Доступність посилання

ТОП новини

Енергоблокаду Криму частково зупинили з Києва?


Часткове освітлення центральних вулиць Сімферополя. 8 грудня 2015 року
Часткове освітлення центральних вулиць Сімферополя. 8 грудня 2015 року

В окупованому Криму тривають обшуки у справах, порушених проти ініціаторів блокади півострова. Тим часом у Києві лідери кримських татар заявляють, що лише на два тижні частково припинили енергетичну блокаду півострова і зажадали від української влади офіційної заборони на електропостачання на окуповані території. Експерти припускають, що призупинити блокаду лідери кримських татар змушені були через зовнішній тиск і через це виникла неузгодженість між лідерами Меджлісу та ініціаторами блокади.

Вранці 9 грудня у Криму російські силовики провели обшук у колишнього керівника телеканалу ATR Ельзари Іслямової. Обшук відбувся в рамках розслідування кримінальної справи стосовно одного з ініціаторів громадянської блокади Криму та власника телеканалу ATR Ленура Іслямова.

«Шукали документи, які підтверджують причетність будь-кого до «злочинної» діяльності Ленура Іслямова. Але нічого не знайшли», – розповів адвокат Джеміль Темішев.

Окупація має бути максимально дорогою – Чубаров

Втім, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров заявив, що енергоблокаду Криму призупинили на два тижні, щоби влада змогла оптимізувати енергозабезпечення Херсонської області.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

«Виходячи з багатьох причин, у тому числі з того, що неробоча гілка «Каховка – Титан» заважає забезпечувати електропостачанням декілька районів Херсонської області, учасники блокади Криму вирішили надати можливість забезпечити постачання лише з однієї гілки, якою зараз до Криму подається 220 МВт замість 850 МВт, які надавали до 22 листопада», – пояснив він із трибуни парламенту.

Рефат Чубаров також закликав Верховну Раду ухвалити закон, який заборонятиме енергопостачання окупованих територій. За його словами, ці питання треба вирішити до 1 січня і максимально зробити дорожчим для окупантів утримання Криму.

Раніше лідери кримських татар заявляли, що енергопостачання Криму буде відновлене лише після звільнення російськими окупантами політичних в’язнів: семи кримських татар та двох українців. І хоча ці умови не були виконані, кримські татари невдовзі пішли на поступки. Через це виникла незгода між учасниками блокади – кримськотатарськими активістами та представниками «Правого сектора». Останні відмовилися від подальшої участі в акції.

Енергоблокаду проривали з Києва – експерт

Експерт з питань Криму Володимир Єгоров припускає, що лідери кримських татар змушені були піти на поступки під тиском української влади та її західних партнерів.

Володимир Єгоров
Володимир Єгоров

«Керівництво Меджлісу кілька разів зустрічалося з президентом з цього приводу. І попервах позиція Мустафи Джемілєва також змінювалася», – розповідає він.

За словами експерта, через зняття енергоблокади виникли непорозуміння не лише між кримськотатарськими та українськими активістами, а й між координатором блокади Ленуром Іслямовим та лідерами Меджлісу.

«Іслямов наче перетягує ковдру на себе. Бо Джемілєв, як лідер кримськотатарського народу, каже одне, а активісти – інше. У них явна неузгодженість позицій – це помітно впродовж останніх 10 днів», – зазначає Володимир Єгоров.

Утім, тепер кримськотатарські лідери вимагають, аби українська влада публічно визначила свою позицію з приводу блокади окупованого півострова.

У вересні кримськотатарські та українські активісти розпочали акцію з економічної блокади Криму, а 22 листопада були підірвані опори ЛЕП, через що до Криму перестала надходити електроенергія. Однак 8 грудня електропостачання Криму з території України частково відновили.

Хроніки «електроапокаліпсису» Криму

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

XS
SM
MD
LG