Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Мінський Центр стратегічних і зовнішньополітичних досліджень опублікував доповідь, присвячену новій геополітичній стратегії Росії. На думку білоруських експертів, ця стратегія містить у собі шість різних елементів.
По-перше, Росія переносить лінію оборони до зовнішньої межі сусідніх держав (Білорусі, України, Казахстану, Таджикистану тощо). Наступним (і найбільш важливим) кроком аналітики виділяють плани Кремля щодо провокування нестабільності в країнах уздовж цього стратегічного периметра як інструменту зменшення впливу і присутності в цих регіонах інших світових і регіональних держав.
Росія прагнутиме до нагнітання напруженості на Близькому Сході та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
Далі, експерти відзначають, що Росія прагнутиме до нагнітання напруженості на Близькому Сході та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, сприяючи наростанню там конфліктної динаміки, яка може обернутися підвищенням цін на енергоносії на світових ринках. Окремим напрямком нової геостратегії стане підрив єдності Євро-Атлантики, дезінтеграція ЄС і НАТО, а також посилення напруженості у відносинах між іншими світовими державами та регіональними державами (насамперед, між США і Китаєм, США та Іраном).
«Нова російська геостратегія вкрай прагматична і націлена на досягнення цілком конкретних ефектів на тимчасовому обрії від 1 до 4 років. Якщо вона буде успішно реалізована, то «нова холодна війна», багатополярна за своєю природою, стане основною інституційною рамкою міжнародної безпеки на найближчу перспективу», – попереджають аналітики.
Москва як єдино доступний їй спосіб запобігання європейській інтеграції України вибрала її дестабілізацію
У доповіді наголошується, що в період з 2009 до 2013 року Кремль робив акцент на формування Євразійського економічного союзу як самостійного центру тяжіння, завдяки якому Москва могла б вибудовувати рівноправний діалог з Брюсселем і Пекіном. Однак до кінця 2013 року економічна неспроможність цього проекту стала очевидною, і на тлі знову посталої перед Кремлем проблеми європейської інтеграції України Москва як єдино доступний їй спосіб запобігання цій загрозі вибрала дестабілізацію цієї держави. При цьому аналітики підкреслюють, що пряме втручання Москви в українську кризу здійснювалося не з 21 лютого 2014 року (день втечі Віктора Януковича з Києва), а значно раніше, як мінімум з осені 2013 року.
Стратегія Росії на Близькому Сході, на думку експертів, визначається вже іншим, «нафтовим» імперативом. «Російська економіка повністю залежить від експорту нафти, газу і низки інших сировинних ресурсів... Москва змушена використовувати свої ресурси для сприяння виникненню і поглибленню регіональних конфліктів. Це пояснюється тим, що тільки сценарій великої війни на Близькому Сході забезпечує необхідне для Росії підвищення цін на нафту», – йдеться в тексті.
Як відзначають експерти, за весну-літо 2015 року Російська Федерація вибудувала або зміцнила відносини з прихильниками військового вирішення протиріч у регіоні в Саудівській Аравії, Ізраїлі, Ірані. Також Москва зробила все можливе, щоб затягнути вирішення стратегічної угоди щодо іранського ядерного досьє і таким чином ускладнити процес набуття нею чинності.
Окремо мінські аналітики відзначають відсутність реального сприяння з російського боку в справі боротьби проти Ісламської держави, особливо – в Центральній Азії.
«На Близькому Сході, надаючи допомогу уряду Башара Асада, який, очевидно, втратив підтримку навіть власних прихильників, Москва нарощує свою регіональну роль, створює альтернативу військовій присутності тут Ірану й уникає при цьому рішучих кроків щодо реальної підтримки військових дій проти ІД. Залученість російської сторони в переговори зі США на предмет спільної протидії ІД в цьому контексті також покликані, швидше, підвищити критичну вагу Росії в регіональних справах, ніж допомогти США в реалізації цілей і завдань антитерористичної коаліції», – впевнені експерти.
На їхню думку, військово-політична присутність Росії на Близькому Сході ставить за мету чинити критичний вплив на динаміку регіональних конфліктів і криз, що передбачає, зокрема сприяння збереженню або посиленню конфліктної динаміки.
Росія зацікавлена в підриві інституційної єдності НАТО та Європейського союзу, а також у руйнуванні євроатлантичної єдності
На західному напрямку Росія зацікавлена в підриві інституційної єдності НАТО та Європейського союзу, а також у руйнуванні євроатлантичної єдності, особливо – між США та їхніми європейськими союзниками (насамперед, Францією і Німеччиною). Ця робота здійснюється під гаслом «захисту інтересів Європи», яку Вашингтон нібито примушує до «невигідної» їй «антиросійської політики», відзначають експерти.
При цьому до посилено декларованого в Росії «повороту на Схід» аналітики ставляться скептично.
«У середньотерміновій і навіть короткочасній перспективі Російська Федерація не здатна протиставити зростаючому китайському впливу в регіоні Центральної Азії які-небудь серйозні власні економічні ініціативи... Тому Москва буде змушена використовувати в Центральній Азії ту ж стратегію, яка застосовується нею на західному фланзі пострадянського простору: дестабілізація з метою запобігання зростання іноземного впливу», – мовиться в доповіді.
Крім того, експерти відзначають, що подібна дестабілізація може спровокувати Китай на більш активну присутність у Центральній Азії, зокрема – у військово-політичній площині, що може стати причиною різкого погіршення американо-китайських відносин, що є стратегічним пріоритетом для Москви. При цьому інструментарій реалізації російської геостратегії в Центральній Азії включає, за їхніми словами, як безпосередній вплив на силові відомства країн регіону (насамперед, відомства державної безпеки), так і широкий вплив російських спецслужб на ісламістське підпілля.
Москва була і залишається найбільшим вербувальним центром для радикальних ісламістських організацій
«Москва була і залишається найбільшим вербувальним центром для радикальних ісламістських організацій, що використовують тяжке становище центрально-азійських мігрантів у Російській Федерації. Серед іншого значна частина центральноазіатських рекрутів для Ісламської держави і сирійської радикальної опозиції потрапляють в регіони ведення бойових дій через Москву. Активне вербування здійснюється і в інших великих містах Росії», – наголошується в доповіді. При цьому аналітики непокояться, що агресивні устремління Росії можуть збігатися з цілями окремих радикальних прихильників «партії війни» в США.
Як рекомендації експерти виділяють необхідність збереження стратегічного американо-китайського партнерства та євроатлантичної єдності, включаючи єдність НАТО, а також єдності Європейського союзу; продовження нормалізації американо-іранських відносин і продовження підтримки України з боку США і ЄС.
Ксенія Кириллова, журналіст
Думки, викладені у рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
