Нещодавно довелося мені поспілкуватися із вчителькою однієї з кримських сільських шкіл. Каже, ні вона, ні її колеги і не уявляли, що така бюрократія може існувати в реальному житті. І поготів не думали, що вона може безпосередньо торкнутися їх, як це сталося з приходом російської влади в Крим. До речі, каже, що навіть у затятих кримнашистів серед їхніх вчителів ейфорія вже зникла. Навчанням їм займатися ніколи, тільки й встигають що писати плани та програми, конспекти, звіти...
А перевірки! Каже, що приїжджають одна за одною. То районне управління освіти, то міністерська перевірка, то якийсь незрозумілий Рососвітнагляд, то ще якісь служби. Нічим не допомагають, зате вимагають, вимагають і вимагають. Знову купа непотрібних паперів, нервування, а навчальний процес – на останньому місці. Проте папери вже складати нікуди. Каже, бідна, що п'ятсот рублів тільки на один папір кожен місяць йде.
Додому вчителі після роботи стали приходити пізно. Адже ще потрібно підготувати плани-конспекти уроків на наступний день. Загалом, зазначає знайома, задоволення від роботи ніякого, адже сили йдуть в абсолютно непотрібних напрямках.
Тепер вчителі бояться ставити двійки! Слабкі учні це починають розуміти і взагалі перестають готуватися до уроків
Двійки теж ставити не можна. Каже, що міністр освіти і науки Криму Гончарова на нараді сказала, що «вчитель, який ставить двійку учневі, ставить її собі». Тепер вчителі бояться ставити двійки! Слабкі учні це починають розуміти і взагалі перестають готуватися до уроків. Рівень знань не зростає, а падає.
Поговорили і про мізерні зарплати вчителів зі ставкою в сім тисяч рублів. Якщо немає педагогічного стажу, то, маючи ставку, більше дванадцяти тисяч не отримаєш, та й то з урахуванням стимулюючих виплат. А щоб отримати ці додаткові гроші, потрібно здати звіт у комісію з нарахування стимулюючих про те, що зробив за місяць, не рахуючи основної діяльності.
Кожен місяць на школу приходить якась сума для виплат стимулюючих, причому сума ця постійно різна. Ось комісія кожного місяця і засідає, підраховуючи – кому скільки виділити. Як правило, об'єктивністю тут і не пахне. Наближені до адміністрації школи та «зубасті» отримують по максимуму, а іншим – скільки залишилося.
Всі пересварилися один з одним. Кожному здається, що саме його недооцінили
Як підсумок – у колективі атмосфера повністю зіпсувалася. Всі пересварилися один з одним. Кожному здається, що саме його недооцінили. Образи гризуть педагогів. Якщо раніше, ділиться переживаннями знайома, вони колективом і свята разом відзначали, і в театр виїжджали, і на природу, то зараз про це і не заговорюють через образи і скандали. Кожен розподіл стимулюючих закінчується лайкою, скандалами, образами і сльозами.
Скривджені часто пишуть скарги на несправедливий розподіл стимулюючих у прокуратуру. Та відсилає заяви в поліцію з економічних злочинів. Знайома каже, що в їхній школі вже кілька разів оперуповноважений проводив розслідування з цієї причини. Опер поділився з нею наболілим, каже, що через численні заяви подібного роду йому ніколи займатися справжніми злочинами, зайнятий тільки розслідуваннями за заявами вчителів!
Ось такі реалії кримської освіти. Як я зрозуміла, «витік мізків» починається в Криму зі шкільної дошки, тільки не за кордон, а в болото бюрократії та безглуздя...
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
