Блекаут після анексії

Енергоміст, що прокладається з Кубані через протоку в Керч, не вирішить проблем півострова. Вся енергетична система Криму збудована від Перекопу, тому кабель потрібно дотягнути до Джанкоя і вже звідти розподіляти електроенергію на весь регіон. З такою заявою виступив колишній голова Бахчисарайської районної адміністрації та член Меджлісу Ільмі Умеров. Екс-чиновник безпосередньо пов'язує кризову ситуацію в Криму зі звільненням політв'язнів, яких утримує місцева влада на півострові.

Населення Криму більше десяти днів живе в екстремальній ситуації, після того як у Херсонській області невідомі підірвали електроопори, якими йшла електроенергія на півострів. Командир штабу «Громадянської блокади Криму» Ленур Іслямов і його прихильники пустили ремонтників відновити опори, однак питання подачі електрики з України в Крим відкладене. Тим часом люди на півострові поступово адаптуються до нових для себе умов, зокрема, і в Бахчисараї, де живе заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров:

– Скільки разів на день вам подають світло і що встигаєте зробити за цей час?

– У Бахчисараї – два рази на добу по 3 години, один раз опівночі, другий раз о дев'ятій ранку. За цей час заряджаєш усі батарейки, дружина встигає перепрати білизну і ще вистачає енергії на інші гігієнічні процедури. Генератор я вмикаю по 4-5 годин на день, це ще один відрізок часу для вирішення побутових проблем. Отже, я не дуже сильно мучуся. Але є генератори великої потужності, на яких працюють лікарні, соціальні об'єкти, адміністративні будівлі, це дороге задоволення – вони всі вимагають заправки, а з пальним в перші дні виникли колосальні проблеми. Щоправда, зараз хороша погода. Мабуть, пригнали до Криму пару танкерів з бензином, ажіотажу сьогодні вже немає.

– Вода і продукти – як ви вирішуєте ці проблеми?

– У нас у приватному будинку є водопровід, він підключений до насосів, а у дворі колоночка, підключена до мереж водоканалу. За необхідності відрами заносимо воду. Продукти – холодильник встигає набрати трошки холоду, і якщо його часто не відкривати, він до наступного увімкнення гарантує низьку температуру. Що стосується продуктів – останнім часом люди перестали ходити у великі магазини, повернулися на ринки і вуличні базари. Асортимент трошки скоротився, з цими турецькими санкціями ще більше зменшиться, але жити можна. Інше питання – різко підскочили ціни на товари.

– Що відбувається з медициною? Чи є можливість ходити до лікаря і придбати ліки?

– На щастя, я сам лікар, хоча в мене болячок достатньо, операцію на серці переніс, ще в мене хвороба Паркінсона, але в лікарню звертатися не доводилося. За тією інформацією, якою володію, там становище катастрофічне; медикаментів, навіть незалежно від блокади, дуже сильно не вистачало, хворим не виписують потрібні ліки, намагаються лікувати тим, що є. Це створює проблеми з якістю лікування. Вчора пройшла інформація, що тяжкохворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні, вивозитимуть за межі Криму. Чесно кажучи, не знаю, почався цей процес чи ні.

– Ви живете у великому будинку. Чи відрізняється життя в приватному секторі з городом і садом від життя людини в квартирі?

– Значно відрізняється. Люди, які живуть на землі, завжди можуть розвести багаття і приготувати їжу, в туалет сходити, який у дворі майже у кожного ще зберігся. У багатоповерхових будівлях усе це набагато складніше. Я тільки в гостях там буваю, але, наприклад, коли немає води, уявіть собі, що вам необхідно сходити в туалет. Я не кажу про те, щоб прийняти душ.

– Які підприємства працюють, а що припинило функціонування?

– Дитячі садки закриті. У мене онучка ходить до школи, якісь уроки скасували, якісь зберегли, але на 2-3 години діти з'являються в навчальному закладі. Лікарні приймають пацієнтів. Підприємства, ті, які сильно залежить від електрики, призупинили роботу, але хлібозаводи, молочні комбінати, цементзаводи функціонують. Не можна сказати, що життя зупинилося в Криму.

– Сформулюйте цілі і завдання тих, хто організував цей блекаут і порушив звичайне життя громадян, зокрема, і ваше.

– Спочатку була торгова блокада, яка десять днів тому переросла в енергетичну. Можна сказати, ініціатори скористалися моментом. Хтось зруйнував електричні опори, учасники громадянської акції перешкодили ремонту ЛЕП і поставили жорсткі умови. Наприклад, Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров у прямому ефірі сказали: вони сприятимуть подачі електроенергії на Крим у разі, якщо влада півострова звільнить політичних ув'язнених, які утримуються в Криму. Якщо я не помиляюся, їх дев'ять осіб. Якщо звільнять, то можна говорити про якісь послаблення цієї блокади.

– Ви підтримуєте їхні вимоги? Адже страждають від енергетичної блокади майже два мільйони жителів півострова, і ви серед них.

– Я не тільки підтримую, а навіть більше... Вони вчора говорили тільки про одну умову, а треба говорити про припинення окупаційного періоду, повернення Криму в межі України, відновлення всіх кордонів країни, а також виведення російських військ із Донецької та Луганської областей.

– Як люди отримують інформацію? Що вони дивляться та якій інформації надають перевагу?

– Люди в Криму за переконаннями розділилися умовно на три категорії. Одні, прихильники Росії, – дивляться тільки НТВ, 24-й канал тощо, російські передачі, які їх дурять або зомбують. Частина, серед них переважна більшість кримських татар, дивляться тільки українські програми, і я сам також, плюс користуються інтернетом. І невелика частина – це ті, кому все байдуже. Правда, вони починають вже обурюватися, куди вляпалися, навіщо брали участь у референдумі. На жаль, цей сектор, поки невеликий, але добрий початок – половина діла. Головне, люди починають прозрівати, думати, розуміти, що їх ввели в оману з цим референдумом, з виборами до місцевих рад вже за російськими законами.

– Чи можна говорити про те, що проросійськи налаштована частина населення – найбільша?

– На жаль, так. Але мені їх щиро шкода. Це люди, які два дні тому вийшли з пов'язками на голові «Удар у спину», спалили опудало президента Туреччини Ердогана. Ця категорія зомбована російською пропагандою, яка вибудувана винятково на брехні. Коли бачиш дурні витівки людей, які підтримуються владою, то розчаровуєшся в них. Пам'ятаєте, ми колись розмовляли з вами і говорили, що нам, татарам, перешкоджають проводити традиційні заходи, забороняють в'їзд лідерів, ми не можемо виводити своїх прихильників на площі Сімферополя та районних центрів. А акцію зі спалювання опудала лідера суверенної, досить сильної держави, як Турецька Республіка, організувала сама влада. Не було ніяких огорож, металодетекторів тощо, і ніхто нікого, звичайно, не переслідує і не карає. Навпаки, влада сама організувала масовий захід, зігнавши людей на площу і влаштувавши це посміховисько.

– Наскільки розколота кримськотатарська спільнота?

– На жаль, розкол присутній, татари розділилися приблизно так: п'ять відсотків підтримують колабораціоністів, які пішли в держструктури і співпрацюють з російською владою. Можу назвати деяких – віце-спікер парламенту або Держради, як він тепер називається, Ремзі Ільясов, віце-прем'єр уряду Руслан Бальбек, віце-мер міста Сімферополя Тейфук Гафаров... Останнім часом їхні ряди поповнив муфтій Криму, він увійшов до Ради муфтіїв Російської Федерації і дуже активно займає колабораціоністську позицію. Всі перераховані є членами Меджлісу кримськотатарського народу. За ними стоять 3-5 відсотків, не більше, кримськотатарського електорату. Відсотків 15 – це люди, яким байдужа політика: що червоні прийдуть, що білі – шапку змінив і вперед. Якщо скласти, виходить 20 відсотків тих, на кого не можна розраховувати. Решта вісімдесят відсотків орієнтовані на виборний представницький орган кримськотатарського народу, Меджліс кримськотатарського народу.

– Чого чекає від турецької влади кримськотатарський народ, від офіційної Анкари?

– Думаю, офіційна Анкара має співпрацювати з офіційною Україною і сприяти деокупації Криму. І коли Крим повернеться до складу України, тоді починати відновлювати втрачені зв'язки. Сподіваємося, що від них підуть якісь серйозні інвестиції, зокрема, в обіцяне будівництво Соборної мечеті і багато інших проектів, які Турецька Республіка могла б здійснювати в Криму, але не буде цього робити, поки Крим анексований, поки Крим не повернуть на своє місце. Поки ми перебуваємо у складі Російської Федерації, ніякої співпраці з Турецькою Республікою у Криму не буде.

– Чи не викликає кримськотатарський народ роздратування у інших народів і національностей півострова через непримиренну позицію Чубарова, Джемілєва, особливо через дії Ленура Іслямова?

