Ідея продовольчої блокади Криму в українському повітрі свободи витала давно, мало не з референдуму про «приєднання» Криму до Росії. Але зараз, судячи з серйозності заяв, їх різко збільшеного потоку і, головне, за політичною вагою ініціаторів нинішньої акції, ідея блокади знайшла друге дихання і стала цілком відчутною. Наскільки я розумію, блокада є засобом досягнення політичних цілей за допомогою економічного тиску на проросійську кримську владу. Політичного аспекту я торкатися не буду, тут і без мене в мережі виступає досить авторитетів, а от спробувати зрозуміти, наскільки дієво блокада українського продовольства зможе вплинути на продуктовий ринок Криму, зайнятися, так би мовити, «польовими дослідженнями» – завдання мені цілком до снаги.
Причому тут я знову підкреслюю, що записки мої вельми суб'єктивні, думки, які я іноді висловлюю, можуть бути наївні й помилкові, але ось що обіцяю читачам – описувати тільки те, що бачу на власні очі.
Отже, щоб скласти більш-менш об'єктивну картину, чиї ж продукти їдять сімферопольці, я вирішив пройтися провідними супермаркетами Сімферополя, ринком і декількома дрібними магазинчиками.
Почав з «Ашану», як найбільш яскравого представника російських торгових мереж.
Гіпермаркет мережі «Ашан» був урочисто відкритий у Сімферополі 26 лютого 2014 року. Так-так, перед самою появою в Криму «зелених чоловічків», які виникли нізвідки саме наступного дня! Пропрацювавши з місяць, «Ашан» закрився на перереєстрацію в Росії і ще через місяць відкрив двері як перший російський супермаркет в Криму. Те, що «Ашану», як всесвітній торговельній мережі, яка має філії і в Росії, і в Україні, це було простіше за інших зробити, зрозуміло, але який нюх! Поки «Фоззі», «Фуршет», «Сільпо» та інші представники українських торгових мереж маялися у пошуках шляхів до виживання, «Ашан» вже бадьоро приймав до оплати рублі і щосили демпінгував згідно зі своєю економічною доктриною.
Наскільки я зрозумів ще в минулому році, розмовляючи зі співробітниками «Ашану» і читаючи про нього в інтернеті, вся маркетингова політика цієї міжнародної мережі зводиться до максимального зниження цін, яким «Ашан» замінює і рекламу. Мінімум візуальної й телевізійної реклами (і, відповідно, економія на цьому), слоган «Ашан» – гарант низьких цін» – ось, власне, і весь асортимент залучення покупців, але ціни ж дійсно низькі!
Ще раз підкреслюю, я говорю тільки про те, що бачу і бачу тут, у Криму. А в Сімферополі дешевше, ніж в «Ашані», багатьох (але не всіх!) і продовольчих, і просто товарів для дому типу побутової хімії, засобів особистої гігієни або елементарних електролампочок, не знайти. Результат?
Оптовики і перекупники, які торгують на ринках і в дрібних магазинчиках, приходять до відкриття і змітають з прилавків найбільш ходову і дешеву продукцію. До обіду помітна частина вітрин порожніє. А ось чому співробітники «Ашану» тут же не поповнюють асортимент – залишається тільки здогадуватися. Напевно, підводить логістика – примхлива і все-таки не гумова Керченська переправа фізично не дає можливості заповнити цю чорну діру товаром, якого елементарно бракує. Хоча можуть бути й інші пояснення, адже відомо, що дефіцит виникає при нестачі всього лише п'яти відсотків товару, можливо, не насичуючи цими п'ятьма відсотками апетит покупців, «Ашан» і підтримує ажіотаж навколо своєї марки?
А ажіотаж є, тут заперечити нічого. У неділю тисячі жителів Сімферополя, так, я думаю, і не тільки, шикуються у величезні черги до кас «Ашану» із завантаженими товаром візками. Але низькі ціни на частину асортименту служать для покупців і хитрою пасткою, бо крім спустошених полиць, в «Ашані» завжди повно досить дорогих і не завжди високоякісних продуктів.
Отже, українські товари тут шукати безглуздо. Про всяк випадок я розпитав у продавців про найбільш ходові – українські сири, «Моршинську» мінералку, соки. Дивляться з подивом – тут, мовляв, такого ніколи не було.
Цікаво, а на Ісландію російські «самосанкції» поширюються?
Картопля не найкраща. Але ціна! У гривнях це буде десь 3.10. Запам'ятайте цю цифру, до картоплі в інших публікаціях я ще повернуся.
Дині починають псуватися (все-таки з Краснодарського краю, як мінімум), кавуни дрібні (очевидно, з причини того ж походження), але знову зверніть увагу на ціну. 8 рублів – це 2 гривні 50 копійок, 22 рублі – 7 гривень.
Спустошені полиці з дешевим печивом. 60 рублів – це 19 гривень. В інших магазинах печиво як мінімум удвічі дорожче.
Асортимент у гіпермаркеті все-таки є.
Дуже дешеві соки, їх багато, якість – не гірша від українських.
Що дорого – так це спиртне. Але це вже питання до російського законодавства. Щоб порахувати в гривнях, помножте на 0.32.
Великий асортимент йогуртів, причому дефіциту не спостерігається. Звернув увагу на них тому, що йогурти та сирки в багатьох магазинах поки ще продаються українського виробництва. Ціни на українські та російські йогурти саме на полицях магазинів цілком порівнянні.
А ось молочну продукцію, на щастя, я ще можу купувати кримського виробництва. Не лежить у мене душа чомусь до краснодарської корови! Хоча ціни практично однакові.
Цей натюрморт добре ілюструє нинішній стан економіки Росії. Порожні полиці з маргарином свідчать тільки про те, що масло багатьом не по кишені.
Ось ковбасного дефіциту немає, це точно. Більшість ковбас вироблена в Краснодарському краї, є навіть виробництва Сочі. І ціна у деяких позиціях значно нижча, ніж на кримську ковбасу.
Делікатеси теж із Краснодара.
Покупців як для середини робочого дня досить багато.
Так що, мені здається, «Ашан» продуктової блокади з боку України не помітить. Порожні полиці, які ви бачили, були заповнені побутовою хімією, кондитерськими виробами, тим же маргарином, тобто товаром, який вже давно практично у всіх торгових точках Сімферополя замінений з українського на російський. Непатріотичних торговців зрозуміти можна – зайвий тиждень-два очікування в порту такому товару не зашкодить, фізичні обсяги невеликі (однієї фури вистачить надовго), але головне, немає головного болю через черги на Чонгарі, митне оформлення, прикордонний контроль та хабарі.
Інше питання, чи можливий в «Ашані» дефіцит деяких продуктів як результат продуктової блокади Криму? Судячи з усього, це малоймовірно.
Далі буде
Кирило Автохтонов, кримчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
