Близько півтора мільйона вимушених переселенців у неділю не проголосують на місцевих виборах. Люди, які вимушено влились у нові територіальні громади, залишились без права голосу – активісти називаються це порушенням прав людини. Декому з переселенців, утім, вдалось відстояти своє виборче право через суд.
Переселенець із Криму Яків Вітюк у неділю піде на київську виборчу дільницю: напередодні він виграв апеляцію в суді, і йому повернули право голосу. Але парадокс полягає у тому, що того ж дня у тому ж Київському обласному апеляційному суді таку ж справу програла його дружина. Їй у праві голосувати відмовили.
Склалось враження, що вони не розглядали взагалі. Рішення, яке зачитали, було заготовлене заздалегідьЯків Вітюк
«Колегії були різні, – розповідає Яків, – та, що розглядала мою апеляцію, була в першій половині дня, а та, що Жанни – у другій. Перша колегія дійсно розглянула справу, всі нюанси, розглянули те, що було відмовлено в суді першої інстанції – а та колегія, яка розглядала позов дружини… склалось враження, що вони не розглядали взагалі. Те рішення, яке зачитали, було заготовлене заздалегідь».
Місяць тому ініціатива «Крим SOS» організувала у соцмережах флеш-моб «Вимушено безголосі». Втрату свого права голосу проілюстрували 12 відомих переселенців – діячі культури, журналісти, громадські активісти.
Згодом флеш-моб розрісся: до нього долучилися й інші користувачі Фейсбуку, які надсилали свої фото, де їхні роти затулені папірцями з надписами: Керч, Макіївка, Луганськ...
Координатор «Крим SOS» Алім Алієв закликає не трактувати право голосу як преференцію для переселенців. Усе навпаки, стверджує він: їхня інтеграція у місцеві громади на користь цим громадам.
Це, навпаки, можливість взяти відповідальність за ту спільноту, в яку вимушені переселенці приїхалиАлім Алієв
«Це, навпаки, можливість взяти відповідальність за ту спільноту, в яку вимушені переселенці приїхали – чи до Львова, чи до Харкова, чи до Києва», – аргументує він.
Те, що жителі окупованих територій могли влаштовувати «виборчий туризм», Алієв не вважає аргументом, адже існує довідка переселенця, і саме вона мала давати право на волевиявлення в певному населеному пункті – таким був задум авторів змін до закону про вибори, які мали б допустити до виборів переселенців, але так і не були ухвалені.
Проте народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Черненко, який не голосував за цей закон, вважає, що ризики були би більшими, ніж переваги. Він вказує на так звану «номінальну реєстрацію», коли жителі окупованих територій Сходу реєструються тимчасово переміщеними, лише щоб одержувати на підконтрольних Києву територіях соціальні виплати. Якби такі люди приїхали голосувати, це було б загрозою для виборчого процесу.
Ми б таким чином могли надати право голосу тим, хто цього права не маєОлександр Черненко
«Дуже важко, я би сказав, неможливо, відділити тих переселенців, які реально інтегруються у нові громади, від тих, які мають цю довідку, і не більше, – каже депутат. – Ми б таким чином могли надати право голосу тим, хто цього права не має – тобто людям, які не проживають у громадах, і нічого з громадою їх не пов’язує. Ми не проти надання права голосу, але на сьогодні не існує реального механізму, і це може призвести до зловживань».
Ні про яку дискримінацію тут не йдеться, тут ідеться винятково про специфіку місцевих виборівОлександр Черненко
Черненко нагадує, що переселенці мають право голосу на президентських та парламентських виборах. «Тому ні про яку дискримінацію тут не йдеться, тут ідеться винятково про специфіку місцевих виборів», – вважає Олександр Черненко.
За словами колишнього кримчанина, а тепер киянина Якова Вітюка, який відстояв право голосу через суд, у Києві ще близько десятка людей намагалися зробити те ж саме. Суд першої інстанції програли всі, а от результати кількох апеляційних розглядів стануть відомі останнього дня перед виборами.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
