У неділю поляки оберуть новий парламент. Чи зміняться відносини з Україною?

Варшава – У Польщі сподіваються змін у парламенті. За даними різних опитувань громадської думки, у виборчих перегонах впевнено лідирує опозиційна до нинішньої польської влади консервативна партія «Право і справедливість». Її підтримують 37% опитаних. У свою чергу, за правоцентристську «Громадянську платформу», яка керує Польщею з 2007 року, збираються проголосувати 23% опитаних. Крім того, вперше до польського Сейму можуть пройти популістські політсили, які використовують антиукраїнську риторику. Як результати недільних виборів можуть вплинути на польсько-українські відносини? Польські експерти вважають, що незалежно від того, хто переможе на виборах, Варшава й надалі підтримуватиме Київ, але ставитиме перед ним певні вимоги.

Анджей Шептицький, політог із Варшавського університету, каже, що ймовірність зміни правлячої у Польщі сили дуже висока. На його думку, негативний вплив на польсько-українські відносини може мати політична розпорошеність нового Сейму. Шептицький пояснює, що за прогнозами соціологів, до польського парламенту можуть увійти 7-8 партій дуже різної політичної спрямованості. Якщо так станеться, каже він, то це буде найбільш розділений Сейм за останні майже 20 років. А це, пояснює соціолог, може ускладнити процес створення правлячої коаліції. Тому в польській політиці можуть відбутись певні несподіванки, зокрема й у ставленні до України.

Негативно вплинула б на польсько-українські взаємини й така ситуація, пояснює Шептицький, за якої президент і уряд Польщі представляли б ворогуючі між собою політичні табори. Це може статися, якщо парламентську більшість створюватиме партія «Громадянська платформа». Обраний навесні цього року президент Анджей Дуда – вихідець із опозиційної політсили «Право і справедливість». За такого розподілу влади, вважає Шептицький, питання України може стати елементом внутрішьої політичної гри, що було б не на користь польсько-українським відносинам.

Чому президент Дуда уникає розмов про Україну?

Анджей Шептицький припускає, що незалежно від того, хто саме формуватиме правлячу коаліцію, відносини Польщі з Україною увійдуть у нову фазу. Політолог пояснює: «У польсько-українських відносинах нагромадилося чимало проблем. Між іншим, такою проблемою для польського політикуму є українські так звані «історичні закони». Деякі з них зробили фатальне враження у Польщі, однозначно фатальне. Якщо взяти до уваги найбільш вірогідний розвиток подій у Польщі, тобто прихід до влади партії «Право і справедливість», то варто нагадати, що президент Анджей Дуда, який представляє цю партію у польській владі, впродовж останніх місяців послідовно уникав теми України. Він говорив про російську загрозу, коли був у Естонії, та українська проблематика у його діяльності опинилася так би мовити в тіні. Можливо, це зумовлено тим, що саме тривала парламентська виборча кампанія, а частина електорату «Права і справедливості», відверто кажучи, не є проукраїнською. Тож відкритим залишається питання про те, чи зміниться це після виборів. Однозначної відповіді у мене поки що немає».

Водночас, зазначає Шептицький, політики з «Права і справедливості» запевняють, що після їхнього приходу до влади польська політика щодо України не зміниться. Так кажуть навіть ті партійці, яких вважають кандидатами на посаду міністра закордонних справ.

«Та з іншого боку, серед рядових прихильників цієї партії не бракує антиукраїнських настроїв, що спричинено пам’яттю про Волинь, побоюваннями щодо імігрантів та іншими чинниками», – додає політолог.

Якщо у східній політиці Польщі будуть зміни, то вони стосуватимуться Росії

Ян Пєкло, голова Фонду польсько-української співпраці ПАУСІ твердить, що у Польщі та України надто багато спільних інтересів, аби після недільних виборів у відносинах держав щось істотно змінилося.

«Безпечна демократична Україна – це гарантія миру на східних кордонах ЄС і Польщі. Якщо ми не будемо підтримувати українців, то отримаємо найгірший «подарунок» у новітній історії Польщі – зону балагану, хаосу, або другу Білорусь на східному кордоні нашої держави»,– розмірковує Пєкло.

За його словами, було б добре, якби Польща реалізувала понадпартійну стабільну політику щодо України, яка не мінялася б разом зі зміною партії влади.

«Є певний шанс, що саме так і буде. Це обіцяв президент Анджей Дуда, коли вступав на свою посаду. Він говорив, що не бачить необхідності змінювати польську східну політику, натомість сказав, що її потрібно скоригувати», – каже Пєкло.

Він не виключає, що коригування східної політики Польщі може стосуватися Росії.

«У випадку перемоги на парламентських виборах партії «Право і справедливість», сформований цією партією уряд намагатиметься повернути до Польщі рештки розбитого у смоленській катастрофі літака, в якому загинув президент Лех Качинський. Тож може дійти до певного загострення польсько-російських відносин, що не є новиною, бо вони і без того погані», – зауважив експерт.

Пєкло не виключає такої можливості, що створюючи більшість у парламенті, «Право і справедливість» запропонує увійти до коаліції політикам-популістам із комітету «Кукіз-15» (рух, створений рок-музикантом Павлом Кукізом – ред.). За даними опитувань, цей комітет має майже 6% підтримки серед виборців. Ян Пєкло нагадує, що політики з оточення Павла Кукіза використовували у своїх виступах антиукраїнську риторику. Якщо ці люди повторюватимуть такі думки з трибуни Сейму, розмірковує Пєкло, то це матиме негативний резонанс в Україні. Проте, переконаний експерт, сама партія «Право і справедливість» зберігатиме дотеперішній курс Польщі щодо України.

Відносини двох країн більшою мірою залежатимуть від ініціатив України

У тому, що в Польщі можливі тільки два варіанти створення парламентської більшості, переконаний Павел Залевський, співголова Польсько-українського форуму. Він говорить: «Є дві можливості. Або «Право і справедливість» створить правлячу коаліцію, або «Громадянська платформа». Інших варіантів нема. Беручи до уваги стратегічні концепції цих двох партій, нема підстав говорити про якісь імовірні значні зміни у польській закордонній політиці після виборів».

Утім, наголошує Залевський, дуже багато у відносинах двох держав залежатиме від української сторони.

«Українські політики звикли вважати, що поляки зобов’язані їх підтримувати, і що в Польщі вони завжди знайдуть розуміння для своїх концепцій. Очевидно, польсько-українські відносини для нас важливі, та якщо Україна хоче переконати поляків у своїй пріоритетності, то потрібно показати, яка від цього вигода. От, скажімо, реалізовуватиметься в Україні низка великих проектів. То може партнерами в цих проектах мали би бути польські фірми?», – запитує Залевський.

За словами експерта, на сьогодні прихильні до України польські діячі мають у своїх руках замало аргументів для того, аби переконувати політиків у тому, що співпраця з українцями може бути взаємовигідною.

Залевський, як і Шептицький, вважає, що перепоною для поглиблення співпраці між Польщею та Україною можуть бути ухвалені Верховною Радою так звані «історичні закони». У Польщі дуже негативно сприйняли запис в одному з них, де йдеться про оцінку діяльності УПА.

«Поляки пам’ятають, що ці закони були ухвалені саме в той день, коли у Верховній Раді України виступав президент Броніслав Коморовський, який увесь свій авторитет вклав у справу покращення польсько-українських відносин. На жаль, український парламент, ухвалюючи такі закони в день візиту Коморовського, повів себе неадекватно до ситуації. Словом, є сумний досвід Коморовського, який показує, чим закінчується польська політика щодо України, яка не ставить перед українською стороною жодних вимог», – розповідає Залевський.

Експерт наголошує: те, якими будуть польсько-українські відносини у найближчому майбутньому, значною мірою залежатиме від ініціатив української сторони.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода