Доступність посилання

ТОП новини

Як анексія вплинула на сільське господарство і ринок продовольства в Криму?


Олександр Лієв
Олександр Лієв

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Чи бути Криму сільськогосподарському в сьогоднішніх реаліях і якими є перспективи з продовольчого забезпечення півострова? Пошуки відповіді на це питання, засновані на очевидних фактах, на жаль, особливої надії не вселяють.

Найважливіша складова частина господарського комплексу Криму – сільське господарство – сьогодні, як мені здається, найбільш постраждала і стає одним із найбільш уразливих секторів економіки півострова. Абсолютно очевидно, що анексія Криму завдала невиправного удару по агропромисловому комплексу в цілому, а деякі його сегменти фактично знищила.

Функціонування галузі сільського господарства Криму завжди було тісно пов'язане інтеграційними зв'язками з материковою частиною України.

Наприклад, забезпечення тваринницьких комплексів кормовими ресурсами, особливо білковими компонентами комбікормів, на 100% залежало від внутрішніх українських міжрегіональних поставок.
Тепер анексія автономної республіки розірвала ці зв'язки і поставила тваринництво Криму на межу знищення. Навіть за нібито офіційними даними «Кримстату», достовірність яких викликає великі сумніви через очевидне прикрашання в дусі російського агітпропу, обсяги виробництва тваринницької продукції знижуються досить швидко. Такими темпами галузь дійде до повного занепаду найближчими роками.

Критично погіршує ситуацію відсутність води для зрошення, що вже призвело до значних втрат врожаю кормових культур. Причина в тому, що основний засіб постачання прісноводної вологи – Північно-Кримський канал – ось уже два роки стоїть без води, висихає і руйнується. З цієї ж причини знищено виробництво рису в Криму. Адже за даними 2013 року в АР Крим, 95,7% – це водозабір із природних водних об'єктів, тобто з Дніпра, і лише 4,3% – від підземних джерел. На зрошення використовували близько 530 мільйонів кубічних метрів води.

Така негативна динаміка виробництва значно знизила рівень самозабезпечення Криму за основними видами продовольства. Однак обсяги їх споживання безпосередньо залежать від присутності відпочивальників.

Згідно з прогнозами, 2016 року до АР Крим необхідно буде завозити майже 50% молока, 33% м'яса, 27% яєць від їхнього загального фонду споживання

За розрахунками, 2013 року для насичення внутрішнього ринку Криму туди необхідно було поставити близько 120 тисяч тонн м'яса і м'ясопродуктів, близько 520 тисяч тонн молока та молокопродуктів, 800 мільйонів штук яєць.

Враховуючи нинішній спад виробництва, рівень самозабезпечення тваринницькою продукцією поступово зменшується. Згідно з прогнозами, 2016 року до АР Крим необхідно буде завозити майже 50% молока, 33% м'яса, 27% яєць від їхнього загального фонду споживання. Це критичні показники, так би мовити, точка біфуркації, після якої ситуація може стати незворотною.

Наступний фактор, що розхитує основи продбезпеки Криму – цінова кон'юнктура. Недостатність продуктів харчування, що характерно майже для всієї території Росії, перехід на рубль і торгові бар'єри спровокували істотне зростання цін на півострові. Зараз у Криму продукти дорожчі, ніж у Москві.

Якщо 2013 року різниці між кримськими та середніми українськими цінами майже не було, то 2015 року співвідношення наочно побільшало. Якщо 2013 року ціна на м'ясо птиці в Криму всього лише на 3% була вищою, ніж на материковій Україні, то 2015 року вона зросла майже в 2,4 рази. А сервелат цього літа на овочевому ринку, який вважається найдешевшим на ЮБК, коштував захмарні 390 рублів за кілограм, що в перекладі на гривні – 195 грн.

Така різниця в цінах спонукає українських трейдерів завозити до Криму продовольство. Однак з 1 січня 2016 року Україна повністю буде працювати в рамках зони вільної торгівлі з ЄС. А це означатиме ембарго на поставки української продукції до Росії, в тому числі до Криму.

У такій ситуації, з урахуванням обмежених можливостей доставки продуктів до Криму з території Росії та низького рівня самозабезпечення, продовольче забезпечення населення Криму буде під загрозою. Крім цього, вже зараз із півострова надходять тривожні сигнали, що магазини, залежно від їхного розміру, мають запас продовольства не більший, ніж на місяць. В умовах ажіотажного попиту і припинення поставок продовольства перспектива дефіциту продуктів і фактично голоду в Криму цілком імовірна вже восени-взимку.

Олександр Лієв, кримський експерт

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обовёязково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG