батька й сина Байденів, і висловив сподівання, що це дійсно так. «Я думаю, що віце-президент зробив дуже добру роботу, поширюючи антикорупційні сигнали Україні, і було б дуже неприємно, якби щось таке підірвало ці сигнали», – сказав колишній посол американському виданню.
Американський політолог і дослідник Kathleen Frydl: «Про це згадували вже місяці тому; дивуюся, як мало уваги це привертає».
Американський письменник Ivan G. Goldman: «Син Джо Байдена мочить дзьоба (отримує свою частку нечесного прибутку; з лексикону сицилійської мафії – Ред.) в Україні, а його татусь їде туди читати лекції проти корупції».
А європейське видання американського щоденника The Wall Street Journal присвячує статтю тому, що «МВФ перелаштовує правила кредитування на підтримку України». На таку зміну Міжнародний валютний фонд пішов у вівторок, щоб прокласти шлях до нового термінового надання коштів Україні і підірвати економічний тиск Росії на колишню радянську республіку, пише газета.
Як мовиться у статті, раніше правила МВФ не давали можливості кредитувати країни, що мають борг перед іншими країнами, і ця політика зупинила б програму допомоги Україні від МВФ, якби Київ не сплатив свій борг перед Кремлем у 3 мільярди доларів до кінця року.
Міністр фінансів Росії Антон Силуанов назвав рішення МВФ «поспішливим і упередженим», пише газета.
Але, додає автор статті, МВФ уже роками думає про те, щоб переглянути свою політику кредитування боржників, так що нинішній крок не пов’язаний із самою лише Україною. Та ця зміна «йшла повільною траєкторією крізь щільну бюрократичну й політичну машинерію фонду, аж доки українсько-російська безвихідь не поставила під загрозу програму допомоги, й тоді фонд прискорив свій розклад розгляду зміни правил», мовиться у статті.
Але, додає газета, і після цього рішення фонду позика Україні лишається під загрозою. «Останній транш від МВФ відкладається вже місяцями через суперечки навколо бюджету на 2016 рік у нестійкому коаліційному уряді в Києві», – пише видання.
Ariana Gic Perry, редактор інтернет-журналу про зовнішню і внутрішню політику Росії Intersection Project, Брюссель: «МВФ змінив політику не кредитувати боржників. Україна тепер може відмовитися повертати борг Росії, не ставлячи під загрозу програму допомоги».
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