– Я навіть більше скажу, ці настрої підігріваються владою та правоохоронними органами. Звичайно, викликає і роздратування, і невдоволення. Але, коли вони на референдумі розпоряджалися нашою батьківщиною, коли вони на нашій землі встановили окупаційну владу, всупереч нашому бажанню, всупереч законодавству держави Україна, всупереч обіцянкам Росії і ще кількох країн за Будапештським меморандумом про гарантії кордонів, коли вони все це втілювали в життя, нас це теж дратувало.

– Ви виключаєте якісь міжнаціональні сутички на тлі енергетичної кризи?

– Я думаю, що на тлі енергетичної кризи міжнаціональних сутичок не буде. Швидше, збільшиться кількість тих, хто усвідомив, куди їх Путін завів. Антиаксьоновські або навіть антиросійські настрої посилюватимуться. Якщо ви уважно стежите за ситуацією в Криму, навіть з тієї інформації, що подається заангажованими телевізійними каналами, ніде немає інформації, що хтось звинувачує кримських татар у цій блокаді. Я, принаймні, такого не чув.

– Ваша позиція зрозуміла, ви її не приховуєте, чи немає у вас страху перед російськими спецслужбами, які можуть прийти у ваш будинок?

– Не можу сказати, що нічого не боюся. Я боюся, але я ще більше не хочу, щоб продовжувалося це правове свавілля й окупаційний період. Тобто я цього не хочу більше, ніж в мені є страху за свою особисту безпеку.

– Коли Москва збудує енергоміст, чи вирішить цей кабель проблему енергопостачання півострова?

– Я не дуже великий фахівець у цій сфері, все ж лікар, але багато років очолював Бахчисарайську районну адміністрацію. З особистого досвіду і прочитаного в інтернеті можу сказати: подавати електроенергію через Керч для Криму – все одно що кровопостачання людини забезпечувати не від серця, а від ноги. Вся енергетична система Криму збудована від Перекопу, а якщо за містами дивитися – від Джанкоя. Кабель потрібно дотягнути не тільки через протоку, там чотири кілометри, до Керчі, а до Джанкоя, і з Джанкоя розподіляти електроенергію по Криму. Альтернатива – збудувати всю енергосистему від Керчі, але це в сто разів здорожує проект. Другий момент, Краснодарський край теж вважається енергодефіцитним, і вони не можуть дати стільки, скільки Криму потрібно для повного забезпечення його потреб.

– Ви вважаєте, що енергопостачання Криму в будь-якому випадку залежатиме від материкової України?

– Зараз ці тимчасові енергогенератори забезпечують до однієї третьої потреб Криму, але дуже хаотично, при появі кабелю, який прийде з Краснодарського краю, кількість електроенергії буде не більше, ніж є зараз. Генератори замовкнуть, але енергії не додасться. Проблема Криму занадто сильно зав'язана на материковій частині України. Коли затівали анексію півострова, напевно, мали би думати і про продукти харчування, і про воду, про яку зараз замовкли, а вже два роки сільськогосподарського врожаю в Криму немає. Такі речі, як зміна кордонів, не робляться революційним шляхом упродовж дуже короткого часу. Треба було все це прорахувати, готувати населення, проводити всеукраїнські, тобто загальнодержавні референдуми, не порушуючи ніяких правил. Запитати думку корінного народу, який претендує на якусь форму державності на цій території. Якісь цивілізовані методи, взагалі, у світі існують, а пішли нецивілізованим шляхом, і тепер отримують результати.

– І все ж, якого ефекту ви очікуєте від блекаута?

– Я не вважаю, що в результаті енергетичної блокади одномоментно Крим повернеться і всі проблеми вирішаться. Якщо нам вдасться вирішити хоча б деякі питання, а найголовніше, якщо ще якась частина населення прозріє і почне розуміти, що вони вляпалися в негарну справу, то це було б чималим досягненням. А якщо звільнять політичних ув'язнених, знову ж таки це тих, яких ми вважаємо політичними в'язнями, насправді їх набагато більше, і не тільки в Криму, але й на території Росії, типу льотчиці Савченко, і там ще велика кількість полонених є. Багато про що можна говорити. Я знав, що це все одно колись станеться, не очікував, звичайно, що відбудеться шляхом підриву опор, я думав, що влада в Україні сама скасує незаконний договір, який Міністерство енергетики підписало з Російською Федерацією на частину території, яка за українським законодавством називається – Автономна Республіка Крим, Україна. Міністр «наш» підписав договір з неіснуючим Кримським округом Російської Федерації! – говорить Ільмі Умеров.

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода