Брюссель – Міністри закордонних справ країн НАТО запросили Чорногорію стати 29-м членом Альянсу. Таким чином, Альянс продовжує свою політику відкритих дверей та розширення, якою обурюється Москва. Однак у Кремлі одразу заявили про те, що мають наміри на таке рішення НАТО вжити відповідні заходи.
Рішення, що було назване «історичним», і яке започатковує переговори про вступ Чорногорії до НАТО, у Брюсселі одностайно підтримали 28 міністрів закордонних справ країн-союзниць.
Однак в Росії вістку про ці наміри, які міністр закордонних справ Сергій Лавров ще раніше називав «провокацією», сприйняли критично: на думку московських можновладців, «такого роду ініціатива несе потужний потенціал протистояння, і це не сприятиме встановленню миру й стабільності на Балканах і в Європі в цілому».
Тим часом, як Рада федерації Росії погрожує припиненням військово-технічної співпраці з Чорногорією, а прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков каже про наміри вжити заходи у відповідь, у Брюсселі голова Альянсу Єнс Столтенберґ нагадує: фундаментальний принцип полягає у тому, що будь-яка держава сама вирішує, членом якого безпекового союзу вона хоче бути.
Жодна інша країна світу не має права втручатися в цей процесЄнс Столтенберґ
«Це рішення не щодо Росії, а щодо Чорногорії і НАТО. Так само, воно не націлене проти росіян, а стосується нашої спільної безпеки – безпеки двадцяти восьми держав-союзниць і Чорногорії. І жодна інша країна світу не має права втручатися в цей процес», – додає голова НАТО.
Союзу НАТО нічого боятися, він – для оборони – Керрі
Держсекретар США Джон Керрі на погрози з боку Москви щодо кроків у відповідь на рішення НАТО через рік-два мати серед своїх членів і Чорногорію реагує: Північноатлантичний альянс – організація оборони, а не нападу, нічого її боятися.
Великою помилкою Росії буде ворожо реагувати на рішення країни, яка задля цього працювала вже протягом десяти роківДжон Керрі
«Це на націлено на росіян, а зосереджено на оборонному потенціалі проти будь-якої загрози, включно з «Ісламською державою», відповіддю на міграцію та інші речі, – каже Керрі. – Великою помилкою Росії буде ворожо реагувати на рішення країни, яка задля цього працювала вже протягом десяти років».
Адже рішення відкрити двері НАТО для Чорногорії «не стало громом серед ясного неба», та й врешті-решт – це рішення базоване на прагненні людей почуватися у безпеці, зауважує американський держсекретар.
Чорногорія, яка проголосила незалежність у 2006 році, очікувала від НАТО цього запрошення давно.
«Російський слід»
Міністр закордонних справ цієї країни Ігор Луксіч у брюссельській штаб-квартирі Альянсу заявив, що «це великий день для його країни, і цього рішення вона заслуговує». Влада країни протягом тривалого часу активно працювала на дипломатичному рівні, досягла успіхів у сфері реформування свого оборонно-безпекового сектору за натовськими стандартами та агітувала за посилення підтримки членства в Альянсі всередині цієї невеликої західнобалканської держави.
Водночас, вплив Росії у цій державі також відчутний: в організації останніх акцій антинатовського протесту влада вказувала на «російський слід».
Cвого часу російський олігарх Олег Дерипаска вклав свої інвестиції у чорногорський алюмінієвий комбінат, а на адріатичному узбережжі росіяни донедавна масово скуповували нерухомість. Однак, як стверджують місцеві оглядачі, пік процесу великих російських вкладень у економіку Чорногорії вже минув, та й російськими грошима долю цієї країни не змінити.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
