За роботу над секретними документами, виловленими у «Межигір’ї» після втечі Віктора Януковича, українських журналістів-розслідувачів відзначили спеціальною нагородою на міжнародному конкурсі. Проект YanukovychLeaks є історичним та безпрецедентним із точки зору журналістки, говорять активісти. Утім, чи ефективно використали його правоохоронці для кримінальних проваджень та покарання злочинців?
Щонайменше один мільярд гривень витратили на будівництво колишньої резиденції президента-втікача Віктора Януковича. Про таку вартість частини об’єктів «Межигір’я» йдеться в ухвалі Печерського районного суду Києва. Роботи здійснював благодійний фонд «Відродження України», який уже припинив діяльність. Для порівняння, на витрачену Януковичем суму зараз держава могла би понад два місяці сплачувати зарплату солдатам в АТО.
Увага до «Межигір’я» прикута з лютого 2014 року, коли на піку революції Янукович втік із країни. Рятуючи статки, він також намагався «замести сліди»: безліч документів намагались утопити у водоймах колишньої резиденції. Активісти та журналісти, що їх знайшли, перетворити купу контактів, рахунків та договорів «родини Януковича» у викривальний проект YanukovychLeaks. Завдяки команді активістів з’явились матеріали про «кишенькові банки» та нерухомість Януковича, корупційні схеми його друзів та бізнес-партнерів.
«Рано чи пізно паркани диктаторів падають» – Седлецька
Ці розслідування оцінили у світі: на міжнародному конкурсі Global Shining Light Award проект YanukovychLeaks здобув спеціальну відзнаку. Цьогоріч за нагороду змагалося 76 розслідувань, надісланих із 34 країн світу. Ведуча проекту Радіо Свобода «Схеми» Наталка Седлецька, яка взимку 2014 року також працювала над межигірськими документами, їздила до норвезького міста Ліллегаммер на отримання відзнаки.
Там зібрались близько 800 журналістів-розслідувачів з усього світу, розповідає Седлецька, тож дуже почесно, що Україна отримала відзнаку.
«Цей проект був прецедентом в українській журналістиці, який вийшов далеко за межі країни. Він став символом того, що рано чи пізно паркани диктаторів падають», – говорить Седлецька.
І ймовірно, що в майбутньому виникатимуть проекти PoroshenkoLeaks чи YatsenykLeaks – прецедент уже є, каже журналістка. Тож важливо, що тепер медіа почали активніше «розслідувати сьогодення» – тримати руку на пульсі чинної влади, аби не допустити ще одного Межигір’я.
Є що розслідувати, але поки що ми не бачимо руху – Горчинська
Над 200 теками документів, знайдених революційної зими, працювала ціла команда дослідників. Папери склали, висушили, систематизували та перетворили на розслідування. Робота була досить виснажливою, пригадує одна з дослідниць проекту YanukovychLeaks, а нині керівник відділу розслідувань Радіо Свобода Катерина Горчинська.
«Коли почали виловлювати документи – було дуже холодно, ми їх сушили серед ночі. Люди багато ночей не спали. Багато людей розривались між роботою і дослідженнями», – згадує вона.
Журналісти працювали в ангарі для яхт: там же сушили фенами документи, там же інколи і засинали від виснаження. Коли проект починався, в країні був хаос, і порядком опікувався, зокрема, Автомайдан та самосформовані «сотні», каже Горчинська. Згодом, після зміни влади, папери передали в Генпрокуратуру. Журналісти розраховували, що на основі знайдених свідчень порушуватимуть кримінальні провадження та каратимуть резонансних злочинців. Утім, правоохоронна система «замерзла», говорить вона.
«Тому що там дійсно є що використовувати. Але поки що ми не бачимо взагалі жодних рухів», – каже журналістка.
Тож, із одного боку, YanukovychLeaks став історичним проектом, каже Горчинська. Немає аналогів, коли президент втікав, намагався би топити такі важливі документи, а журналісти мобілізувалися, аби врятувати інформацію та розслідувати.
«Із точки зору журналістики – це був мега-успішний проект. А з іншого боку, якщо ми говоримо про результати та більш тривалі наслідки – їх просто не було», – говорить вона.
За словами Горчинської, безліч «друзів Януковича» досі при владі, або безкарно втекли з країни, наприклад, брати Кацуби.
«Досі вони себе почували дуже добре, мали майно, посади, були в парламенті», – додає вона.
Навіть багато майна Віктора Януковича досі не повернули державі, незважаючи на нечисті схеми його приватизації, говорить журналістка. Тож можна говорити, що «з точки зору правоохоронної системи нічого не відбулось і знахідки зависли в повітрі», резюмує Горчинська.
Що вдалось зробити Генпрокуратурі?
Аби з’ясувати прогрес Генпрокуратури в розслідуванні злочинів Віктора Януковича, Радіо Свобода надіслало інформаційний запит до відомства. Голова управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генпрокуратури Андрій Демартило пообіцяв з’ясувати у слідчих перебіг справ.
Утім, наразі щодо результатів правоохоронців можна говорити про такий прогрес:
Прокуратура наприкінці вересня повернула державі 17,5 гектара земель лісового фонду в Сухолуччі, які належали колишньому президентові. Їхню вартість оцінюють у сім мільйонів гривень. У липні арештували майно товариства з обмеженою відповідальністю «Танталіт», зокрема – резиденцію «Межигір’я». А з квітня 2015 року повідомляли, що 136 гектарів земель резиденції «Межигір’я» знову належать державі.
Сам Віктор Янукович після втечі з країни дав низку прес-конференцій та інтерв’ю. Він заявляє, що владою не зловживав, а щодо екс-резиденції – то проживав в єдиному будиночку у величезному «Межигір’ї».
«Є будинок на території цієї резиденції, 630 квадратних метрів, який належить Януковичу, який я купив за власні гроші, які задекларував – вони у мене задекларовані, – я купив, офіційно заплатив до бюджету», – говорив він в інтерв’ю «Бі-Бі-Сі».
12 січня у міжнародний розшук Інтерполу були оголошені колишній президент України Віктор Янукович, його син Олександр Янукович, екс-прем’єр-міністр Микола Азаров, екс-секретар РНБО Раїса Богатирьова, екс-міністр фінансів Юрій Колобов, колишній керівник «Укртелекому» Георгій Дзекон. Після оголошення в міжнародний розшук правоохоронці могли звертатись до Росії з проханням екстрадиції колишніх чиновників, пояснювали тоді у ГПУ. Однак пізніше дані щодо розшуку Януковича зняли з сайту Інтерполу для додаткової перевірки даних про його справу, якої домоглися його адвокати.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
